Ііі. Виявлення якості пізнавальної діяльності учнів на уроці та управління нею

1. Організація уваги:

• Шляхи організації уваги на всіх етапах заняття (прохання до учнів бути уважними; підкреслення важливості роботи, що проводиться; постановка конкретної задачі; використання принципу наочності і звернення до мимовільної уваги тощо).

• Види уваги, що мають місце на уроці, форма їх виявлення в окремих школярів, засоби переключення уваги учнів з одного виду роботи на інший.

• В яких складних видах діяльності, запропонованих учителем, вимагався розподіл уваги і як вони з цим справились?

2. Організація сприйняття та його характер:

• Що є об'єктом сприйняття учнів (мова вчителя, текст підручника, різноманітні наочні засоби)?

• Якість матеріалу сприймання.

• Використання наочних засобів, & функція на уроці.

• Осмислення сприйнятої навчальної інформації.

3. Активізація пам'яті та її розвиток:

• Звертання вчителя до пам'яті школярів (з якою метою воно проводилось і на яких етапах уроку).

• До яких видів пам'яті звертався вчитель на уроці (наочно-образна, словесно-логічна, емоційна, мимовільна, довільна, механічна, логічна)?

• Які прийоми кращого запам'ятовування даних знань використав учитель (постановка мети запам'ятати, логічна обробка матеріалу, встановлення різного роду асоціацій, включення в діяльність, повторення, емоційне навантаження та ін.)?

• Як проявились в окремих учнів на уроці процеси пам'яті (запам'ятовування, впізнання, відтворення, забування)?

4. Активізація розумової діяльності:

• Як учитель формував наукові поняття в учнів, які при цьому використовував наочні засоби?

• Які зв'язки між поняттями встановлював учитель і які судження формував?

• Яким шляхом (індуктивним чи дедуктивним) учитель вів учнів до засвоєння тих чи інших понять та суджень?

• Чи викликав учитель у школярів потребу в засвоєнні даних понять (розкрив їх теоретичне значення, показав практичне застосування, пов'язав з життям та ін.)?

• Які рівні засвоєння понять виявлені учнями на уроці, та які помилки вони робили при визначенні понять?

• Як учитель активізує самостійне творче мислення школярів?

• Чи відрізнявся урок проблемною побудовою?

• Чи були учні активними у пошуках відповіді?

• Які конкретні розумові дії школярі виконували самостійно (проаналізувати один приклад) для того, щоб знайти розв'язання проблеми?

• На якому рівні клас підготовлений до проблемного навчання (загальний рівень розвитку, наявність необхідних знань та умінь, кількість школярів, які активно проявили себе у пошуках відповіді на запитання)?

• Чи навчав учитель дітей вже готовим прийомам раціонального мислення, чи давав приклади алгоритмічного типу, і як він застосовував їх?

• Наскільки чітко, логічно, послідовно був побудований урок в цілому?

• Якою була логіка суджень учнів та їх помилки?

5. Активізація на уроці пам'яті, репродуктивної та творчої уяви школярів.

6. Врахування учителем індивідуальних особливостей учнів.

IV. Організація вчителем зворотнього зв'язку

• На яких етапах уроку (під час опитування, під час викладу нового матеріалу, під час закріплення) учитель звертався до школярів і з якою метою?

• Які рівні засвоєння знань учнями можна виявити на уроці?

• Чи мав зворотній зв'язок не тільки контролюючий, але й навчальний характер? У чому це проявилося?

• Як ставились учні до отриманих оцінок на уроці?

• Чи впливав характер відповідей школярів на подальші дії і слова вчителя, тобто, як він перебудовував свою діяльність в залежності від зворотньої інформації?