Тема 4 Рахунки та подвійний запис як елементи методу бухгалтерського обліку

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх зміст та будова. План рахунків.

2. Подвійний запис на рахунках бухгалтерського обліку, його сутність та значення.

3. Синтетичні та аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок.

4. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку.

5. Класифікація рахунків.

В результаті здійснення господарських операцій змінюється розмір та структура активів власного капіталу та зобов’язань. Для того щоб мати інформацію про наявність активів та їх джерел необхідно було б після кожної господарської операції складати баланс, але практично це не доцільно.

Крім того в балансі, як відомо, показується наявність активів, власного капіталу та зобов’язань на певну дату, але користувачам необхідна інформація не тільки про наявність активів власного капіталу та зобов’язань, але й про зміни які відбуваються з об’єктами обліку протягом звітного періоду.

В балансі дані наводяться у єдиному грошовому вимірнику, але для управління господарською діяльністю необхідні дані не тільки в грошовому вимірнику, але й в натуральних показниках.

Отже, для того щоб бухгалтерському обліку одержувати інформацію про наявність та рух активів, власного капіталу і зобов’язань у результаті здійснення господарських операцій, використовується такий методичний прийом як РАХУНКИ.

РАХУНОК відкривається на кожний об’єкт обліку.

РАХУНОК – це інформаційна модель об’єкту обліку, яка містить інформацію про наявність того чи іншого об’єкту обліку та про зміни, які відбулися з цим об’єктом протягом періоду.

По відношенню до балансу, рахунки поділяють на:

• активні;

• пасивні;

• активно-пасивні.

АКТИВНІ РАХУНКИ призначені для обліку активів підприємства, тобто для обліку ресурсів підприємства за окремими видами.

До активних рахунків належать рахунки:

• «Основні засоби»;

• «Готова продукція»;

• «Поточні рахунки в національній валюті»;

• «Дебіторська заборгованість за виданими авансами» і т.д.

ПАСИВНІ РАХУНКИ призначені для обліку власного капіталу та зобов’язань.

Отже, до пасивних рахунків належать:

• «Статутний капітал»;

• «Зобов’язання з оплати праці»;

• «Нерозподілені прибутки».

Окремі рахунки, залежно від характеру заборгованості можуть використовуватися як АКТИВНІ так і ПАСИВНІ.

НАПРИКЛАД.

Рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами», використовується як пасивний, у випадку коли на ньому обліковуються зобов’язання перед бюджетом за податками. Але якщо за окремими податками (зокрема ПДВ) держава винна підприємству, то рахунок використовується як активний для обліку дебіторської заборгованості бюджету перед підприємством.

В структурі кожного рахунку виділяються наступні елементи:

• сальдо – це залишок активів власного капіталу, або ж зобов’язань на певну дату;

НАПРИКЛАД.

Сальдо рахунку «КАСА», станом на 18.05. становить 1000 грн., це означає, що залишок готівки в касі = 1000 грн.

Сальдо рахунку «ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ», станом на 18.05., 20,000 грн. свідчить про те, що залишок готової продукції на складі підприємства становить 20,000 грн. Сальдо рахунку «РОЗРАХУНКИ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ» станом на 18.05. 15,000 грн., свідчить про те, що підприємство має зобов’язання перед постачальниками на суму 15,000 грн.

• оборот – це елемент рахунку – це підсумок операцій що відбулися з відповідним об’єктом обліку за певний період. Господарські операції записуються на рахунках із дотриманням наступних правил:

1. На рахунках, збільшення активів, власного капіталу та зобов’язань, показується окремо від їх зменшення і тому кожен рахунок поділяється на 2 частини ДЕБЕТ і КРЕДИТ; Відповідно розрізняють ДЕБЕТОВИЙ І КРЕДИТОВИЙ обороти.

2. На активних рахунках збільшення активів відображається за дебетом, а їх зменшення за кредитом.

3. На пасивних рахунках збільшення власного капіталу та зобов’язань відображається за кредитом, а їх зменшення за дебетом.

4. Сальдо в активних рахунках записується на стороні ДЕБЕТ, а в пасивних рахунках на стороні КРЕДИТ.

5. Сальдо на кінець періоду в активних рахунках визначається за формулою: Сальдо кінцеве = Сальдо початкове + дебетовий оборот – Кредитовий оборот

6. Сальдо на кінець періоду в пасивних рахунках визначається за формулою: Сальдо кінцеве = Сальдо початкове + кредитовий оборот - дебетовий оборот

7. Господарські операції записуються на рахунках в хронологічному порядку із зазначенням дати.

Схематично структуру і правила записів можна представити наступним чином:

Дебет	«Активний»		Кредит
Сальдо початкове
+		-
Об.		Об.
Сальдо кінцеве

Дебет	«Пасивний»		Кредит
		Сальдо початкове
-		+
Об.		Об.
		Сальдо кінцеве

ПРИКЛАД АКТИВНОГО РАХУНКУ:

Дебет	«Поточні рахунки в національній валюті»		Кредит
Сальдо (1.09) 10000		1.09 – 10000.00
1.09 – 25000.00
Об. 25000.00		Об. 10000.00
Сальдо кінцеве 25000.00

Представлена інформація на рахунку «Поточні рахунки в національній валюті» свідчить про наступне:

• залишок коштів на рахунку в банку на початок дня 1.09. – 10,000.

• протягом 1.09 на рахунок даного підприємства надійшло і зараховано 25,000, а також списано коштів на 10,000;

• таким чином залишок коштів на рахунку у банку на кінець дня становить 25,000 грн.

ПРИКЛАД ПАСИВНОГО РАХУНКУ:

Дебет	«Розрахунки з постачальниками і підрядниками»		Кредит
1.09 – 10000.00		Сальдо початкове (1.09) 60000.00
		1.09 – 20000.00
Об. 10000.00		Об. 20000.00
		Сальдо кінцеве 70000.00

Представлена інформація на рахунку свідчить про наступне:

• зобов’язання перед постачальниками на початок дня 1.09. становить 60,000;

• Протягом дня 1.09 зобов’язання перед постачальниками збільшилися на 20,000 і зменшились на 10,000, тому що постачальнику було перераховано 10000.00 з «поточного рахунку в національній валюті»;

• Таким чином на кінець 1.09 стан розрахунку з постачальником характеризується наявністю зобов’язань у сумі 70000.00 грн.

Систематизований перелік рахунків називається планом рахунків.

На сьогодні в Україні діє «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій» та інструкція по його застосуванню, які затверджені наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999 року.

В цьому плані всі рахунки згруповані у 9 класів:

1 клас – призначений для обліку необоротних активів.

2 клас – для обліку запасів.

3 клас – для обліку коштів, розрахунків (дебіторської заборгованості) поточних фінансових інвестицій витрат майбутніх періодів.

4 клас – для обліку власного капіталу та забезпечення зобов’язань.

5 клас – для обліку довгострокових зобов’язань.

6 клас – для обліку поточних зобов’язань.

7 клас – містять інформацію про доходи та результати діяльності (прибуток або збиток).

8 клас – призначені для обліку витрат за елементами.

9 клас – для обліку витрат за видами діяльності.

Крім того є 0-вий клас, який містить позабалансові рахунки.

НАПРИКЛАД: рахунок «Орендовані необоротні активи».

В класах 1,2,3 – представлені активні рахунки.

Рахунки 8 та 9 класів в балансі не показуються, сальдо не мають, але записи на цих рахунках здійснюються як на активних рахунках.

ВИНЯТКИ:

На окремих рахунках, представлених в класах 1, 2, 3 – записи здійснюються по принципу пасивного рахунку.

До таких рахунків належать:

В 1 класі – рахунок, код 13, «Знос (амортизація) необоротних активів».

У 2 класі – рахунок 285 – «Торгова націнка».

У 3 класі – рахунок 38 – «Резерв сумнівних боргів».

Рахунки 4, 5, 6 класів, сальдо яких знаходиться в пасиві балансу.

Рахунки класу 7 сальдо не мають і в балансі не показуються, але записи на них здійснюються як на пасивних рахунках.

ВИНЯТКИ: на окремих рахунках, які знаходяться в 4 – 7 класах записи здійснюються як на активних рахунках, зокрема:

В 4 класі субрахунок 442 – «Непокриті збитки»;

46 – «Неоплачений капітал»;

45 – «Вилучений капітал»;

704 – «Вирахування з доходу».

Для зручності використання кожен рахунок має код із 2 знаків. Перша цифра означає належність рахунку до відповідного класу. Друга цифра – це номер рахунку у відповідному класі.

Для деталізації інформації в межах одного рахунку відкриваються «субрахунки».

Рахунок 30 «Каса» - має субрахунки 301 – «Каса в національній валюті», 302 – «Каса в іноземній валюті».

Кожна господарська операція записується на рахунках бухгалтерського обліку методом подвійного запису, тобто, по дебету одного рахунку, по кредиту іншого на одну і ту ж саму суму.

Запис господарської операції на рахунках методом подвійного запису називається бухгалтерською ПРОВОДКОЮ, ПРОВЕДЕННЯМ, ЗАПИСОМ. Взаємозв’язок, який встановлюється між рахунками в результаті подвійного запису господарської операції називається КОРИСПОНДЕНЦІЄЮ РАХУНКІВ, а рахунки між якими виник взаємозв’язок – кореспондуючими.

Для того щоб скласти бухгалтерську проводку, необхідно:

1. Необхідно визначити які об’єкти обліку зазнали змін в результаті здійснення господарської операції. Люба господарська операція може викликати зміни Тільки в активі, Пасиві, або там і там одночасно.

2. В плані рахунків визначаємо рахунки, призначені для обліку тих об’єктів, які зазнали змін.

3. Виходячи із характеру змін та керуючись правилами записів на рахунках, бухгалтер проводить господарську операцію по дебету одного рахунку, по кредиту другого рахунку на одну і ту ж суму. В результаті, отримуємо інформацію про збільшення або зменшення активів, власного капіталу або зобов’язань.

ПРИКЛАДИ складання проводок:

1) Власниками внесено до статутного капіталу основні засоби на суму 40,000.

Дебет	Кредит	Сума
10 «Основні засоби»	40 «статутний капітал»	40000.00

В результаті цієї операції збільшується вартість «основних засобів», як однієї з складових необоротних активів і одночасно збільшується статутний капітал.

2) Власниками внесено до статутного капіталу кошти в національній валюті, які зараховано на поточний рахунок в сумі 22,500.

Дебет	Кредит	Сума
311	40 «статутний капітал»	22500.00

В результаті цієї операції збільшуються оборотні активи підприємства у вигляді грошових коштів на поточному рахунку в національній валюті і одночасно збільшується статутний капітал підприємства.

3) Перераховано кошти з поточного рахунку в національній валюті в сумі 10,000 як аванс постачальнику під майбутню поставку товарів.

Дебет	Кредит	Сума
371	311	10000.00

В результаті цієї операції збільшується дебіторська заборгованість за виданими авансами і одночасно зменшились кошти на рахунку у банку. Зміни відбулися тільки в активі балансу, отже записи будуть зроблені на двох активних рахунках.

4) Згідно з накладною надійшли від постачальника товари на суму 20,000.

Дебет	Кредит	Сума
281	631	20000.00

Бухгалтер повинен відобразити збільшення активів у вигляді запасів товарів і одночасно збільшення зобов’язань перед постачальником за одержані але не оплачені товари. Для обліку товарів призначений активний рахунок 28, рахунок 1 «Товари на складі», а для обліку поточних зобов’язань перед українським постачальником пасивний рахунок 631 «Розрахунок з вітчизняними постачальниками»

5) Погашені зобов’язання перед постачальником за отримані товари у сумі 12000, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку в національній валюті.

Дебет	Кредит	Сума
631	311	12000.00

Бухгалтерські проводки можуть бути простими і складними.

Простою є проводка, в якій кореспондують два рахунки – один по дебету і один по кредиту. Усі розглянуті проводки в попередніх прикладах – це прості.

Складною є проводка, в якій кореспондує два і більше рахунків по дебету і один по кредиту, або ж навпаки – один по дебету і два і більше по кредиту. Але при цьому в складній проводці загальна сума записів по дебету повинна обов’язково дорівнювати загальній сумі по кредиту.

Приклади складних проводок:

Згідно з накладною №50 від 18.05.09 від постачальника одержано матеріали на суму 30,000 та малоцінні швидкозношувані предмети на суму 5000. Загальна сума накладної – 35,000. Постачальник не є платником ПДВ.

Дебет	Кредит	Сума
20	631	30000.00
22	631	5000.00

Згідно з випискою банку поточного рахунку в національній валюті за 27.05 на поточний рахунок підприємства зараховано 200000.00 у тому числі:

А. від покупців за раніше реалізовану готову продукцію 140000.00

Б. аванс від покупця під майбутню поставку готової продукції – 60000.00

Д. 311 – 200000.00

К. 361 – 140000.00

К. 681 – 60000.00

Синтетичними є рахунки на яких узагальнюється інформація про економічно однорідні види активів, власного капіталу та зобов’язань.