- •Змістовий модуль іі. Особливості методики вивчення основ здоров’я у початковій школі
- •Тема 6. Предмет, мета і завдання інтегрованого курсу «Основи здоров’я» для учнів 1-4 класів.
- •Тема 7. Структура навчальної програми інтегрованого курсу «Основи здоров’я» для учнів 1-4 класів.
- •Тема 8. Вимоги до знань та навчальних досягнень учнів з «Основи здоров’я».
- •Тема 9. Характеристика форм стратегій і методів навчання «Основам здоров’я» в початковій школі.
- •Тема 10. Методика організації навчально-виховного процесу з «Основ здоров’я».
- •Тема 11. Методика оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів з «Основ здоров’я».
Тема 8. Вимоги до знань та навчальних досягнень учнів з «Основи здоров’я».
1.
Об’єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета «Основи здоров’я» виділено:
Знання про здоров’я, його складові; здоровий і безпечний спосіб життя; зв’язки і залежності між ними.
Способи навчально-пізнавальної діяльності.
Виконання правил, вказівок, алгоритмічних приписів здорового і безпечного життя, які передбачено програмою.
Досвід творчого застосування набутих способів навчально-пізнавальної діяльності.
Розв’язання реконструктивних і творчих завдань, які реалізуються на програмовому змісті.
Цінності, норми і ставлення.
Ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих; уміння і навички міжособистісних стосунків; потреби і мотиви суспільної, навчально-пізнавальної і трудової діяльності.
2.
Функції оцінювання
1. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи є:
контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
2.При оцінюванні враховуються:
характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
самостійність оцінних суджень.
3. До характеристик якості знань належать:
повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;
глибина знань - усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;
гнучкість знань - уміння учнівзастосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
міцність знань - тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.
Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.
4. Знання є складовою умінь учнівдіяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.
Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.
Цінностні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.
3.
Методи оцінювання вчора і сьогодні
Двадцять років тому в школах в основному оцінювалися письмові роботи, усний виступ (наприклад, біля дошки, або з місця) та відповіді на екзаменах, коли учням пропонувалось письмово дати відповіді на запитання і завдання, які потім доповідалися вчителю. Вчитель, як правило, був єдиним джерелом не тільки отримання, але й оцінювання знань учнів.
У сучасних школах процедура оцінювання істотно змінилася. Тести, контрольні роботи і усні відповіді все ще присутні, але це не єдині методи оцінювання знань, навичок та процесу навчання. У школі з'явилися й інші методи оцінювання:
• Учні оцінюють один одного та вчителі надають зворотній зв’язок (пропозиції та коментарі з приводу учнівських робіт під час індивідуальних та групових консультацій.
• Спеціально розроблені Контрольні списки та Форми з критеріями оцінювання допомагають учням усвідомити та зрозуміти в подробицях і деталях передбачувані результати навчання та проектної діяльності, що, в свою чергу, сприяє ефективності планування учнями та управління процесом їх власного навчання.
• Самооцінювання діяльності підтримує метапізнання (загальні знання про мислення та про сильні та слабкі сторони власного мислення) та рефлексію процесу навчання.
• Форми з критеріями оцінювання та балами дозволяють визначити якість підготовлених учнями матеріалів та їх презентацію при оцінюванні вчителями й однолітками.