12. Основні проблеми формування громадянського суспільства в Україні

Громадянське суспільство — це суспільство з високою правовою свідомістю його членів де регуляції суспільних відносин, яке відбувається з мінімальним втручанням держави, де закон та підзаконні нормативно-правові акти виконуються не всилу державного примусу, а внаслідок високої правової свідомості людини, з розвинутими інститутами прямої тапредставницької демократії.

В чистому вигляді громадянське суспільство є такою самою утопією як правова держава чи комунізм, адже ніхто не заперечить, що за більшістю ознак поліси грецьких держав для їх громадян, не включаючи рабів, були правовими держвами, (звийнятком прав третого четвертого покоління як от право на належний соціальнний захист, що зявилося у працях авторів, які розвивали концепцію правової держави зовсім недавно) . Досягти рівного правовового статусу серед громадян неможливо, адже завжди буде сукупність громадян з особливим правовим статусом: народні депутати, пенсіонери, інваліди: яким надається право пільгового проїзду, матеріальне та пенсійне забезпечення, для їх соціального захисту, та для виконання ними своїх повноважень, так що побудова комунізму в чистому вигляді - неможлива. Так само побудовати громадянське суспільство в чистому вигляді неможливо, найбільш наближеними до цієї мети є скандинавські держави Норвегія, Швеція. Але методи і способи, якими будується громадянське суспільство в Україні через концепцію розбудовигромадських організації, громадянське суспільство неможе бути створене в приципі. Проекти, що реалізуються цими громадськими організаціями спрямовані на забезпечення верховенства права, формування правової, демократичної держави. Але методи, якими здіснюється досягнення цих цілей через тренінги, пропагандиські «інформаційні» кампанії, круглі столи за свою двадцятитлітню історію в Україні довели свою неефективність. Як приклад ставиться Польща, яка за п'ятнадцять років стала членом Євросоюзу та НАТО. Проте нічого не сказано, що Польщі відстрочили виплату 42 мільярдів доларів боргу (по тим часам - величезна сума) Речі Посполитої Людової, а до вступу до Євросоюзу за його кошти було побудовано сотні кілометри доріг, транспортних розвязок, реформований державний апарат за методичними рекомендаціями Євросоюзу, було проведено приватизацію державного та комунально майна. Громадські організації в Єросоюзі отримують відшкодування за оренду приміщень, сплату комунальних послуг навіть у міжгрантовий період. А система фінансування громадських організацій піддається суворому контролю, у разі виникнення у грантодавця сумнівів щодо використання коштів на реалізацію проекту фінансування буде одразу припинено, а такій громадській організації ніколи ніякий урядовий чи неурядовий фонд не надасть коштів на реалізацію проектів в подальшому. У нас же, навпаки - переважна частина коштів проекту (спрямованого на розвиток демократії громадянського суспільства) відмивається, частка залежить від складеного кошторису проекту, та характеру заходів, які будуть реалізовуватись в рамках проекту (це повязано з тим, що в міжгрантовий період громадській організації треба сплачувати оренду приміщення, комунальні послуги, зарплату своїм працівникам) . Таке враження, що іноземні донори (фонд «Відродження», «Фулбрайта») навпаки розкладають громадські організації з середини. Переважна більшісь грантів у тій самій Польщі спрямована на матеріальні програми громадських огрганізацій та органів місцевого самоврядувння (ремонти шкіл, реконструкція комунального господарства), а не на пропагандивні заходи.

Звіти громадських організацій за результатами реалізації проектів та проекти (аналітичні матеріали про стан дотримання законодавства органами держаної влади у різних сферах - від доступу громадян до інформації, до забезпечення громадян права на працю та судовий захист ), які вони подають на конкурси проектів, ніхто не оприлюднює окрім загальної інформації, та окремих конєктурних випадків. Що робиться з цим великим обсягом інформації, який акомулюється фондах грантодавців невідомо і в самих громадських організаціях. Зважаючи на той об'єм громадських організацій, які реалізують проекти, та ще більше число, яке бере учать у конкурсх на їх реалізацію з аналітичними матерялами . Тільки за 2007 р. одним лише фондом «Відродження» було профінансовано понад 592 проекти на загальльну суму 6 647 946 млн длр, а уже в 2011 було підтримано 665 проектів 449 громадським огранізаціям на суму 61 642 647 млн длр. Та ще є USAID, Фонд Фулбрайта, Єврокомісія приблизно співмірні за фінансуванням та десятки дрібніших фондів. Щодо проектів, які реалізуються з місцевого або державного бютжету, то це в переважній більшості корупці, (відмивання коштів серед своїх).

В умовах, коли передбачені Конституцією України основні права та свободи людини та громадянина не виконуються (рівність громадян перед законом, неможе бути ніяких привілеїв та обмежень за ознаками соціального походження майнового стану ст. 24 Конституції України, право на достатній житевий рівень для себе та своєї сімї, що включає достатє харчування, одяг житло ст. 48 Конституції України, рівний доступ громадян до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, що здіснюється через прийняття на державну службу за результатами кваліфікаційного іспиту та проведенням з претендентом співбесіди у разі успішного складення претендентом кваліфікаційного іспиту для державних посад 2-5 групи ч.2 ст.38 Конституції України та Наказ Національного агенства України з питань державної служби затвердження типового порядку проведення конкурсу на заняття посад державної служби» від 05.05.2012р, право на доступність та безоплатність медичного обслуговування в державних та комунальних закладах охорони здоровя ст.49 Конституцї України, право на підприємницьку діяльність з вільною конкуренцією ст.42 Конституції України, право на соціальний захист. ст.46 Конституції України тощо.), говорити про розвиток громадянського суспільства недоводиться. Радше суспільство перебуває в такому стані, де, за висловом Спінози «Людина людині - вовк» і, тому, формування громадянського суспільства не перебуває навіть на початковому етапі.

Популярною тема громадянського суспільства в Україні стала в кінці двотисячних, до цього з кінця дев'яностих активно мусувалась ідея створення правововї держави в Україні.

• 2008 р. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976 «Про затвердження порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади»

• 2010 р. Постанова кабінету міністрів України від 3 листопада 2010 р. «Прозабезпечення участі громадскості у формуванні та реалізації державної політики»

• 2012 р. Указ Президента України № 32/2012 про створеня Координаційної рада з питань розвитку громадянського суспільства — допоміжний орган при Президентові України.

• 24 березня 2012 Указ Президента України № 212/2012 «ПроСтратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації», яким затверджені:

  • Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні;

  • План першочергових заходів щодо реалізації Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні^[2].

Указ виданий з метою:

• створення сприятливих умов для дальшого розвитку в Україні громадянського суспільства,

• запровадження ефективного механізму взаємодії його інститутів з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на засадах партнерства і взаємної відповідальності,

• забезпечення здійснення та захисту прав і свобод людини і громадянина.