3.2. Методологія аналізу господарської діяльності бюджетної установи.

Під методом аналізу господарської діяльності розуміють науково обгрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обгрунтоваі управлінські рішення.

Основним елементом методу є його науковий апарат, тобто сукупність загальнонаукових та специфічних способів і прийомів дослідження основної діяльності бюджетних установ.

Метод аналізу має певні особливості, до яких належать:

• використання системи показників, що характеризують діяльність установи;

• вичення причин зміни показників;

• визначення та вимірювання взаємозв'язків та взаємних залежностей між ними за допомогою спеціальних прийомів.

Тісний зв'язок аналізу господарської діяльності ббюджетних установ простежується з математикою, математичним моделюванням та програмуванням, статистикою, контролем [12].

Основні прийоми аналізу, які можуть бути використані:

-  Горизонтальний (часовий)  аналіз -  порівняння  кожної  позиції  звітності  з  попереднім  періодом. Такий аналіз є основою установ моніторингу поточної фінансової діяльності. У процесі цього аналізу  виявляють  відхилення  звітних  показників  від  планових (нормативних),  визначаються причини цих відхилень  і вносяться рекомендації щодо корегування окремих напрямків фінансової діяльності  бюджетних  установ.  Аналіз  дає  можливість  визначити  роль  бюджетного фінансування  за загальним і спеціальним фондом.

-  Вертикальний (структурний) аналіз-визначення структури фінансових показників  з оцінюванням впливу  різних  факторів  на  кінцевий  результат.  Такий  аналіз  дає  можливість  визначити найвагоміші складові  в балансі бюджетних установ, але найбільш вагоміше його використання в аналізі складових доходів і витрат Кошторису.

-  Трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду,  тобто  основної  тенденції  динаміки  показників,  очищеної  від  впливу  індивідуальних особливостей  окремих  періодів.  На  основі  екстраполяції  можливо  не  тільки  визначити перспективне  значення  основних  показників,  а  також  спрогнозувати  перспективний   аналіз фінансового стану бюджетних установ [11].

-  Порівняльний аналіз – внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самих установ (філій), а також міжгосподарський аналіз показників цих установ порівняно  з показниками  конкурентів  або  із  середньогалузевими  та  середніми показниками. При  порівняльному аналізі  фінансових  показників  структурних  одиниць  і  підрозділів  даних  установ  проводиться порівняльна  оцінка й пошук резервів підвищення ефективності фінансової діяльності внутрішніх підрозділів установ.

-  Факторний  аналіз -  визначення  впливу  окремих факторів (причин)  на  результативний  показник детермінованих (розділених  у  часі)  або  стохастичних (що  не  мають  певного  порядку)  прийомів дослідження. Проводиться за допомогою моделювання (детермінованого та стохастичного).

-  Маржинальний  аналіз -  метод  оцінювання   і  обґрунтування  управлінських  рішень  на  основі причинно-наслідкового  зв’язку  обсягу  продажу,  собівартості  наданих  бюджетними  установами послуг та поділу витрат на постійні і змінні.

-  Аналіз  відносних  показників (коефіцієнтів) -  розрахунок  відношень  між  окремими  позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників [11]. 

Термін «інформаційне забезпечення» включає:

1) інформацію, яка необхідна для управління економічними процесами, та яка міститься в базах даних інформаційних систем;

2) створення інформаційних умов функціонування системи, забезпечення необхідною інформацією.

Інформаційне забезпечення аналізу господарської діяльності бюджетних установ складається з: кошторисів, планів асигнувань, балансу, звітів, які подаються до податкових та статистичних органів, журналів реєстрацій, прибуткових та видаткових ордерів, меморіальних ордерів, розрахунково-платіжних відомостей та ін [12].

Організація проведення аналізу глсподарської діяльності бюджетних установ включає:

- розробку загальних засад і порядку проведення аналізу;

- планування роботи в цілому, окремих її робіт та етапів;

- матеріальне, науково-методичне та кадрове забезпечення;

- прийом виконаних аналітичних робіт, порядок їх оформлення;

- контроль за реалізацію на практиці розроблених заходів із метою поліпшення діяльності установи.

Програмою аналізу може виступати розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчати, а також комплект таблиць, обов'язковий до опрацювання під час аналізу. Аналітичні таблиці дають змогу визначити та оцінити ступінь відхилення фактичних даних, тобто результати роботи від заданих заздалегідь величин.

Узагальнення та оформлення результатів аналізу - кінцевий етап аналітичної роботи. Систематизовані та оброблені результати аналізу можуть оформлятися як безтекстовим способом - у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків, номограм, так і описовим - у вигляді текстів довідок, актів перевірок, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів, у яких послідовно й логічно викладено результати аналізу згідно з передбаченим планом аналітичної роботи. Працівниками зовнішніх установ наслідки аналізу оформляються, як правило, у вигляді висновків [12]. Зміст аналітичних довідок і висновків має бути конкретним, слід зосереджувати увагу на відображенні недоліків або вагомих позитивних моментів, виявленні резервів і способів їх реалізації. Пояснювальна записка має включати перелік заходів щодо реалізації виявлених резервів, визначати терміни та конкретних виконавців, обумовлювати види та кількість ресурсів, які потрібні для усунення недоліків, містити висновки з результатів господарської діяльності і пропозиції щодо її поліпшення з урахуванням загального рівня розвитку підприємства, умов господарювання, імовірних змін у діяльності суб'єкта господарювання тощо [12].

За наслідками аналізу складається наказ за підписом керівника підприємства. Він є обов'язковим для всіх працівників підприємства, і за його виконанням встановлюється дійовий і повсякденний контроль, що, певною мірою, забезпечить ефективне функціонування господарюючих суб'єктів.