Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Samostiyni_roboti.docx
Скачиваний:
31
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
73.54 Кб
Скачать

Тема 11. Методика оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів з «Основ здоров’я».

1.

Види оцінювання

1. Видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

2. Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів експериментальних досліджень і письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

3. Тематичному оцінюванню підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання забезпечує:

  • усунення безсистемності в оцінюванні;

  • підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

  • індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

  • систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

  • концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; нормами оцінювання.

4. Семестрове оцінювання здійснюється за результатами тематичного оцінювання з урахуванням динаміки особистих навчальних досягнень учнів з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність  змісту тощо.

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. У разі підвищення оцінки виставляється скоригована оцінка.

 Відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 №186 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.08 за №279/14970, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом коригування не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Семестрові оцінки виставляються до табелю успішності.

5. Річне оцінювання є підсумковим та здійснюється за результатами семестрового оцінювання. Річні оцінки виставляються у відповідний документ про освіту: табель успішності, свідоцтво про базову загальну середню освіту та атестат про повну загальну середню освіту.

6. Державна підсумкова атестаціяучнів проводиться відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Оцінки за державну підсумкову атестацію виставляються незалежно від результатів річного оцінювання.

7. Поряд з іншими формами оцінювання у старшій школі може запроваджуватися рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:

  • підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання;

  • розширення можливості в індивідуальній підготовленостіучнів на кожному етапі навчального процесу;

  • підвищення об’єктивності оцінювання не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання у старшій школі;

  • градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органахучнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо).

Упровадження рейтингу навчальних досягнень передбачає побудову дляучнів індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учніваналізувати їхній освітній поступ та їх досягнення, виявляти помилки, а також регулювати форми й види освітньої діяльності.

Впровадження рейтингової системи здійснюється за рекомендаційними документами МОН.

8. З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів у допрофільній та профільній школі може бути використаний метод оцінювання портфоліо.

Портфоліо - це накопичувальна система оцінювання. Педагогічна ідея портфоліо передбачає формування уміння школярів ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включенняучнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.

Особливості запровадження методу оцінювання - портфоліо визначаються МОН.

9. Оцінювання може здійснюватися на внутрішньому та зовнішньому рівнях.

Внутрішнє оцінювання здійснюється в загальноосвітньому навчальному закладі за участю педагогічних працівників самого закладу.

Результати внутрішнього оцінювання забезпечують позитивну мотивацію навчання, інформують учнів про їх індивідуальні досягнення, а вчителів – про ефективність їх педагогічної діяльності.

Зовнішнє оцінювання проводиться зовнішніми по відношенню до загальноосвітнього навчального закладу службами. Воно може проводитися шляхом моніторингових досліджень якості освіти, ліцензування навчальних закладів тощо.

2.

Двадцять років тому в школах в основному оцінювалися письмові роботи, усний виступ (наприклад, біля дошки, або з місця) та відповіді на екзаменах, коли учням пропонувалось письмово дати відповіді на запитання і завдання, які потім доповідалися вчителю. Вчитель, як правило, був єдиним джерелом не тільки отримання, але й оцінювання знань учнів.

У сучасних школах процедура оцінювання істотно змінилася. Тести, контрольні роботи і усні відповіді все ще присутні, але це не єдині методи оцінювання знань, навичок та процесу навчання. У школі з'явилися й інші методи оцінювання:

• Учні оцінюють один одного та вчителі надають зворотній зв’язок (пропозиції та коментарі з приводу учнівських робіт під час індивідуальних та групових консультацій.

• Спеціально розроблені Контрольні списки та Форми з критеріями оцінювання допомагають учням усвідомити та зрозуміти в подробицях і деталях передбачувані результати навчання та проектної діяльності, що, в свою чергу, сприяє ефективності планування учнями та управління процесом їх власного навчання.

• Самооцінювання діяльності підтримує метапізнання (загальні знання про мислення та про сильні та слабкі сторони власного мислення) та рефлексію процесу навчання.

• Форми з критеріями оцінювання та балами дозволяють визначити якість підготовлених учнями матеріалів та їх презентацію при оцінюванні вчителями й однолітками.

3.

Оцінювання навчальних досягнень учнів є складовою організації навчального процесу.Оцінювання з основ здо­ров'я особливо важливе з огляду на те, що навчальна діяльність врешті-решт повинна не просто дати дитині суму знань та умінь, але і сприяти формуванню життєвих навичок щодо здорового способу життя та відповіднихкомпетентностей.

Критеріями для оцінювання учнів є рівень досягнення ними компетентності щодо збереження власного життя і зміцнення здоров’я, дотримання правил і настанов здорового способу життя. Якісно позитивно оцінюється кожний крок учня, спрямований на опанування навичками здорового способу життя, його позитивну спрямованість на ведення такого способу життя, його практичні дії, які він виконує при відпрацюванні кожної теми. Кількісне оцінювання відбувається лише при виконанні окремих практичних робіт за темою.

Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров'я є знання, вміння та навички, досвід поведінки учнів у життєвих ситу­аціях, досвід емоційно-ціннісногоставлення до навколишньої дійсності.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів з ос­нов здоров'я є:

контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремо­- го учня, виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу. Це дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчаль­ний матеріал;

навчальна, що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє повторенню, вивчен-­ ню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдоскона­- ленню навичок і вмінь;

діагностико-коригуюча, що передбачає з'ясування причин труд­- нощів, які виникають в учня під час навчання, виявлення прогалин у знаннях і вміннях та внесення корективів, спрямованих на усу­- нення цих прогалин, у діяльність учня і педагога;

стимулюючо-мотиваційна, що визначає таку організацію оцінюван­- ня навчальних досягнень учнів, коли його проведення стимулює ба­- жання поліпшити свої результати, розвиває відповідальність, сприяє змагальності учнів, формує позитивні мотиви навчання;

виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосере­- джено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтро­- лю, сприяє розвитку працелюбності, активності, акуратності та інших якостей особистості.

При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають:

  • характеристики відповіді учня; цілісність, повнота, логічність обґрунтованість, правильність;

  • якості знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, уза­гальненість, міцність;

  • ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь, навичок;

  • рівень володіння розумовими операціями: вміння порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

  • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, розв'язувати проблеми);

  • самостійність оцінних суджень.

Ці орієнтири покладено в основу виокремлення чотирьох рівнів навчальних досягненьучнів:

  • початкового,

  • середнього,

  • достатнього,

  • високого.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів відлові; до названих рівнів викладені в пояснювальній записці Програми.

Обов'язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне та підсумкове.

Поточне оцінювання на кожному уроці проводиться за бажанням вчителя чи з урахуванням особливостей того чи іншого предмета. Для основ здоров'я поточнеоцінювання є важливим і у разі його застосування має виконувати заохочувальну, стимулюючу діагностично-корегуючу функції. Поточне оцінювання з основ здоров’я проводиться під час процесу навчання із залученням усіх учнів до «мозкового штурму», складання концептуальної карти, дискусій, вивчення окремого випадку тощо або в процесі діяльності малих груп. У таких випадках учитель спостерігає, слухає й оцінює поведінку або реакцію кожного учня і робить відповідні висновки.

Доцільність тематичного оцінювання зумовлена психологічними законо­мірностями засвоєння навчального матеріалу, що передбачають реалізацію послідовних його етапів, що не можна здійснювати на одному уроці. З огляду на це, тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу) (їх визначає вчитель на основі вимог навчальної програми), які мають бути відомими учням від самого початку її опрацювання, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з:

  • тривалістю вивчення теми (кількість занять);

  • кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення;

  • питаннями, що виь сяться на атестацію, якщо атестація проводиться в усно-письмої формі;

  • орієнтовними завданнями (задачами) тощо;

  • терміном і формою проведення тематичної атестації;

  • умовами оцінювання.

Тематична оцінка може виставлятися (у тому числі й автоматично у разі, якщо учень погоджується), на підставі результатів опанування ним матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням:

  • поточних оцінок (якщо вчитель здійснює поточне оцінювання),

  • навчальної акти ності учня тощо,

  • після виконання учнем відповідних підсуми вих завдань з теми;

  • підсумкова письмова робота, заліку, інших форм виявлення рівня навчальнихдосягнень учнів.

Головною умовою при виборі вчителем форми оцінювання є забез­печенняоб'єктивності визначення навчальних досягнень учнів.

Кожну оцінку вчитель повинен мотивувати, доводити до відома учня та оголошувати перед класом (групою).

Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити кілька проміжних тематичних оцінювань. І навпаки, якщо на опануван­ня матеріалу теми передбачено, наприклад, одну-дві навчальні години, можна об'єднувати їх для проведення тематичного оцінювання.

Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематич­ного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Для стимулювання навчальної діяльності учнів безпосередньо під час занять та при підготовці до них учитель може за підсумками роботи учня за семестр чи рік автоматично оцінити відповідним балом (якщо учень погоджується з ним) його навчальні досягнення.

У процесі оцінювання можна виокремити декілька етапів.

Перший, підготовчий, коли вчитель відповідно до мети і завдань уро­ку визначає завдання щодо визначення рівня навчальних досягнень школярів. Обов'язковою процедурою на цьому етапі є визначення кри­теріїв оцінювання навчальних досягненьучнів.

Другий етап - етап вибору таких методів та прийомів оцінювання знань, умінь, життєвих навичок учнів, які забезпечать можливість оцінити поступ у досягненнях учня.

На етапі оцінювання відбувається порівняння прийомів оцінювання з метою і завданнями навчальної діяльності та обраними педагогічними стратегіями. Традиційно вважається, що цю роботу виконує лише вчи­тель, хоча за умови інтерактивного, особистісно зорієнтованого навчання учні беруть активну участь у самостійному оцінюванні власних досяг­нень. Таким чином досягається підвищення відповідальностіучнів за власні успіхи. Цей етап оцінювання допомагає розібратися в помилках, сприяє переорієнтації, зосередженню зусиль школярів на вивченні пев­ного матеріалу.

Завершується оцінювання етапом розмірковування, аналізом стану навчальних досягнень учнів, фіксуванням можливих недоліків та прий­няттям рішення щодо подальшої організації навчальної діяльності.

18

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]