- •Об’єкт і предмет політології
- •Структура та функції політології
- •Влада як центральна категорія політології
- •Структура та функції політичної влади
- •Поясніть зміст понять «легітимність влади» та «легальність влади». Наведіть приклади
- •Політика: основні елементи, структура, функції
- •Охарактеризуйте основні етапи розвитку політичної думки
- •Специфіка розвитку політології в Україні
- •Які способи легітимації влади виокремлює м. Вебер? Надайте їх коротку характеристику
- •Охарактеризуйте основні етапи розвитку політичної думки
- •Специфіка розвитку політології в Україні
- •Які способи легітимації влади виокремлює м. Вебер? Надайте їх коротку характеристику
- •Охарактеризуйте основні класичні теорії еліти (г. Моска, в. Парето, р. Міхельс
- •Означте основні системи відбору політичних еліт (рекрутування, антрепренерська). У чому полягають особливості формування політичної еліти українського суспільства?
- •Яка роль еліти в суспільно-політичному житті
- •Політична система: поняття, структура та функції
- •Спробуйте окреслити перспективи побудови громадянського суспільства в Україні, спираючись на наявні у вас знання. Висловіть також Вашу власну точку зору на це питання
- •Охарактеризуйте особливості політичної системи України
- •Поняття, ознаки держави в політичній системі
- •Функції держави як основного суб'єкта політичної влади
- •Охарактеризуйте основні теорії походження держави
- •У чому специфіка авторитарних режимів
- •Основні форми тоталітарного режиму
- •«Політичне маніпулювання»: зміст поняття
- •Назвіть форми державного управління
- •Назвіть форми держаного устрою
- •Розкрийте зміст поняття «правова держава»
- •Основні види демократичної форми правління: загальна характеристика
- •Підданство та громадянство: світоглядні засади
- •Які основні фактори визначають специфіку державності, політичних і правових традицій, політичної думки в Україні?
- •Як Ви розумієте основні принципи правової та соціальної держави? Які їх елементи існують в Україні сьогодні?
- •«Громадянське суспільство»: зміст та історія формування поняття
- •Основні проблеми формування громадянського суспільства в Україні
- •«Етнічна нація» та «політична нація»: основні відмінності.
- •Основні функції засобів масової інформації у процесі політичної комунікації
- •Змі у світі політики: позитиви та негативи
- •Етика та політика: проблема поєднання
- •Особливості стану засобів масової інформації у сьогоднішній Україні: причини та наслідки
- •Партії в політичній системі: поняття. Ознаки, функції
- •Класифікація партійних систем
- •Розкрийте поняття «суспільно-політичний рух». Які різновиди суспільно-політичних рухів Ви знаєте? Приведіть приклади
- •Що таке групи інтересів? Яку роль вони відіграють у житті сучасного суспільства? Охарактеризуйте роль і місце груп інтересів у політичній системі сучасної України
- •Що таке групи тиску? Для чого вони створюються? Які позитивні і негативні сторони лобізму можна виділити? Легальний і нелегальний лобізм і його особливості в Україні
- •Методи політичної боротьби в сучасному світі
- •Проаналізуйте, в чому полягають основні труднощі наукового аналізу політичних феноменів.
-
Яка роль еліти в суспільно-політичному житті
Політична еліта — це досить самостійна, найвища, відносно привілейована частина суспільства, наділена непересічними психологічними соціальними й політичними якостями, яка бере безпосередню участь у прийнятті та здійсненні рішень, пов'язаних з використанням державної влади або впливом на неї. Це правляча еліта, яка безпосередньо володіє державною владою, і опозиційна (контреліта). Головною метою першої є утримання влади.Політична еліта відіграє надзвичайно важливу роль у досягненні політичного успіху і соціально позитивної спрямованості політичних процесів. Це зумовлено насамперед тим, що вона уособлює найважливіші сутнісні риси політики: владу, авторитет, вплив, керівництво, представництво і відображення суспільно-політичних інтересів. З точки зору суспільного управління, "будь-яке суспільство може бути поділене на два основних стани — більшість, якою керують, і меншість, що керує, відносини між ними є стрижнем усієї політичної історії". Отже, сенс політичної еліти як феномена суспільного життя полягає у здійсненні авторитетного керівництва у сфері політики. Авторитетною ж, як правило, є влада, сприйнята тими людьми, на яких вона поширюється. Добровільно підкоряючись авторитетним політичним елітам, які адекватно відображають інтереси громадян, останні легітимізують політичну владу, сприяючи її ефективності, а відтак — стабільності суспільно-політичного розвитку, досягненню спільного блага.
-
Політична система: поняття, структура та функції
Політична система суспільства — цілісна, інтегрована сукупність відносин влади, суб´єктів політики, державних та недержавних соціальних інститутів, структур і відносин, покликаних виконувати політичні функції щодо захисту, гармонізації інтересів соціальних угруповань, спільнот, суспільних груп, забезпечувати стабільність і соціальний порядок у життєдіяльності суспільства.
Основними ознаками політичної системи є:
-
- взаємозв´язок групи елементів;
-
- утворення цими елементами певної цілісності;
-
- внутрішня взаємодія всіх елементів;
-
- прагнення до самозбереження, стабільності та динамізму;
-
- здатність вступати у взаємовідносини з іншими системами.
Визначальним компонентом політичної системи є держава. Крім неї, у політичну систему суспільства входять законодавча, судова, виконавча системи, центральні, проміжні, місцеві системи управління (самоуправління), політичні партії, профспілки, асоціації, ініціативні групи, групи впливу й тиску, соціально-політичні рухи та інші об´єднання, змістом діяльності яких політичні процеси.
Структуру політичної системи становлять:
-
Політичні відносини.
-
Політична організація суспільства.
-
Засоби масової інформації.
-
Політичні принципи та норми.
-
Політична свідомість і культура.
Специфіка функціонування будь-якого суспільства виявляється через функції політичної системи:
-
Регулятивна – виражається в координації поведінки індивідів, груп, спільнот на основі введення політичних і правових норм, дотримання яких забезпечується виконавчою та судовою владою.
-
Інтеграційна – вироблення політичного курсу держави та визначення цілей і завдань розвитку суспільства; організація діяльності суспільства щодо виконання спільних завдань і програм.
-
Дистрибутивна (розподільницька) – передбачає розподіл системою матеріальних благ, соціальних статусів і привілеїв інститутам, групам і індивідам. Окремі соціальні галузі вимагають централізованого фінансового розподілу: кошти для покриття потреб армії, соціальної сфери і управління отримуються з економіки через оподаткування.
-
Реагування – відбивається у здатності системи сприймати імпульси, що надходять з зовнішнього середовища. Вони набувають форми вимог, що висуваються до влади різними соціальними групами.
-
Легітимізації – діяльність, спрямована на узаконення політичної системи, на досягнення в її межах взаємної відповідності політичного життя, офіційної політики і правових норм.
-
Політичної соціалізації – залучення людини до політичної діяльності суспільства.
-
Артикуляції інтересів – пред´явлення вимог до осіб, які виробляють політику.
-
Агрегування інтересів – узагальнення та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення.
-
Політичної комунікації – припускає різні форми взаємодії та обміну інформацією між різними структурами політичної системи, лідерами і громадянами.
-
Стабілізації – забезпечення стабільності та стійкості розвитку суспільної системи загалом.
Головним для функціональності системи є забезпечення стану динамічної рівноваги шляхом адекватної переробки імпульсів.