3. Влада як центральна категорія політології

Поняття влади є одним із центральних у політології. Воно дає ключ до розуміння політичних інститутів, політичних рухів і самої політики. Визначення поняття влади, її сутності та характеру має найважливіше значення для розуміння природи політики та держави, дозволяє виділити політику і політичні відносини з усієї суми суспільних відносин. Та й неможливо дати вичерпну дефініцію: дуже складний феномен влади які вона вважаєкожна політологічна школа вивчає владу з позицій.

Розгадка феномена влади, збільшення всякого нового знання про природу влади і механізми володарювання є чи не найголовнішим завданням політології. Перші спроби розібратися в парадоксах і механізмах політичної влади були початі ще в ранній період політичної історії Індії, Китаю і Греції. Влада з'явилася з виникненням людського суспільства і буде в тій чи іншій формі завжди супроводжувати його розвиток.

Проблема влади є однією з центральних у політичній науці. З'ясування сутності, потреби і механізму влади має важливе значення для розуміння природи політики та держави, дозволяє виділити політичні відносини з усієї гами суспільних відносин.

Влада - поняття багатовимірне. Повно і всебічно розглянути її в одній роботі немислимо. У даній роботі розглядаються деякі вихідні проблеми владних відносин: сутність, потреба, механізм, аксіоми і легітимність влади.

Влада - одне з фундаментальних почав суспільства і політики. Вона існує скрізь, де є стійкі об'єднання людей: будь-то в сім'ї, різного роду організаціях та установах, або у всій державі - в цьому випадку ми маємо справу з верховною, політичною владою. Влада, на відміну від фізичного насильства, впливає на тіло, душу і розум, пронизує їх, підпорядковує закону своєї волі. Фактично своєму вона подібна авторитету. Корелятом її є повага; етичну цінність вона представляє тоді і тільки тоді, коли так направляє шанує її, що той опиняється на в змозі здійснювати більшу кількість більш високих цінностей, на піддаючись безпосередньо впливу з боку влади. Влада потребує виправдання, і ці спроби становлять істотну частину політичної історії.

Концепція влади - одна з провідних теоретичних концепцій, сприяє дослідженню політичних відносин і розуміння механізму діяльності держави і політичної системи.

4. Структура та функції політичної влади

Ядром політичних відносин виступає влада. У самому загальному вигляді «влада» може бути визначена як здатність одних учасників відносин проводити свою волю стосовно інших, впливати на їхню поведінку.

Влада — основа політики, центральна категорія політичної науки, вона є настільки фундаментальним поняттям будь-якої со­ціальної науки, наскільки фундаментальним є поняття енергії для фізики. Таким чином, у самому загальному виді політичну вла­ду можна визначити як можливість і здатність суб'єктів політики впливати на процес прийняття політичних рі­шень, їх реалізацію, а також на політичну поведінку ін­ших учасників політичних відносин.

Основні функції політичної влади:

а) організаційна функція; б) регулятивна функція; в) контрольна функція; г) функція координації; д) функція мобілізації; е) функція управління.

Основними структурними елементами політичної влади виступають її суб'єкти, об'єкти, мотиви та ресурси (дже­рела).

Суб'єктами політичної влади виступають: держава, по­літичні партії, політичні еліти, політичні лідери та ін. До об'єктів політичної влади відносять індивідів, соціальні групи та спільноти. Реакція об'єкта влади визначається мотивами підпорядкування й тими ресурсами, які викорис­товує суб'єкт.

Н. Макіавеллі, розмірковуючи про мотиви підпорядкування, виділяв серед них два основних — любов і страх.

Страх перед санкціями як мотив влади досить нестій­кий, він має потребу в постійному підкріпленні, адже без­посередньо залежить від міри покарання за непокору. Більш стійким мотивом підкорення (особливо для тради­ційних суспільств) виступає звичай. Даний мотив дотепер є одним з провідних у державах із монархічною формою правління.

До інших можливих мотивів підпорядкування можна віднести авторитет суб'єкта влади, який дозволяє йому проводити свою волю без застосування насильства — під­корення засновується на вірі у виняткові (особисті, про­фесійні та ін.) якості суб'єкта; переконання (або раціональ­ний інтерес), засноване на підкоренні суб'єктові в силу особистої зацікавленості об'єкта, збігу ціннісних орієнта­цій суб'єкта та об'єкта влади.

Функціонування політичної влади здійснюється на ос­нові двох основних принципів: суверенності та легітимності.