12. Охарактеризуйте особливості політичної системи України

З точки зору особливостей загальносистемних якостей, політична система України характеризується як:

Ø відносно стабільна (на поверхні) система, яка спроможна легко трансформуватися в нестабільну внаслідок поглиблення конфліктів між основними політичними блоками, у т. ч. й усередині державного механізму;

Ø система з відносно низьким темпом соціальних процесів та недостатньо сприйнятлива до соціальних новацій;

Ø молода самостійна система, яка фактично не має достатньо ефективних сучасних традицій та досвіду самостійного функціонування;

Ø централізована, з деякими елементами регіоналізації та децентралізації;

Ø система, що здійснює не весь комплекс функцій, які є необхідними для забезпечення нормального функціонування цивілізованого суспільства;

Ø перехідна від закритої до відкритої;

Ø система, що діє в умовах надзвичайної, а не нормальної ситуації.

Із огляду на особливості політичної природи існуючої в Україні системи політичних інститутів, політична система країни характеризується як:

Ø перехідна від неправового до правового типу;

Ø легітимна для більшості населення;

Ø перехідна до втілення консенсусної моделі розв'язання соціальних конфліктів (але при збереженні можливості реалізації на практиці суто конфронтаційної моделі);

Ø миролюбна, неагресивна;

Ø позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи забезпечення національних інтересів;

Ø система, яка поки що нездатна забезпечити зростання рівня і якості добробуту усіх основних верств населення, але зберігає елементи "соціальної держави";

Ø світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної);

Ø етатизована (одержавлена);

Ø система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;

Ø система з політичним домінуванням певних соціальних верств "реформованої традиційної номенклатури", нової "номенклатури", "нуворишів" та ін.

Основними напрямками формування і розвитку нової політичної системи України є:

=побудова демократичної, соціальної, правової держави;

=утвердження громадянського суспільства;

=подальший розвиток і вдосконалення політичних відносин, політичних принципів та норм;

=зростання політичної свідомості та політичної культури суспільства й особи;

=удосконалення діяльності засобів масової інформації.

12. Поняття, ознаки держави в політичній системі

ДЕРЖАВА – форма організації суспільства, носій публічної влади, сукупність взаємопов’язаних установ і організацій, які здійснюють управління суспільством від імені народу.

ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ – визначають внутрішні й зовнішні державні зв’язки як необхідну форму існування і розвитку сучасних суспільств.

12. Функції держави як основного суб'єкта політичної влади

Внутрішні функції:

– правотворча – творення і прийняття законів та інших юридичних норм (законодавство).

– правоохоронна – контроль і нагляд за виконанням правових норм і застосування за необхідності примусових заходів; захист прав і свобод громадян, створення умов для їх безпеки, громадського порядку тощо;

– економічно-господарська – захист економічної основи суспільства, існуючого способу виробництва, різноманітності форм власності; регулювання господарської діяльності, ринкових відносин; державне управління економікою;

– соціальна – регулювання відносин між соціальними та етнічними спільнотами, запобігання соціальним конфліктам і протистоянням та їх усунення; узгодження інтересів і потреб індивідів та соціальних груп; ефективна демографічна політика;

– культурно-виховна – регулювання і розвиток системи освіти, культури, науки, фізичної культури і спорту, виховання моральності, гуманізму,

загальнолюдських та національних цінностей;

– екологічна – захист довкілля, розумне використання природних ресурсів, формування екологічної культури.

Зовнішні функції:

– оборонна – захист країни від зовнішнього нападу, посягань на територіальну цілісність держави;

– дипломатична – відстоювання і реалізація національних інтересів держави та її громадян у міжнародному житті; здійснення самостійної зовнішньої політики;

– співробітницька – розвиток економічних, політичних, культурних відносин між державами; поглиблення інтеграційних процесів на загальнолюдській, регіональній та політичній основі.