Тема 5

Тема 5. Господарський комплекс світу та України, його структура і трансформація в умовах глобалізації

План

1. Сутність, значення та структура національного господарства: галузева, територіальна, функціональна.

2. Сутність міжгалузевих комплексів. Особливості їх формування та аналізу, класифікація.

3. Національне господарство України в сучасних глобалізаційних процесах.

Література

Основна література: 2,7,9,13,20

Додаткова література: 5,6,29,37,38

 Мінілексікон: господарський комплекс, галузь господарства, структура (галузева, територіальна, функціональна, організаційно-управлінська), форми суспільної організації виробництва (спеціалізація, комбінування, кооперування, концентрація), технополіс, вільна економічна зона, кластер, територіально-виробничі комплекси, міжгалузеві комплекси.

 1. Сутність, значення та структура національного господарства: галузева, територіальна, функціональна, організаційно-управлінська

Господарський комплекс

Структура

внутрішня будова системи та сукупність стійких зв'язків, що забезпечують її цілісність.

Галузева структура

Матеріальне виробництво

Нематеріальне виробництво

А – вир-во засобів виробництва

Б – вир-во предметів споживання

Співвідношення між галузями дозволяє визначити рівень

розвитку ПС і тип структури господарського комплексу

(індустріальний, аграрний, постіндустріальний).

Територіальна структура

Елементи територіальної структури

(за М.М. Паламарчуком)

науково-технічний центр, що забезпечує створення та впровадження нових наукових розробок і складається із взаємодіючих науково-дослідних інститутів, вузів та науко­містких промислових підприємств

частина національної території, на якій встановлюється особливий правовий режим економічної діяльності, а також викорис­тання і дії національного законодавства

Групи фірм в межах однієї галузі, розміщені в одній географічній області

предметна, тобто спеціалізація на виготовленні окремих видів продукції кінцевого споживання (автомобілі, трактори, верстати);

подетальна – на виробництві окремих частин, деталей готового продукту (підшипники, шини);

технологічна (стадійна) – на виконанні окремих операцій, стадій технологічного процесу.

Спеціалізовані галузі виділяються за такими ознаками:

• однорідність, тобто подібність між собою за призначенням виробленої продукції ;

• спільність використовуваної сировини;

• характер технології.

Виділяють 3 форми:

1. поєднання послідовної технологічної обробки сировии:

Fe

чавун

сталь

прокат

2. використання відходів виробництва:

Переробка Cu руди

Мідь

Сірчаний ангідрид

Сірка

3. Комплексна переробка сировини і відходів:

Переробка апатито-нефелінових руд

Нефеліновий концентрат

Цемент

Апатитовий концентрат

Глинозем

Мінеральні добрива

Буд. матеріали

AL

Функціональна структура

При групуванні галузей застосовують різні схеми дослідження функціональної структури :

а) зовнішня

б) забезпечуюча

в) комплексоутворююча

г) соціального обслуговування

д) ресурсно-екологічна

е) селітебна

є) додаткова.

а) видобувна

б) проміжна

в) кінцева

взаємозумовлене поєднання підприємств на певній території, що пов’язане з використанням природних і трудових ресурсів та економічних умов



Міжгалузеві комплекси (МГК) – система економічно взаємопов’язаних галузей матеріального і нематеріального виробництва. Формується внаслідок кооперації та інтеграції підприємства, організацій, установ та галузей.

2. Сутність міжгалузевих комплексів. Особливості їх формування та аналізу, класифікація.

Виділяють МГК:

1. Родові - в яких компонентами є лише великі сфери людської діяльності без поглибленого їх галузевого членування (наприклад, науково – виробничі МГК).

2. Видові – сукупність галузей 1 сфери господарства, але різних секторів (наприклад: АПК – виробництво с/г продукції + промислова переробка + реалізація; індустріально – будівельний МГК).

3. Підвидові – кілька галузей певного сектора економіки – промисловості, с/г, транспорту тощо (наприклад: виноградарсько-виновиробничий, молокопереробний і ін.)

За характером зв’язку між галузями розрізняють 4 типи МГК:

1. Галузі, підприємства яких пов’язані послідовною або паралельною переробкою певного типу сировини, включаючи і її видобування (вирощування): Лісопромисловий, АПК.

2. Однорідні галузі, зв’язки між підвидами яких виникають на основі виробництва взаємозамінюваної продукції (послуг): ПЕК, транспортний комплекс.

3. Комплекси, що складаються із сукупності кількох галузей, діяльність підвидів яких спрямована на розв’язання певної народногосподарської або регіональної проблеми: Продовольчий комплекс.

4. Програмні МГК комплекси галузей, зв’язки між підвидами яких здійснюють, щоб досягти певної цілі, заданої їм економічною, соціальною, екологічною або науково-технічною програмами: продовольчий, ПЕК і т.д., формування яких підкріплюється відповідними державними програмами.

Ядро МГК – галузі, підприємства яких здійснюють його головні економічні і соціальні функції.

За масштабом:

• міждержавні

• національні

• територіальні

За спеціалізованими підкомплексами:

• Машинобудування і металообробка

• ПЕК

• Хімічний

• Індустріально-будівельний

• Лісовий

• АПК

• Транспортний

• Рекреаційний

? Контрольні запитання

1. Що таке територіальна організація продуктивних сил?

2. У чому полягає структурний аналіз РПС?

3. Які стадії розміщення виробництва ви знаєте?

4. Що таке функціональна структура?

5. Дати визначення територіального виробничого комплексу.