- •Київський університет імені бориса грінченка
- •IV. Розробити конспект проведення одного уроку з української мови та літератури.
- •Київський університет імені бориса грінченка
- •Схеми аналізу уроків Дидактичний аналіз уроку
- •Основні етапи уроку та їх ефективність
- •Диференціація та творчо-пошуковий характер завдань
- •Орієнтовний аналіз уроку
- •Діагностика виховних можливостей класного колективу
- •Методика "Що важливіше?"
- •Якості особистості
- •Обробка отриманих результатів
- •Орієнтовна програма спостереження та аналізу виховного заходу
- •Ііі. Виявлення якості пізнавальної діяльності учнів на уроці та управління нею
- •IV. Організація вчителем зворотнього зв'язку
- •V. Виховний вплив особи вчителя та його діяльності на уроці
- •VI. Результати уроку
Діагностика виховних можливостей класного колективу
Запропонована методика використовується з метою діагностики виховних можливостей згуртованості класного колективує
Методика "Що важливіше?"
Мета: визначити ціннсно-орієнтовану єдність класу (ЦОЄ).
Хід виконання. Учням пропонується анкета, кожні п'ять пунктів якої характеризують відношення до навчання (1,6,16,18,25), стиль поведінки і діяльності (3,7,9,12,27), знання (2,5,14,21,32), якості інтелекту (4,20,30,24, 34), навчально-організаційні вміння (8,13,15,22,26), ставлення до товаришів (11,17,23,29,33), ставлення до себе (10,19,28,31,35). Учні мають вибрати із 35 якостей лише 5, які, на їх думку, є необхідним і найважливішими для успішного виконання спільних навчальних завдань.
Якості особистості
|
1. Дисциплінованість 2. Ерудиція 3. Усвідомлення суспільного обов'язку 4. Винахідливість 5. Начитаність 6. Любов до праці 7. Ідейне переконання 8. Вміння здійснювати контроль за роботою 9. Моральна вихованість 10. Моральна вихованість 11. Чуйність 12. Суспільна активність 13. Вміє планувати роботу 14. Цікавість 15. Вміння працювати з книгою 16. Інформованість 17. Справедливість
|
18. Ціленаправленість 19. Колективізм 20. Старанність 21. Вимогливість до себе 22. Критичність 23. Духовність 24. Вміння пояснити завдання 25.Чеснісгь 26. Ініціативність 27. Уважність 28. Відповідальність 29. Принциповість 30. Самостійність 31. Розсудливість 32. Комунікативність 33. Скромність 34. Оригінальність 35. Впевненість у собі |
Обробка отриманих результатів
Вчитель (студент-практикант) складає матрицю за аналогією поданої таблиці
|
№ п/п |
Учні |
Якості особистості | |||||||||||
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
… |
35 |
|
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. |
__________ Іванов __________ __________ Клименко Литвиненко __________ __________ __________ __________ __________ Шевченко |
+ + + + + + |
+
+ + + + |
+ + |
+ + + + + + + + + + |
|
|
+ |
|
|
|
|
+ |
|
Сума вибору |
6 |
5 |
2 |
8 |
1 |
2 |
|
|
|
|
|
| |
Орієнтовна програма спостереження та аналізу виховного заходу
|
|
|
|
|
№ |
Методичні вимоги до організації та проведення виховного заходу |
Аналіз спостережень, особисті думки, педагогічні роздуми |
|
1 |
Тема заходу:актуальність і вмотивованість. Відповідність віковим особливостям, запитам та інтересам даного учнівського колективу, групи. Участь учнів у виборі теми |
|
|
2 |
Форма проведення класної години, іншого виховного заходу. Доцільність саме цій форми. В відповідність психофізичним особливостям учнів. Врахування в обраній формі можливостей всіх чи більшості учнів |
|
|
3 |
Мета заходу: її чіткість, конкретність, спрямованість на підвищення рівня розвитку, вихованості учнів |
|
|
4 |
Підготовка заходу: наявність і продуманість плану чи програми підготовки. Конкретність доручень учням, розуміння ними кінцевої мети заходу, змісту організаційно-пізнавальної діяльності у процесі підготовки, їх прав і обов'язків |
|
|
5 |
Активність і спрямованість учнів:створення творчих груп, ради творчої справи, участь учнів в обговоренні спільної справи, плануванні та реалізації її |
|
|
6 |
Проведення заходу: гуманність і демократичність стосунків педагогів, активу з усіма учасниками заходу. Готовність учителя та учнів до проведення, організованість початку. Оформлення: естетика, інформаційно-виховний потенціал. Готовність учнів до активного сприйняття нової інформації. Змістовність заходу: достовірність, науковість та емоційна насиченість фактичного матеріалу, зв'язок із життям, опора на життєвий досвід учнів. Доцільність вибору методів і прийомів. Роль педагога у проведенні заходу. Увага, зацікавленість учнів. Наявність елементів дискусії, проблемності, залучення учнів до обговорення важливих питань теми. Раціональне використання ТНЗ, наочності. Спрямованість заходу на розвиток особистості, загальнолюдських якостей на підвищення загальнокультурного рівня розвитку |
|
|
7 |
Загальні висновки: Досягнення мети, реалізація розвивальних. виховних, пізнавальних можливостей заходу. Ставлення учнів до заходу, ступінь їх задоволення. Що дає виховний захід для розвитку учнів? Формування у них: - громадянської позиції, власної гідності, морально-вольових якостей, національних та загальнолюдських чеснот, відповідальності за свої дії; - естетичних почуттів та смаків; - трудових навичок та шанобливого ставлення до людей праці; - санітарно-гігієнічних, спортивних навичок тощо |
|
Пропозиції:
Особисті погляди на вирішення педагогічних завдань
2. Мої педагогічні знахідки.
З р а з о к
ЗВІТ
про проходження педагогічної практики
студента___________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
у _________________________________________________
з _________ по __________ _________ 2010 р.
Зміст звіту
У звіті подається зміст і аналіз проведених спостережень та виконаних завдань, вказується, що не виконано за індивідуальним планом і чому, додається висновок про педагогічну практику, а також пропозиції щодо вдосконалення її змісту й організації.
До звіту додаються:
психолого-педагогічна характеристика учня;
психолого-педагогічна характеристика класу;
опис (зміст) виховного заходу, проведеного з учнями.
Психологічний аналіз уроку
І. Психологічна оцінка структури уроку щодо його конкретних цілей та завдань
Тема, мета і завдання уроку.
Структура уроку та його психологічна доцільність.
IІ Психологічна оцінка змісту уроку
Якою є якість навчального матеріалу (описовий чи пояснювальний, ступінь наочності, конкретності, абстракції та узагальненості)?
Активізація яких сторін пізнавальної діяльності учнів вимагає сприйняття цих знань (образної чи словесно-логічної пам'яті, абстрактного мислення, уяви)? Які емоції він може викликати?
Чи відповідає даний матеріал віковим особливостям пізнавальної діяльності учнів, їх життєвому досвіду і рівню знань?
Як учитель досягає того, що складна навчальна інформація стає доступною для сприйняття школярами даного віку, зрозумілою і цікавою (якість і простота викладання, наявність яскравих прикладів, аналогій, порівнянь, використання наочних засобів, зв'язок із життям)?
У чому полягає виховний вплив матеріалу, що вивчається (моральний, естетичний і т.д.)? Чи оптимально вчитель реалізує його виховні можливості?