Тема 8. Вимоги до знань та навчальних досягнень учнів з «Основи здоров’я».

1.

Об’єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета «Основи здоров’я» виділено:

1. Знання про здоров’я, його складові; здоровий і безпечний спосіб життя; зв’язки і залежності між ними.

2. Способи навчально-пізнавальної діяльності.

Виконання правил, вказівок, алгоритмічних приписів здорового і безпечного життя, які передбачено програмою.

3. Досвід творчого застосування набутих способів навчально-пізнавальної діяльності.

Розв’язання реконструктивних і творчих завдань, які реалізуються на програмовому змісті.

4. Цінності, норми і ставлення.

Ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих; уміння і навички міжособистісних стосунків; потреби і мотиви суспільної, навчально-пізнавальної і трудової діяльності.

2.

Функції оцінювання

1. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи є:

• контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

• навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

• діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

• стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

• виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

2.При оцінюванні враховуються:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

• сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

• самостійність оцінних суджень.

3. До характеристик якості знань належать:

• повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

• глибина знань - усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;

• гнучкість знань - уміння учнівзастосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

• системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

• міцність знань - тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.

4. Знання є складовою умінь учнівдіяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Цінностні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

3.

Методи оцінювання вчора і сьогодні

Двадцять років тому в школах в основному оцінювалися письмові роботи, усний виступ (наприклад, біля дошки, або з місця) та відповіді на екзаменах, коли учням пропонувалось письмово дати відповіді на запитання і завдання, які потім доповідалися вчителю. Вчитель, як правило, був єдиним джерелом не тільки отримання, але й оцінювання знань учнів.

У сучасних школах процедура оцінювання істотно змінилася. Тести, контрольні роботи і усні відповіді все ще присутні, але це не єдині методи оцінювання знань, навичок та процесу навчання. У школі з'явилися й інші методи оцінювання:

• Учні оцінюють один одного та вчителі надають зворотній зв’язок (пропозиції та коментарі з приводу учнівських робіт під час індивідуальних та групових консультацій.

• Спеціально розроблені Контрольні списки та Форми з критеріями оцінювання допомагають учням усвідомити та зрозуміти в подробицях і деталях передбачувані результати навчання та проектної діяльності, що, в свою чергу, сприяє ефективності планування учнями та управління процесом їх власного навчання.

• Самооцінювання діяльності підтримує метапізнання (загальні знання про мислення та про сильні та слабкі сторони власного мислення) та рефлексію процесу навчання.

• Форми з критеріями оцінювання та балами дозволяють визначити якість підготовлених учнями матеріалів та їх презентацію при оцінюванні вчителями й однолітками.