55. Договір факторингу.

Факторинг - це операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Фактором може бути банк або фін установа, а також фіз. Особа (СПД), яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом у договорі факторингу може бути фіз або юр особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності. Договір факторингу є двостороннім, платним, може бути реальним або консенсуальним. Договір факторингу буде дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. Наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі допускається лише у випадку, коли це прямо зазначено в договорі. Клієнт несе відповідальність перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

56. Договір банківського вкладу.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в ін формі на умовах і у порядку, встановленому договором. Договір банківського вкладу слід визнати різновидом договору позики, договором, який має багато спільного із кредитним договором та договором банківського рахунка. Юр ознаки договору: односторонній, реальний, відплатний. Якщо вкладником виступає фіз особа, договір банківського вкладу вважається публічним.

Договір банківського вкладу може бути укладено на б-я умовах, що не суперечать закону. У банківській практиці найчастіше застосовують такі депозитні вклади: по-перше, договір, який укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу, по-друге, на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку чи терміну. Законодавством передбачено можливість укладення депозитного договору на користь третьої особи. Укладення договору банківського вкладу відбувається шляхом відкриття депозитного (вкладного) рахунка. Форма договору - письмова. Недотримання цієї вимоги робить договір нікчемним. Нараховані проценти за депозитом юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів можуть перераховуватися на поточний рахунок або зараховуватися на поповнення депозиту

57. Договір банківського рахунку.

Договір банківського рахунка - це банківський договір, за яким одна сторона (банк або ін фін установа) зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення ін операцій за рахунком. Юр ознаки договору: взаємний, консенсуальний, відплатний. Сторонами договору є банк та клієнт. Укладення договору банківського рахунка опосередковується відкриттям рахунка в банку на умовах, погоджених сторонами. Форма договору - проста письмова. Предметом

договору банківського рахунка є надання послуг з розрахунково-касового обслуговування, під якими розуміють послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням ін операцій, передбачених договорами. За заг правилом підставою для списання коштів із рахунка клієнта є його розпорядженя. Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у б-я час. Умови договору, які спрямовані на обмеження такого права клієнта, є нікчемними. Договір вважається розірваним із моменту отриманя банком заяви про закриття рахунка, якщо ін, пізніший строк, не встановлено у заяві про закритя рахунка.