КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

Гуманітарний інститут

Кафедра української мови та методики навчання

РЕКОМЕНДАЦІЇ

З ВИРОБНИЧОЇ (РЕДАКТОРСЬКОЇ) ПРАКТИКИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ІVкурсу

Київ – 2012

ПЕРЕДМОВА

У системі підготовки майбутнього редактора, літературного редактора важливе місце посідає виробнича практика. Формування професійної компетенції майбутнього редактора освітніх видань важко уявити без чіткої й глибоко продуманої системи практичної підготовки. Значення виробничої практики особливо важливе тепер, коли в Україні, особливо в столичному регіоні, спостережене загальне піднесення суспільного інтересу до друкованого слова, що стимулює формування українського видавничого ринку на високопрофесійній основі. Тому потреба у підготовці кваліфікованих редакційно-видавничих працівників набула особливої нагальності останнім часом, коли разом із бурхливим розвитком засобів масової інформації розширилися масштаби розвитку видавничої справи. З огляду на те, що на сьогодні попит на друковані видання визначає не держава, а ринок, вибудовується цілковито нова за змістом і структурою вітчизняна редакційно-видавнича система, насамперед у столичному регіоні.

Виробнича практика, передбачена навчальним планом, є завершальним етапом вивчення курсу "Основи редакторської майстерності". Тому студент цілком самостійно виконує обов'язки редактора, що підвищує його відповідальність за виробничу практику. Керівник практики лише консультує студентів, корегує їх роботу, в разі потреби – надає допомогу.

Згідно з навчальним планом виробничу практику студенти проходять у дев'ятому семестрі, вона триває впродовж двох тижнів. Студенти практикуються в удосконаленні текстових матеріалів у зв’язку з підготовкою їх до друку, ґрунтовному оволодінні методами і прийомами редакторської роботи з текстами різних видів і жанрів і виконують обов'язки редактора. Під час виробничої практики створюються всі необхідні умови як для практичної реалізації навчальних досягнень, набутих студентами в процесі вивчення фахових дисциплін.

Розподіл студентів на виробничу практику відбувається на початку навчального року; визначається видавництво чи редакція, в яких студенти будуть проходити практику. При цьому враховано також потреби і можливості баз практик, які відповідають вимогам навчального плану.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Метою практики є ознайомлення з роботою видавництва, розвиток у студентів уміння застосовувати методики аналізу авторських оригіналів і здійснювати вдосконалення текстових матеріалів у зв’язку з підготовкою їх до друку, безпосереднє включення студентів у діяльність видавництва чи редакції.

Студенти повинні ґрунтовно оволодіти методами і прийомами редакторської роботи з текстами різних видів і жанрів, їх тематичною й композиційною структурою, фактологічним матеріалом, мовою і стилем відповідно до чинних норм тих наук, з якими взаємодіє редагування (лінгвістика, психолінгвістика, логіка тощо), практика редагування та її сучасні тенденцій в царині освітніх видань.

Завдання студента: закріплення теоретичних знань, розширення професійного світогляду, виконання значної літературної, коректорської, редакторської роботи.

Основні завдання педагогічної практики

Навчальні:

1) забезпечити зв'язок теоретичних знань із фахових дисциплін із реальним виробничим процесом;

2) розвивати у майбутніх редакторів уміння здійснювати професійну діяльність із використанням сучасних методів і прийомів редакторсько-видавничої діяльності;

3) формувати в студентів психологічну готовність до роботи в редакції;

наукові:

1) поглибити теоретичні знання студентів із редакторської майстерності, редагування освітніх видань і на основі індивідуальних завдань вивчення досвіду редакторів-практиків виробити творчий підхід до редакторської діяльності;

2) формувати вміння застосовувати науковий аспект редагування;

виховні:

1) виховувати в студентів стійкий інтерес і любов до професії редактора;

2) формувати в майбутніх редакторів вміння та навички, що сприяють розвиткові у них професійних якостей редактора;

професійні:

формувати в студентів уміння та навички:

а) систематизовувати і професійно опрацьовувати спеціальну літературу з редагування;

б) володіти технікою правки, виявляти та усувати помилки, робити реданаліз та редвисновок навчальних, наукових та науково-популярних видань;

в) опрацьовувати візуальний матеріал навчальних, наукових та науково-популярних видань;

г) здійснювати мовностилістичне оформлення навчальних, наукових та науково-популярних видань;

ґ) застосовувати нові тенденції та концепції творення навчальних, наукових та науково-популярних видань в професійній діяльності;

д) самостійно вивчати передовий редакторський досвід, робити відповідні висновки, які розкривали б особливості професії редактора, узагальнювати й використовувати його в своїй навчальній роботі в університеті (написання і редагування рефератів, доповідей, курсових та дипломних робіт).

Основні професійно-методичні вміння студентів-практикантів

Під час педагогічної практики студент-практикант повинен: оволодіти основами аналізу твору з проникненням у творчу лабораторію автора з метою зрозуміти, що хотів сказати автор, яким був його задум, з якою метою написав текст; ознайомитися зі структурою видавництва, тематичним планом на 2012 рік, продукцією видавництва, правилами проходження рукописів та версток у всіх підрозділах; одержати практичні рекомендації щодо правопису тощо, ознайомитися з наявною довідковою літературою з редагування та стандартизації; взяти участь у підготовці до видання окремих праць.

Права та обов'язки студента-практиканта

1. Практикант проводить свою діяльність згідно з вимогами видавництва чи редакції, правилами внутрішнього розпорядку, виконує розпорядження адміністрації та керівників педпрактики.

2. Студент-практикант має право вносити пропозиції щодо вдосконалення редакційно-видавничого процесу, організації практики, брати участь у нарадах.

3. Студент-практикант має право одержувати консультації редактора з усіх питань проведення виробничої практики.

4. Студент-практикант має право користуватися посібниками та довідковою літературою, наявною в редакції.

5. Один із студентів-практикантів призначається старостою групи з практики.

6. Упродовж виробничої практики студент працює в редакції чи видавництві не менше п'яти днів на тиждень; один день самостійної роботи на тиждень закріплюється за студентом на весь період практики, це відбивається у розкладі роботи студентської групи.

7. Студент, який не викопав програму практики без поважних причин і отримав незадовільну оцінку, відраховується з університету.

8. Студенту, який не виконав програму практики з поважних причин (хвороба), вона переноситься на інший період без відриву від занять в університеті.

Виробнича практика студентів уключає чотири етапи:

• підготовчий,

• початковий,

• проведення практики (основний етап),

• підсумки практики (заключний етап).

1. Підготовка до проведення виробничої практики розпочинається на лекційних та практичних заняттях з історії редагування, роснов редакторської майстерності, редагування освітніх видань, спецкурсу з редагування, предметів лінгвістичного та мовознавчого циклу: сучасної української літературної мови, культури мови, методики навчання української мови, стилістики, вступу до мовознавства, історичної граматики, діалектології, ономастики, зарубіжної літератури, теорії літератури, історії літератури, усної народної творчості, дитячої літератури та предметів нелінгвістичного циклу (суміжних дисциплін): педагогіки, психології, безпеки життєдіяльності тощо.

Місце проведення виробничої практики заздалегідь визначає ректорат, кафедра, що керує практикою, та деканат, який формує групи студентів.

На початковому етапі виробничої практики студент-практикант здійснює таку діяльність:

1. Бере участь у настановчій конференції, на якій з'ясовується мета, завдання виробничої практики.

2. Знайомиться з видавництвом чи редакцією, вивчає тематичні плани з видавництва та інші документи.

3. Знайомиться з додатковою літературою, яку повинен опрацювати за час практики, зі змістом і формою звітності за виробничу практику.

4. Складає індивідуальний план роботи виробничої практики, подає його на підпис керівникам виробничої практики.

Загальний розклад – екран роботи студентів – подається керівникам виробничої практики.

На основному етапі виробничої практики студент-практикант здійснює таку діяльність:

1. Знаходиться в видавництві кожного дня не менше шести годин.

2. За час виробничої практики студент ознайомлюється з роботою фазової редакції видавництва, зокрема щодо підготовки рукописів книг до складання, макетування, друку.

4. Студент виконує звірку верстки, залучається до редагування авторських оригіналів.

5. Студент спостерігає й вивчає передовий редакторський досвід працівників видавництва, творчо використовувати його у своїй роботі;

6. Студент постійно вдосконалювати свою редакторську майстерність шляхом опрацювання науково-методичної літератури.

На заключному етапі виробничої практики студент виконує таку роботу:

1. Готує звітні матеріали з виробничої практики:

а) звіт про роботу;

б) короткий аналіз продукції видавництва, комплекту номерів даного друкованого видання чи видавництва (тематика публікацій, основні рубрики, оформлення й ілюстрації);

в) огляд особливостей читацької аудиторії, для якої друкується видання;

г) аналіз технології оформлення, випуску номерів та книг чи газет і техніка, на якій вони друкуються;

ґ) самоаналіз здійсненої редакторської роботи та індивідуальних завдань.

2. Здає звітну документацію керівникам виробничої практики для перевірки та оцінювання.

3. Захищає свій звіт з виробничої практики на засіданні коллективу видавництва чи редакції.

4. Бере участь у підсумкових заходах з виробничої практики: засіданнях "круглого столу", науково-практичній конференції.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РЕДАКТОРСЬКОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ

Робота редактора над рукописом – складний творчий процес, в якому виділяються два найважливіших аспекти: редакторський аналіз та практична реалізація його висновків.

Аналіз твору передбачає його вивчення, засноване насамперед на розчленовуванні цілого на складові частини, визначенні його компонентів, розборі окремих аспектів і властивостей. Редакторський аналіз включає безліч операцій (порівняння, класифікацію, синтез) з розгляду рукопису та його всебічну характеристику редактором із метою вдосконалення змісту і форми тексту. Мета редакторського аналізу – визначити цінність рукопису, сприяти найкращому втіленню авторського задуму і підвищенню ефективності видання.

Редакторський аналіз як професійний метод – комплекс спеціальний прийомів, що дають змогу виконувати редакційно-видавничу роботу доцільним шляхом у повному обсязі і з належним за якістю результатом.