Спогади про важке життя

не было добра / бо пол′с′киǐ час быў // те^ипер не йе б’іда / за пол′с′койі / то хто маў шо? / хату хтос′ маў / до^уроги были / чи шо? // пйадес′ат ґрошеǐ / ц′ілиǐ ден′ бул′бу ко^упала / ў жни^ева / злото^уго / ц’ілиǐ ден′ спе^икота жати тре было // та б’іда была // нас было ўс’і^их семе^иро / бо тато ожениўс′а / жиў три^енаǐц′і рок’іў з′і дном із мом мамом потім / бо се^истру браў // бо баба гадайе / ти не бе^ири на тих четве^иро д′ітиǐ было дв’і / два хлопц′і / бо йа ше майу / д′іўки / то бе^ири Паз′у / тоже три^енаǐц′і рок’іў жили і померли // то йа каже дваǐц′і ш’іст′ рок’іў з дво^ума ж’інками прожиў // та во б’іда была / а те^иперка / шо хочи^ети^е / аби здороўл′а і грош’і / с’в’іт за вочи / а перше^и / де быў хто быў в’і Л′вов’і? // боси ходили / а ти^епер не^има разни^ец′і / шо зима / шо л′іто^у / ўс′о ўзуте^и / а йак’і д′іти вихо^увани^е / а до^у школи тре было ходити // йа неграмотна по нин′ішниǐ ден′ йа // ўродилас’а дваǐц′і трето^уго року / та пол′с′ка / а потім ў соро^ук перш’ім роц′і / шо робл′ат? / виган′айут / бо^у пол′ігон / с’в’іт за вочи / заби^ерайут ўс’о // йа мала си^естру ў Груши^ев’і / йа там ў се^истри была / а брат / братова і ше менша з дваǐц′і шесто^уго року / та го з′іли дес′ нема го на с’в’іт′і // но то забрали / а тато не хот′іли йіхати гет / бо вуни брали йіх гет на обзори^ени / возили / жо^уби л′уди / бо то пол′ігон заби^ерайе / а нас не^имайе де д′іти // то в’ін / маскал′ / бе^ире ўс’і^их і випроваджуйе^и ў Росийу / хто куда / де там молдувани йак’іс′ ґаґалузи / хто знайе / йак’і л′уди ну але то ўс’о жи^еве // йа була ў се^истри / но се^истра тоже д′іти мала // приходиц’:а / не^има с′а де д′іти / хати не^има / тато йе / но н′іц не^има свого / но ти^епер хот′ забудіўл′а майут′ л′уди // а перше шо / йе^идна хата было / было йаких восме^иро / девйате^иро л′удиǐ ў хат′і // на пйецу спали / на стол′і спали / п’ід^т в’ікном / лішка ніхто не маў / то ўс′о нажи^ете / лаўки были // но / йаке добро было? // а йакиǐ голод^т быў / йак град^т вибиў жни^ева / зерно / мороз^с быў / цвило / вобмерзло / шо хоче^иш роби / то во^ушеǐ повно было // та Боже! та то не было жи^ет′:а // та ти^епер / то йа йім не раз^с гадайу / тим молодим / шо ви хочи^ети^е? та жиǐте ǐ буд′те л′уд′ми і здороўл′а то ви // хто вид′іў дитинку хтос’ ў в’ізочку? та йаких ў старих вонучах замотали / та йаке было добро / то не было // нале´м была ў Н′імеч:ин′і / йак пойіхала ў соро^ук першим но там была до^у к’інц′а там // но прийіхала / чо йа йіхала? чо йа йіхала? // але хот′іла хот′ годину дв’і подивитис′а на ту м’ісцев’іст′ // та йа Господи Боже / то не было жит′:а тоже йу // але де с′а д′ійе^иш / йак йу прийіхала ў свойе^и се^ило но / а тут пол′ігон та донин′і пол′ігон / нале там вобробл′айут і пасут / то першим ўсе войе^ин:е^и / лʹуцкейе йа^ик^ґби ту во // то ту тоўкли с’в’іта Божо^уго не видно было / занималис’а так / на те^ипер не^има того / ти^епер йе / але дал′і троха // ну шо ш / та б’іда была / б’іл′ше шо было // а ти^епер і заро^убиў би / і ро^уби / шос′ майе^иш / ну йу такого голоду не терпиш / ну шо ш // тато ўмерли ту йу поўмирали ўс’і іно йа одна с′а лишила ше / то кажу за ўс’і^их йа во то^у жийу // і то ми с′а дивуйут л′уди / бо йа ше йу го^урод^т си вобробл′у / бо ти кажеш здороўл′а / йа кажу / бо м′і^ен′і Бог^х допомагайе / а шо зробити // а во шос′ платило^у / а ти^епер там ше залишило грош’і во не дайут? / чо не дайут? // та най би дали ми / та йа ше жива / ше йісти хочу / но то майу по старим пенсийу / ни^еви^елику / дев’іносто^у ти^еперка добавила / а то так цикали / цикали / цикали і цикали // но не робила / та два рази ше ǐ но то^у будувала / та двойе д′ітиǐ майу / йі^едно ў Руг’ізн′і / а тайа мала з^с Тернопол′а / але во^уни были тоже^и / йего родич’і ў Пол′шч’і жили / оǐ та помер // ну і нашчо мин′і того жит′:а? // та то не^и солод^тко / але робила і старалас’а ну та ǐ жила / л′удина / бо тойе жо^у не робит / а жийе^и / а йісти хоче / то чо ш те^и кажу не садиш / та ти город^т майе^иш / та ти не ў м’іс’т′і живеш / жоу ти не майе^иш гр′ад^тки // ту йе тиких / а шо ше / бу во^уни пйут / во^уни роботом с′а не занимайут / жо^уби жили / а н′е // но / і шо варта? / н′іц не варта // глаўне здороўл′а / то майе^иток / бо л′удина йак робит / тоǐ майе ўс’о // нале за пол′с′койі / пенсійі не давали / тоже л′уди были стар′і і мучені были / нале то так привикло^у / бо пол′с′ка тоже карала за ўс’о / ǐшоў йагоди збирати ў л′іс / караў / посуду забираў / до пана тре было іти в’ідробити тоǐ штраф // таке было / а ти^епер / ǐди і не при^еходи / н′іхто н′ікого не чипл′айе / і губи росли та ўс’о было / але б’іда была за ўс’о караў пол′ак // служити ходила на служ^шбу / ўс’о свойім жит′:у / ну шо ш/ де ш йа была казала / йак ми зоб^п во тоǐ робили в’і Л′вов’і ше позапрошл′іǐ р′ік йа была там на п’іт:римку / ше наǐшли / і тайа глаўна дохторка / йа вам дайу направлен′:а на Л′в’іў / йа кажу / н′е / йа там была мит′інститут′і ми^ін′і робили / йа те^ипер йу не хочу п’ід^т ножем смерт′ мати / йа хочу свом смертем ўмерти / бо йа ўже не^и пери^ени^есу того / тих операциǐ / оту мала ў соро^ук третім / ў Н′імеч:ин′і // йа кажу йа майу досит′ ўс’ого / бо вочи / йа не вижу / шо р′ік / то г’ірше^и ми^ін′і і в очках тоже^и // оǐ та шо б’іда / стар′іст′ / не рад′іст′ і ўс’о // отако л′агайу / Господе^ин′ку / а йа знайу / чи йа ўстану / нале / ўмирати треба / в’ічнойі л′удини не^има на с’в’іті // ну шо Бог^х даст′ / то і буде / на Бога здайус’а // Господи! // і доки / і поки / Бог^х с’в’атиǐ знайе^и // б’іди розмайіті были // Господи! / шо то йу переǐшло / тоǐ но йі^еден Бог^х знайе / йак то / нале / то жит′:а

Записано 21 липня 2014 р. Г.О. Ташлай

від Калитяк Катерини Данилівни, 1923 р. н., неписьменної,

корінної мешканки с. Кам’янка Сколівського району Львівської області

Говірка м. Сколе та села Кам’янка має низку фонетичних, морфологічних, лексичних та синтаксичних особливостей.