Тема 1.1. Частина 2. Посади державної служби та служби в органах місцевого самоврядування

Категорія "посади" - одне з найважливіших понять державної служби. Учені розуміють посаду як найпростіший елемент, як основну частину організаційної структури. Аналіз різних поглядів з приводу поняття посади дає підстави для висновку про те, що посада - це організаційно-правова форма управлінської праці, двоєдина суть якої розкривається у таких аспектах:

а) це частина структурного підрозділу, неподільний компонент управлінської структури, тобто організаційна основа системи державного управління;

б) це правове встановлення, тобто створюється та ліквідовується у розпорядчому порядку правовими актами, визначаються її назва, місце в службовій ієрархії, організаційно- правові способи заміщення; заключає в собі певну частину компетенції відповідного органу - посадових повноважень (прав та обов'язків).

в Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця органу державної влади та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними

актами коло службових повноважень (ст. 2 Закону України "Про державну службу ").

Можна виділити декілька складових цього поняття, а саме:

1. первинна одиниця державного органу та його апарату;

2. повноваження, закріплені за посадою, визначені структурою і штатним розписом державного органу;

3) сутність службових повноважень, закріплених за посадою, що встановлюється нормативними актами.

Іншими словами, посада - це юридичний опис, який визначає соціальний статус (відносини з вищими, нижчими і рівними посадами), організаційний статус (місце посади в структурі органу) та правовий статус державного службовця (повноваження, функції, права, обов'язки). Законодавство у правових формулюваннях визначає соціальну роль особи, яка вступила на посаду.

0 Посада в органах місцевого самоврядування - це передбачена законодавством України, статутом відповідної територіальної громади та визначена структурою і штатним розкладом первинна структурна одиниця органів місцевого самоврядування та їх апарату з установленими повноваженнями щодо виконання завдань і функцій місцевого самоврядування та відповідальністю за здійснення цих повноважень.

Згідно ст. З Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадами в органах місцевого самоврядування є:

й виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою;

й виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

й посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної в місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Розділ 1. Державна служба, служба в органах місцевого самоврядування

НАДУпри Президентові України Кадрова політика і державна служба

Класифікацію посад можна визначити як організацію робочих місць в установі (організації) у групи на основі посадових обов'язків, повноважень, відповідальності та вимог до кваліфікації. Управлінська система України також базується на цьому підході до організації управління кадрами.

Є декілька підходів до розробки класифікаційних посад державних службовців. У міжнародній практиці в основу класифікації державних службовців покладено два критерії: перший - визначення рангу посади, другий - визначення рангу особи.

В Україні, США та деяких інших країнах використовують метод визначення рангу посади.

^ Закон "Про державну службу " класифікував посади державних службовців на категорії та ранги. Ст. 25 встановлено сім категорій, згідно з якими, державним службовцям присвоюються відповідні ранги, яких є п'ятнадцять.

Ст. 26 Закону "Про державну службу" встановлено такі ранги державних службовців:

й службовцям, які займають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3, 2 і 1 ранги;

й службовцям, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранги;

й службовцям, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранги;

й службовцям, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранги;

й службовцям, які займають посади, віднесені до п'ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранги;

й службовцям, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранги;

й службовцям, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранги.

Положення про ранги державних службовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 658 від 19.06.1996 р.

Ранги присвоюються державним службовцям в індивідуальному порядку відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. При прийнятті на державну службу службовцеві присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад. Особам, які вперше зараховані на державну службу, присвоюється, як правило, найнижчий ранг, передбачений для відповідних категорій посад.

У спеціалізованих видах державної служби існують специфічні ранги, встановлені відповідними законодавчими актами.

Відповідно до Закону "Про дипломатичну службу" дипломатичним працівникам присвоюються такі ранги: Надзвичайний і Повноважний Посол; Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу; Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу; радник першого класу; радник другого класу; перший секретар першого класу; перший секретар другого класу; другий секретар першого класу; другий секретар другого класу; третій секретар; аташе.

Критеріями класифікації посад державних службовців відповідно до Закону "Про державну службу" є:

й організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу;

й обсяг і тип повноважень на конкретній посаді;

й роль і місце посади в структурі державного органу.

Організаційно-правовий рівень органу визначається його правовим статусом (повноваженнями) щодо призначення державних службовців на посади в органи державної влади та їх апарат.

Розділ 1. Державна служба, служба в органах місцевого самоврядування

НАДУпри Президентові України Кадрова політика і державна служба

Обсяг і тип повноважень (компетенції) на конкретній посаді визначаються особливостями завдань і функцій держави, покладених на державного службовця, колом його посадових завдань та обов'язків і наданих йому відповідних повноважень посадової особи.

Роль і місце посади в структурі органу державної влади визначаються відповідно до поділу державних службовців на керівників органів, яким надані права органів виконавчої влади, їх заступників, керівників і заступників керівників підрозділів цих органів (головних управлінь, управлінь, самостійних відділів, відділів), а також спеціалістів.

Класифікацію посад в органах місцевого самоврядування встановлено ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" яка передбачає 7 категорій посад, а ст. 15 цього Закону встановлено 15 рангів посад, що присвоюються у межах відповідної категорії посад. Ранги, які відповідають посадам першої та другої категорій, а також ранги сільським, селищним, міським головам, головам районних, районних у містах рад присвоюються рішенням відповідної ради в межах відповідної категорії посад.

Ранги, які відповідають посадам третьої-сьомої категорії, присвоюються відповідно сільським, селищним, міським головою, головою обласної, районної, районної у місті ради. Ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи.

Уперше чітке розмежування адміністративних і політичних функцій державної влади -теорію "дихотомії" (від гр. слова - "роздвоєння" ) - було запропоновано В. Вільсоном у 1887 р. і підтримано майже всіма політологами. Проте з кінця 30-х рр. XX ст. почали з'являтися критичні погляди політологів на доктрину "дихотомії" державної влади, які вважали доцільнішими не розмежування, а поєднання політичних та адміністративних функцій.

В Європі розмежування на законодавчому рівні політичних та адміністративних посад відбулося в середині XX ст. після прийняття у 1946 р. парламентом Французької Республіки "Загального статуту" - закону про державну службу.

Відповідно до Указу Президента України № 599/2000 від 14.04.2000 р. "Про Стратегію реформування системи державної служби в Україні", в органах державної влади за змістом і видом діяльності, способами призначення та надання повноважень виокремлено такі типи посад, що існують у сфері державного управління:

й політичні;

й адміністративні; й патронатні.

0 Політична посада - це посада, яка заміщується представниками партії, що перемогла на виборах, або особою, яка перемогла на виборах, чи призначається вибраними особами або представницькими органами.

Політичні посади обіймаються політичними діячами, які забезпечують визначення та вироблення державної політики.

Особливості статусу політичної посади виявляються:

1. в особливому порядку призначення і звільнення з посади;

2. в особливій відповідальності за наслідки діяльності, яка має ознаки публічної (тобто перед населенням, главою держави, парламентом).

В Україні вперше офіційний статус політичних посад був запроваджений Указом Президента України "Про чергові заходи щодо подальшого здійснення адміністративної реформи в Україні" від 29 травня 2001 р.

Адміністративні посади займають державні службовці, на яких законодавчо-нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих функцій.

До патронатних належать посади, на які самостійно добирають та приймають осіб керівники органів державної влади (від глави держави до керівників місцевих органів влади). Це посади радників, консультантів, помічників тощо.

Для роботи на політичній посаді замало відповідного спеціального досвіду. Тут потрібні: широка компетентність, здатність мислити масштабно, політичне чуття тощо.

НАДУпри Президентові України Кадрова політика і державна служба

У різних країнах розвинутої демократії проблема диференціації політичних та адміністративних функцій вирішується по-різному: від високих вимог політичної лояльності чиновників у США до високої міри політичної нейтральності державних службовців у Великій Британії.

Для України характерні традиції дуже високої політизації державної служби, які були притаманні ще за часів СРСР.

^ Пунктом 4 Концепції розвитку законодавства про державну службу в Україні, схваленої Указом Президента України № 140/2006 від 20.02.2006р. визнано необхідним:

0 розмежувати політичні та адміністративні посади в органах державної влади, виходячи з відмінностей типу повноважень і відповідальності осіб на таких посадах, порядку призначення на ці посади та звільнення з них, забезпечивши за цього виконання вимог Конституції України, за якими органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

й визначити законом вичерпний перелік посад, які належать до політичних. З огляду на це, передбачити запровадження в установленому порядку в апараті Кабінету Міністрів України і міністерствах посади державних секретарів як вищі адміністративні посади в цих органах, із збереженням посад заступників міністрів як політичних посад;

й установити, що державні секретарі та їх заступники, керівники центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступники належать до вищого корпусу державної служби. Визначити перелік посад вищого корпусу державної служби, встановити додаткові гарантії щодо соціального захисту осіб, які призначаються на такі посади, встановити термін, перебування, протягом якого на відповідних посадах дає право на присвоєння відповідного рангу державного службовця, одержання додаткових соціальних пільг та гарантій;

й запровадити більш ефективні правові механізми забезпечення стабільності діяльності державних службовців та їх незалежності від особистої позиції осіб, які займають політичні посади, вдосконалити порядок формування державної політики, правовий механізм забезпечення політичної нейтральності державних службовців, передбачивши, зокрема, припинення ними на час перебування на державній службі членства у політичних партіях;

й удосконалити механізми запобігання виникненню конфлікту матеріальних та інших особистих інтересів державних службовців, захисту їх інтересів у разі зміни структури, ліквідації чи реорганізації органу державної влади;

й вдосконалити правовий статус працівників патронатних служб, їх повноваження, порядок призначення на посади та звільнення з посад, передбачивши, що патронатні служби можуть мати лише особи, які займають посади, що належать до політичних.

НАДУпри Президентові України Кадрова політика і державна служба