- •Об’єкт і предмет політології
- •Структура та функції політології
- •Влада як центральна категорія політології
- •Структура та функції політичної влади
- •Поясніть зміст понять «легітимність влади» та «легальність влади». Наведіть приклади
- •Політика: основні елементи, структура, функції
- •Охарактеризуйте основні етапи розвитку політичної думки
- •Специфіка розвитку політології в Україні
- •Які способи легітимації влади виокремлює м. Вебер? Надайте їх коротку характеристику
- •Охарактеризуйте основні етапи розвитку політичної думки
- •Специфіка розвитку політології в Україні
- •Які способи легітимації влади виокремлює м. Вебер? Надайте їх коротку характеристику
- •Охарактеризуйте основні класичні теорії еліти (г. Моска, в. Парето, р. Міхельс
- •Означте основні системи відбору політичних еліт (рекрутування, антрепренерська). У чому полягають особливості формування політичної еліти українського суспільства?
- •Яка роль еліти в суспільно-політичному житті
- •Політична система: поняття, структура та функції
- •Спробуйте окреслити перспективи побудови громадянського суспільства в Україні, спираючись на наявні у вас знання. Висловіть також Вашу власну точку зору на це питання
- •Охарактеризуйте особливості політичної системи України
- •Поняття, ознаки держави в політичній системі
- •Функції держави як основного суб'єкта політичної влади
- •Охарактеризуйте основні теорії походження держави
- •У чому специфіка авторитарних режимів
- •Основні форми тоталітарного режиму
- •«Політичне маніпулювання»: зміст поняття
- •Назвіть форми державного управління
- •Назвіть форми держаного устрою
- •Розкрийте зміст поняття «правова держава»
- •Основні види демократичної форми правління: загальна характеристика
- •Підданство та громадянство: світоглядні засади
- •Які основні фактори визначають специфіку державності, політичних і правових традицій, політичної думки в Україні?
- •Як Ви розумієте основні принципи правової та соціальної держави? Які їх елементи існують в Україні сьогодні?
- •«Громадянське суспільство»: зміст та історія формування поняття
- •Основні проблеми формування громадянського суспільства в Україні
- •«Етнічна нація» та «політична нація»: основні відмінності.
- •Основні функції засобів масової інформації у процесі політичної комунікації
- •Змі у світі політики: позитиви та негативи
- •Етика та політика: проблема поєднання
- •Особливості стану засобів масової інформації у сьогоднішній Україні: причини та наслідки
- •Партії в політичній системі: поняття. Ознаки, функції
- •Класифікація партійних систем
- •Розкрийте поняття «суспільно-політичний рух». Які різновиди суспільно-політичних рухів Ви знаєте? Приведіть приклади
- •Що таке групи інтересів? Яку роль вони відіграють у житті сучасного суспільства? Охарактеризуйте роль і місце груп інтересів у політичній системі сучасної України
- •Що таке групи тиску? Для чого вони створюються? Які позитивні і негативні сторони лобізму можна виділити? Легальний і нелегальний лобізм і його особливості в Україні
- •Методи політичної боротьби в сучасному світі
- •Проаналізуйте, в чому полягають основні труднощі наукового аналізу політичних феноменів.
-
Як Ви розумієте основні принципи правової та соціальної держави? Які їх елементи існують в Україні сьогодні?
Соціальна держава - це держава, яка прагне до забезпечення кожному громадянинудостойних умов існування, прав на соціальний захист, на участь в управлінні виробництвом. Перші ознаки соціальної держави стали проявлятися з кінця XIX ст. у формі діяльності уряду боротьби з бідністю і покращенню становища робітничого класу. Німеччина стала першою країною, де були прийняті соціальні закони, що передбачають страхування за старістю, хворобою, а також встановлюють пенсії за старістю. У США імпульсом для соціалізації держави стали соціальні перетворення В.Вільсона. Президент закликав відмовитися від підходу до держави тільки як до "нічного сторожа", завдання якої – охорона власності. На його думку, активна діяльність держави в соціально-економічній сфері може стати основою загального добробуту. Основні напрями соціальної політики американської держави були визначені "новим курсом" президента Ф.Рузвельта – программою виходу з країни з глибокої економічної кризи 1929-1933 pp.,названої "великою депресією".
Компетенція сучасної соціальної держави набагато ширша і поширюється на такі сфери, як освіта, охорона здоров'я, ринок праці, система соціального страхування від таких класичних ризиків, як хвороба, безробіття, вік тощо. В різних країнах прийняті програми, покликані гарантувати загальнодоступність і безкоштовність медичного обслуговування, основної загальної і середньої професійної освіти, допомога інвалідам, пенсіонерам та іншим соціально незахищеним групам, програми зі створення нових місць праці і розвитку системи перенавчання безробітних і з працевлаштування молоді. Подібним чином держава гарантує право своїх громадян на "достойне проживання", право на мінімальний стандарт благополуччя, а в ідеалі – приблизно однакові для всіхсоціальних групп стартові можливості для реалізації життєвих завдань.
Внутрішню політику соціальної держави можна охарактеризувати як засіб ствердження соціального компромісу в суспільстві. У перерозподіленні допомоги від одних груп до інших (від працюючих до пенсіонерів та інвалідів, від високодохідних громадян до малозабезпечених тощо) реалізуються відносини солідарності. Іншою метою соціальної держави є пом'якшення соціальної нерівності і підтримка стабільного соціально-економічного становища громадян.
Ефективність соціальної держави відбувається залежно від факторів, середяких виділяють:
-
Високий рівень економічного розвитку країни, економічний ріст, що дозволяє забезпечити перерозподілення засобів на соціальні програми;
-
Згода основних політичних сил про необхідний набір соціальних програм, що реалізуватимуться державою, досягнення подібного консенсусу дозволяє зберегти правонаступність соціальної політики у випадку приходу до влади інших політичних партій;
-
Розвинуте відчуття відповідальності, законослухняності, суспільноїсолідарності.
Ідея правової держави зародилась досить давно, ще в античнічаси, хоча сам термін не вживався. На думку античних філософів і юристів, правова держава — це така держава, в якій правда, справедливість, право, закон традиційно вважались божественними настановами, необхідними атрибутами космічних і земних порядків, антиподами насильства, свавілля і хаосу.
Правова держава відрізняється відзвичайної держави наступними характерними рисами-принципами:
1) верховенство права і правовихзаконів над підзаконними нормативними актами, політичною і фізичною силою держави;
2) розподіл влади, яка належить народу, на законодавчу, виконавчу і судову;
3) верховенство громадянського суспільства і його представника — Парламенту над державою і її апаратом;
4) юридичне закріплення основних прав і свобод людини в Конституції та інших законах і їх фактичнеза безпечення;
5) взаємоповага і взаємовідповідальність особи і держави;
6) громадянину дозволено робити все, що не заборонено законом, а державі і її чиновникам лише те, що дозволено законом;
7) демократичний плюралізм і гласність — діяльність легальних політичних партій і рухів, відносна свобода засобів масової інформації