- •7. Вища кваліфікаційна комісія суддів України, згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів»,:
- •10. Органи суддівського самоврядування
- •12. Поняття судової та правозахисної діяльності
- •13. Статус Конституційного Суду України. Його склад і повноваження
- •20. Кадри органів прокуратури
- •30.Основні принципи побудови судової системи України
- •31.Повноваження ксу
- •33.Система судів загальної юрисдикції
- •34.Статус судді ксу
- •35.Система органів дізнання та їх компетенція
- •36.Повноваження місцевих судів України
- •37.Порядок призначення та повноваження голови Конституційного суду України
- •38. Система органів досудового слідства їх компетенція
- •39. Порядок формування, структура та повноваження Верховного суду України
- •40. Форми звернення до Конституційного Суду України та їх суб’єкти.
- •41) Слідчий апарат, його структура
- •43) Органи дізнання: система і компетенція
- •44) Повноваження слідчого
- •46. Cистема органів юстиції та їх завдання
- •47.Поняття нотаріату,орг.І посад.Осіб,щзійсн.Нотар.Діял.
- •57.Осн. Гарантій діял. Суддів Укр
- •58.Прав.Осн.Діял.Прокуратури,ф-ції
- •60. Поняття та основні складові правового статусу суддів
- •61. Характеристика приватної нотаріальної діяльності
- •62. Поняття та основні напрями прокурорського нагляду за додержанням законів Укр
- •63. Загальна характеристика правового статусу суддів
- •64. Поняття та правові основи здійснення оперативно – розшукової діяльності
- •65. Поняття адвокатури в Укр та її основні завдання
- •66. Статус суддів вищих спеціалізованих судів
- •67. Підрозділи уповноважені здійснювати оперативно-розш діяльність
- •68. Правові основи, принципи та форми діяльності адвокатури
- •69. Форми та порядок проведення атестації суддів Вищою кваліфікац комісією
- •70. Структура Генеральної прокуратури Укр та повноваження її підрозділів
- •71. Повноваження адвоката у судовому процесі
- •72. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів Укр
- •74. Загальна характеристика Вищої ради юстиції
- •75. Порядок формування та повноваження з’їзду суддів Укр
- •89.Повноваження орг.Дізнання.
66. Статус суддів вищих спеціалізованих судів
Суддя вищого спеціалізованого суду, як і судді всіх інших судових органів, є носієм судової влади, а отже його статус визначено Конституцією України та Законом України "Про статус суддів". Згідно з вимогами закону суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України не молодший 30 років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше ніж 7 років, з них 5 безпосередньо на посаді судді. Крім цього, обов'язковою умовою є володіння державною мовою та проживання на території України протягом 10 років, а також наявність фахової підготовки з питань юрисдикції цих судів.
Суддя вищого спеціалізованого суду:
1) здійснює правосуддя в порядку, визначеному процесуальним законом;
2) провадить процесуальні дії і здійснює організаційні заходи, необхідні для забезпечення своєчасного та якісного розгляду справ;
3) здійснює відповідно до закону контроль за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участю судових рішень;
4) здійснює інші, передбачені законом, повноваження (надання методичної допомоги суддям нижчого рівня, узагальнення судової практики тощо).
Суддя вищого спеціалізованого суду має помічника, який виконує роботу, спрямовану на забезпечення діяльності судді.
Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту.
Голову вищого спеціалізованого суду призначає на посаду з числа суддів відповідного суду та звільняє з посади Президент України за поданням Голови Верховного Суду України. Він є керівником суду й на нього покладають обов'язки, за виконання яких він несе особисту відповідальність.
67. Підрозділи уповноважені здійснювати оперативно-розш діяльність
Згідно закону «Про оперативно – розшукову діяльність» Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:
Міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів і учасників кримінального судочинства;
Служби безпеки України - розвідкою, контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;
прикордонних військ - підрозділами по оперативно-розшукової роботи;
управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;
органів державної податкової служби - оперативними підрозділами податкової міліції;
органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань - оперативними підрозділами.
Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.
Виходячи із оперативно-розшукового законодавства можна дати таке поняття оперативних підрозділів: оперативні підрозділи органів, здійснюючих оперативно-розшукову діяльність - це організаційно-обособлені управлінські структури, яким в правових приписах оперативно-розшукового законодавства і в нормативних актах органів, здійснюючих оперативно-розшукову діяльність, визначені завдання, принципи, підстави, компетенція, обсяг повноважень та обов'язків по здійсненню оперативно-розшукових заходів і інших правових дій по виконанню їх завдань. Оперативним підрозділам властиві такі загальні ознаки:
- вони створюються в складі правоохоронних органів;
виконують завдання, встановлені оперативно-розшуковим законодавством, відповідно до своєї компетенції;
використовують в своїй діяльності гласні і негласні пошукові, розвідувальні та контррозвідувальні заходи;
можуть виконувати оперативно-розшукову діяльність в повному обсязі або частково, або роботу оперативно-розшукового призначення допоміжного характеру в залежності від наданих їм повноважень;
працюють під керівництвом посадової особи, яка несе персональну відповідальність за діяльність оперативного підрозділу, зокрема за підбір і розстановку оперативних працівників, якісне виконання ними своїх функціональних обов'язків;
працюють в умовах чітко визначених законом повноважень і відомчої службової підпорядкованості;
їх діяльність, що пов'язана з використанням негласних заходів, носить закритий характер;
мають в своєму складі посадових осіб, які діють гласно і посадових осіб, які працюють на конспіративних засадах.