Тема 9. Характеристика форм стратегій і методів навчання «Основам здоров’я» в початковій школі.

1.

В цілому, під педагогічною стратегією розуміється майстерне керівництво, свідомо сконструйована сукупність педагогічних дій адекватних педагогічної мети, здійснюваних послідовно-поетапно і розгортаються за допомогою якісного відбору педагогічного забезпечення: змісту навчальної дисципліни (виховання), гнучкого використання форм, методів, прийомів і засобів, спрямованих на реалізацію конкретної стратегії. «Педагогічна стратегія» розглядається нами, з одного боку, як діяльність, в якій виділяються мета, як стратегічний орієнтир, і засоби її досягнення. З іншого, педагогічна стратегія - це процес, що протікає в часі, що представляє сукупність доцільних дій, спрямованих на досягнення певного результату. В результаті таких дій майбутні вчителі приймають цінності організаційної культури; актуалізують культурні та організаційні знання в процесі педагогічної діяльності, орієнтовані на результат організаційної діяльності, адекватно оцінюють власну здатність до організації та самоорганізації.

Вибір стратегії здійснюється з урахуванням: особливостей педагогічної реальності, в рамках якої вона планується бути реалізованою (суб'єктивна, об'єктивна, трансцендентна), рівня педагогічної майстерності, проективної культури викладача, можливих засобів досягнення мети. Таким чином, серед різноманіття педагогічних стратегій для процесу формування організаційно-педагогічної культури майбутнього вчителя особливий інтерес представляють стратегії: збагачення, орієнтування, прилучення, сприяння, супровід. Розглянемо дані стратегії.

Сутність педагогічної стратегії «збагачення» полягає в привнесення щось нового, що підвищує цінність, корисність будь-чого, різноманітність і глибину емоцій. Але реалізація даної стратегії залежить від педагогічної задачі, особистості педагога та інших об'єктивних і суб'єктивних факторів. В якості прикладів такої стратегії в контексті формування організаційно-педагогічної культури майбутнього вчителя виступають: збагачення студента знаннями про досліджуваний феномен; збагачення рефлексивного досвіду студента; збагачення організаційного його досвіду; збагачення духовної компетенції студента; збагачення інтерактивної компетенції майбутнього вчителя та інші.

Розглянемо зміст стратегії «орієнтування». У педагогіці орієнтовна діяльність розглядається як сукупність дій суб'єкта, спрямованих на обстеження проблемної ситуації, її аналіз, побудова плану дій, контроль і корекцію їх в ході виконання. «Орієнтування» як педагогічна стратегія зачіпає пізнавальну, емоційно-мотиваційну, діяльнісну сфери особистості і передбачає реалізацію комплексу педагогічних заходів ознайомчого, рекомендаційного характеру, спрямованих на досягнення певного результату. Отже, орієнтувати - значить спрямувати когось на досягнення якої-небудь мети, допомогти розібратися в чому-небудь. Нами виділяються наступні педагогічні способи орієнтування: знайомити, звертати увагу, направляти, підтримувати, сприяти, забезпечувати, зумовлюватиме, активізувати, сприяти адекватному оцінюванню, коректувати, пристосовувати й інші. Під орієнтуванням особистості в педагогічному сенсі ми маємо на увазі надання підтримки особистості, сприяння як суб'єкту власної життєдіяльності в осмисленні та адекватному оцінюванні чого-небудь, активізації певної предметної діяльності, визначенні напрямку особистісного становлення, аналізі проблемної ситуації та отриманні про неї відомостей, плануванні відповідних дій, їх контролі і корекції, успішному досягненні якої-небудь мети і так далі. Дана стратегія доцільна тільки в умовах особистісно-орієнтованої вищої освіти, коли студент здійснює вибір дії з урахуванням власного потенціалу, прийнятих духовно-творчих цінностей і вибіркового ставлення до навколишнього світу.

2.

Стратегії непрямого навчання:

• учитель сприяє, допомагає у навчальній роботі;

• учні – активні учасники процесу навчання;

• "розбуджує” творчість і розвиток взаємо особистісних навичок та умінь.

3.

"МОЗКОВИЙ ШТУРМ” – це ефективний метод колективного обговорювання. Він спонукає свою уяву та творчість шляхом вираження думок усіх учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми.

Треба всіх дітей посадити так, щоб їм було зручно;

 Повідомлення проблеми;

Висловлювання учасників;

Не вносить в обговорення свої ідеї;

Обговоріть всі ідеї.

В класі можна повісити такий плакат:

• Кажіть усе, що спаде вам на думку.

• Не обговорювайте і не критикуйте висловлювання інших.

• Можна повторювати ідеї, запропоновані кимсь іншим.

• Розширити запропонованої ідеї заохочується.

Концептуальні карти - ефективний спосіб організації ідей у ході мозкового штурму.

Концептуальні карти або графи (concept maps) дозволяють глибоко розглянути предметну область і включають відносини між поняттями або концептами. Такі концептуальні графи (Концептуальні карти) складаються з вузлів і спрямованих пойменованих відносин, або зв'язків, що з'єднують ці вузли. Зв'язки можуть бути різного типу, наприклад, «є», «має властивість» і т. п. Концепти і зв'язку мають універсальний характер для деякого класу понять предметної області. Тому будь-яка розробка концептуального графа увазі аналіз структурних взаємодій між окремими поняттями предметної області.