НАДУпри Президентові України Кадрова політика і державна служба

Розділ 1. державна служба, служба в органах

МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ Мета розділу

Формування у слухачів - майбутніх магістрів державного управління цілісної системи знань, умінь та навичок з питань організації і функціонування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування для ефективної професійної діяльності.

Результати навчання за розділом

Після вивчення розділу слухачі повинні:

а знати:

- теоретико-методологічні засади формування сучасної державної служби в Україні, служби

в органах місцевого самоврядування;

• зміст законодавчих і нормативних актів з питань організації державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;

• загальні тенденції вдосконалення правового регулювання державної служби та служби місцевого самоврядування в Україні.

а вміти:

• визначати ефективність та оптимальні шляхи використання людських і матеріальних ресурсів, застосовуючи методи оцінювання стану та можливостей галузі в умовах соціально- економічних змін;

• готувати пропозиції щодо поділу організації на підрозділи, визначення їх взаємовідносин, повноважень, механізмів передачі повноважень засобами державного регулювання;

• контролювати виконання заходів щодо реалізації політики у відповідній сфері регіону, галузі, виконання законодавчих актів в обумовлені терміни засобами адміністрування;

• організовувати вироблення пропозицій щодо поділу організації на підрозділи, визначення їх взаємовідносин, повноважень, механізмів передачі повноважень на основі чинного законодавства;

- здійснювати планування, організацію та контроль виконання завдань державних, регіональних, галузевих(міжгалузевих) програм і проектів розвитку відповідної території чи галузі, застосовуючи різні види планування, організації та контролю;

організовувати підвищення кваліфікації підлеглих кадрів шляхом залучення їх до професійної освіти, навчання на короткотермінових курсах або проведення навчання безпосередньо в установі;

- контролювати етап трудової і виконавчої дисципліни шляхом збору даних про діяльність підрозділів чи окремих працівників згідно з чинним законодавством;

оцінювати ефективність , професіоналізм, відповідальність підпорядкованих працівників з позиції їх відповідності до комплексу сучасних вимог, використовуючи анкетування, проведення атестації тощо;

- здійснювати в умовах виробничої діяльності заходи щодо просування по службі найбільш кваліфікованих фахівців на основі нормативних актів, що визначають правовий статус та соціальні функції державного службовця, проходження ним державної служби;

• здійснювати заходи з адаптації діяльності підпорядкованого апарату, структурних підрозділів відповідно до змін у суспільному житті, економічних, політичних та соціальних реалій за умов, виходячи з нових технологій управління; вносити на розгляд керівництва пропозиції з удосконалення діяльності підпорядкованих структур, організацій праці підлеглих службовців;

• забезпечувати представництво органу влади в різних інституціях громадянського суспільства шляхом поєднання офіційних повноважень і особистого авторитету в межах поданої компетенції.

Розділ 1. Державна служба, служба в органах місцевого самоврядування

НАДУпри Президентові України Кадрова політика і державна служба

а здобути навички застосування механізмів та технологій управління в сфері державної служби і служби в органах місцевого самоврядування.

Зміст розділу

а Тема 1.1.Частина 1. Теоретичні засади державної служби, служби в органах

місцевого самоврядування.

а Частина 2. Посади державної служби, служби в органах місцевого самоврядування. а Тема1.2. Державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування: поняття

та правовий статус.

а Тема 1.3. Проходження державної служби. а Тема 1.4. Контроль і відповідальність у державній службі, службі в органах

місцевого самоврядування.

Тема 1.1. Частина 1.Теоретичні засади державної служби, служби в органах місцевого самоврядування

За визначенням короткого тлумачного словника української мови, термін "служити" означає виконувати які-небудь обов'язки відносно кого-небудь, працювати, трудитися в ім'я кого- або чого-небудь, на користь кого- або чого-небудь.

<9 Служба - це професійна діяльність особи; сфера діяльності; система організацій, установ і підприємств; певний соціально-правовий інститут.

Особливим видом служби, а, отже, видом суспільне корисної діяльності, є державна служба. Державну службу в системі суспільних наук можна розглядати у кількох значеннях, а саме:

й як галузь науки, яка вивчає закономірності розвитку, принципи, історію, законодавство інституту державної служби;

й як правовий інститут, що являє собою сукупність взаємопов'язаних юридичних норм різних галузей права, які регулюють багатоманітні державно-службові відносини в процесі формування і реалізації державної служби.

й як професійну діяльність, яка для державного службовця є необхідністю виконувати свої посадові повноваження. У межах цієї діяльності реалізується компетенція державних органів влади;

й як комплексну навчальну дисципліну, в межах якої передбачено вивчення теоретичних, законодавчих, нормативно-правових засад організації та функціонування державної служби; управління державною службою та її ефективністью; державної служби як соціального інституту; загальних засад діяльності, правового статусу державних службовців; типів, видів, рівнів державної служби в Україні;

й як спеціальність вищої освіти, за якою ведеться підготовка фахівців за спеціальністю "Державна служба" тощо.

В Україні за роки незалежності відповідно до Конституції України створено інститут державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, які є важливими інструментами формування та реалізації державної політики, забезпечення прав і свобод людини і громадянина. З урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду сформовано відповідну систему національного законодавства у цій сфері.

У правовому полі України є три визначення державної служби: законодавче та нормативні:

0 Державна служба - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів (ст. 1 Закону України "Про державну службу ").

Розділ 1. Державна служба, служба в органах місцевого самоврядування

НАДУпри Президентові України Кадрова політика і державна служба

^ Державна служба - це спеціально організована професійна діяльність громадян із реалізації конституційних цілей і функцій держави (за нормативним твердженням Указу Президента України "Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні" №810 від 22.07.1998 р.);

^ Державна служба - це професійна діяльність, спрямована на виконання функцій держави, зокрема участь у формуванні та реалізації державної політики, надання державних послуг лише державними службовцями, які обіймають адміністративні посади (за нормативним твердженням Указу Президента України "Про Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу" № 278/2004 від 5.03. 2004р.). Згідно статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування";

в Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом

^ Основні особливості поняття державної служби, що поєднує найголовніші елементи змісту службової діяльності, включають такі аспекти:

й державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, які займають посади в органах державної влади та їх апараті;

й вона є частиною або однією зі сторін організаційної діяльності держави;

й це організаційна діяльність, спрямована на комплектування особового складу органів державної влади і правове регулювання роботи державних службовців;

й зміст діяльності держслужбовців полягає у практичному виконанні завдань і функцій держави;

й особливість державної служби пов'язана з оплатою праці осіб, котрі на ній перебувають, із державних коштів.

^ Державну службу як складне багатофункціональне явище можна розглядати, виходячи з різних аспектуальних засад.

^ у процесуальному аспекті державна служба розглядається:

й по-перше, як професійна діяльність працівників органів щодо виконання покладених на них посадових функцій. Така діяльність проявляється подвійно - як реалізація функцій держави й потреб громадян у державі;

й по-друге, як процес функціонування державних органів у межах їх компетенції;

й по-третє, як здійснення цілей, функцій та законів держави, тобто, це - об'єктивне суспільне явище, яке не можна розглядати лише як діяльність державних службовців органів управління. За цього державний апарат виступає як єдине ціле, як інститут громадянського суспільства.

^ У структурному аспекті державна служба - це система органів держави, кожен із яких відповідно до предмета його компетенції може бути названий службою. Це, наприклад, митна служба, служба безпеки, служба експортного контролю, служба зайнятості населення, дипломатична служба тощо;

^ В організаційному аспекті державна служба є системою державних посад, які відрізняються статусом, повноваженнями, підпорядкованістю, кваліфікаційними вимогами тощо, до того ж державні посади об'єднуються в систему не лише ієрархічними схемами, а й схемами посадового просування. Тобто для того, щоб стати механізмом реалізації функцій державного управління, державна служба повинна стати дійовим інструментом упорядкування самого державного апарату;

Розділ 1. Державна служба, служба в органах місцевого самоврядування

НАДУпри Президентові України Кадрова політика і державна служба

^ В інституціональному аспекті державна служба - це правова, а також етична нормативна система, що забезпечує реалізацію цілей, функцій, законів держави. Завдяки етичному боку інституту державної служби вона не може бути зведена лише до державно-правового інституту, а набуває загальнокультурного, зокрема історичного, традиційного, соціального статусу;

^ Соціальний аспект державної служби є інтегруючим фактором щодо всіх попередніх. Об'єктивна суть державної служби як соціального інституту зумовлена зміною призначення нової держави громадянського типу, в якій державна служба - це вже не апарат класового насильства, а суттєвий чинник консолідації суспільства. У ньому полягає сутність державної служби як соціального інституту.

^ Основні характеристики державної служби:

По-перше, державна служба охоплює службовців усього державного апарату, які здійснюють організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції органів державної влади.

По-друге, державна служба охоплює владну вертикаль, за винятком найвищих її щаблів (політичні діячі), та забезпечує безпосереднє державне управління та надання управ­лінських послуг населенню.

По-третє, державна служба має власне законодавче та нормативне забезпечення, державні службовці мають окремий правовий статус, а їх поведінка унормовується спеціальними законодавчими актами.

По-четверте, держслужба забезпечує реалізацію завдань та функцій апарату державного управління.

По-п'яте, державна служба забезпечує формування організаційно-правових засад діяльності працівників державного апарату, яке співвідноситься зі структурно-функціональною схемою механізму держави, та включає побудову, правовий опис ієрархії посад державних службовців із визначенням цілей, функцій, прав, повноважень, обов'язків, державних гарантій, стимулювання та відповідальності працівників.

По-шосте, державна служба має спеціалізовану систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, що органічно поєднана із системою вищої та післядипломної освіти.

Як складне, системне явище, державна служба володіє певними цінностями, що пов'язані передусім із культурою управління. Цінності державної служби, які мало досліджені вітчизняною наукою, можуть становити певну частину цінностей суспільства загалом. Тому означимо головні з них:

а) нейтральність — власні переконання службовця не повинні мати значення і це дає змогу співпрацювати з будь-яким політиком;

б) чесність і непідкупність - основою діяльності службовця є його служіння суспільству й державі; він не може представляти приватні інтереси, що призводить до корумпованості державного апарату;

в) професійна честь - правила поведінки службовця повинні включати такі моральні якості, як лояльність, безпристрасність, гордість за добре виконану роботу;

г) стабільність — призначення державних службовців на невизначений термін, незалежність змін у персональному складі державних службовців від призначення та звільнення осіб, що займають політичні посади.

До цінностей державної служби можна також віднести чутливість державних службовців до суспільних потреб, рівність і справедливість з усіма громадянами, включення останніх у процес ухвалення державно-управлінських рішень тощо.

Сучасна державна служба базується на тому, що державні службовці повинні проводити політику державних органів влади і не мають права розробляти свою власну політику.

Поняття державної служби містить головні структурні елементи, зокрема:

Розділ 1. Державна служба, служба в органах місцевого самоврядування

НАДУпри Президентові України Кадрова політика і державна служба

0 професійна діяльність - діяльність, яка є для особи професією, тобто основним видом трудової діяльності;

й державний орган (за Конституцією України - орган державної влади) -запроваджене в структурі державного апарату у встановленому порядку утворення, яке характеризується правовим статусом, цілями, завданнями, функціями, повноваженнями, структурними особливостями та спеціальною компетенцією;

й апарат — структура органу управління разом з підпорядкованими територіальними йому відомствами;

й посада - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця органу державної влади та його апарату, на яку покладено встановлену нормативними актами сукупність службових повноважень (ст. 2 Закону України "Про державну службу").

^ "Державно-службові відносини" як об'єкт регулювання законодавства про державну службу класифікують за двома основними групами:

й відносини, які виникають у процесі організації державної служби, а саме у зв'язку із підготовкою, добором і розстановкою кадрів; у зв'язку із заміщенням посад, проведенням оцінки праці і просуванням по службі. Такі відносини мають адміністративно-правовий характер і відбивають сутність державної служби;

й відносини, які складаються у процесі реалізації державної служби, тобто у процесі організації робочого часу та часу відпочинку; щодо дисципліни й оплати праці; у процесі функціонування кадрів управління поза межами цих органів.

Концепцією розвитку законодавства про державну службу в Україні, схваленою указом Президента України № 140/2006 від 20.02.2006 р., інститут державної служби визначено як важливий інструмент формування та реалізації державної політики, управління державою, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, чим опосередковано сформовано місію державної служби.

Законодавство України не дає визначення цілей державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, проте з наукової торчки зору:

^ Основними цілями державної служби в Україні є (з наукового боку):

й сприяння незмінності конституційного ладу та забезпечення суспільного добробуту;

й створення умов для розвитку відкритого громадянського суспільства;

й захист прав і свобод людини і громадянина;

й забезпечення результативної та стабільної діяльності органів державної влади відповідно до їх завдань, повноважень і компетенції на конституційних засадах.

^ Основною ціллю служби в органах місцевого самоврядування є вирішення питань місцевого значення в інтересах територіальних громад.

Цілі, що стоять перед державною службою, обумовлюють її функції.

в Функції державної служби - це основні напрями діяльності державної служби щодо її кадрового, нормативно-правового та наукового забезпечення, а також забезпечення

реалізації загальних напрямів політики у сфері державної служби

У сфері державної служби умовно виділяють такі функції, як:

й правотворча, тобто розробка та прийняття правових актів, підвищення якості нормотворчої діяльності органів державної влади;

й організаційна, тобто створення системи державної служби та підтримання в ній порядку й законності; розвиток кадрової політики та правового, економічного, соціального, організаційного та культурного інститутів державної служби;

й регулювальна, тобто розробка й реалізація політики, спрямованої на створення конкретних державних програм; регулювання господарського життя в країні; управління підприємствами та установами державного сектору; регулювання діяльності підприємств недержавного сектору;

Розділ 1. Державна служба, служба в органах місцевого самоврядування

НАДУпри Президентові України Кадрова політика і державна служба

0 забезпечувольно-відновлювольна, тобто забезпечення прав і свобод людини й громадянина;

й примусу, тобто застосування державою встановлених у законодавстві заходів державного примусу в суворо визначених ситуаціях як необхідний елемент демократичного правового порядку;

й контролю, тобто забезпечення державного контролю й нагляду у сфері управлінської діяльності держави.

Функції державної служби можна поділити на основні та специфічні. Своєю чергою, основні й специфічні функції поділяються на: загальні, спеціальні та допоміжні.

Отже, функції, притаманні державні службі, відображають її роль і призначення у суспільстві.

Термін "принцип" походить від латинського слова "ргіпсірішп", що означає основні, найзагальніші, вихідні положення, засоби, правила, які визначають природу і соціальну сутність явища, його спрямованість і найсуттєвіші властивості - важлива категорія теорії державної служби, будучи однією з її основ.

в Принципи державної служби - це основоположні ідеї, положення, настанови, які відображають об'єктивні закономірності та обґрунтовані напрями реалізації компетенції, функцій та завдань органів державної влади, повноважень та обов'язків державних службовців, які працюють у системі державної служби

^ Принципи державної служби об 'єктивно:

0 визначають сутність державної служби, її найважливіші риси;

й висвітлюють загальний характер управлінської, нормопроектної, організаційно-розпорядчої, консультативно-дорадчої (та інші аспекти) діяльності державних службовців;

й встановлюють закономірності в системі організації та функціонування державної служби;

й обумовлюють значущість, законність і соціальну цінність правовідносин, що виникають у системі державної служби;

й відображають об'єктивні зв'язки, що виникають у системі державно-службових правовідносин;

й закріплюють згадане у нормах правового інституту державної служби.

Принципи державної служби визначаються Конституцією України, Законом України "Про державну службу", іншими законодавчими та нормативними актами.

^ Основними принципами державної служби згідно зі ст. З Закону України "Про державну службу" є: служіння народу України; демократизм і законність; гуманізм і соціальна справедливість; пріоритет прав людини і громадянина; професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі; персональна відповідальність за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого та регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій та об'єднань громадян.

З наукового боку принципи державної служби можна поділити на:

й конституційні, визначені Конституцією України;

й організаційно-функціональні, визначені спеціальними законодавчими актами про державну службу і які визначають специфічні відносини державно-службового спрямування.

Вони реалізуються через практичну професійну діяльність державних службовців.

^ До конституційних принципів державної служби необхідно віднести такі:

й принцип служіння народу України;

й принцип верховенства Конституції України та законів над іншими нормативно-правовими актами;

й принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина; й принцип демократизму і законності;

Розділ 1. Державна служба, служба в органах місцевого самоврядування

НАДУпри Президентові України Кадрова політика і державна служба

0 принцип гуманізму та соціальної справедливості; й принцип єдності державної влади;

й принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову; й принцип рівного доступу громадян до державної служби;

й принцип політичної нейтральності державної служби, відокремлення релігійних об'єднань від держави.

^ До організаційно-функціональних принципів державної служби належать:

0 принцип обов'язковості виконання для державних службовців рішень, прийнятих вищими органами державної влади та керівниками в межах їх повноважень і згідно із законодавством України;

й принцип єдності основних вимог, що висуваються до державної служби;

й принципи професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі державних службовців;

й принцип прозорості у здійсненні державної служби;

й принцип персональної відповідальності державних службовців за рішення, які вони готують і приймають, за невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов'язків;

й принцип дотримання прав і законних інтересів органів місцевого самоврядування;

й принцип дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян;

й принцип стабільності кадрів державних службовців у органах державної влади;

й принцип соціальної захищеності державних службовців.

З погляду організації та функціонування державної служби всі розглянуті принципи можна поділити на дві групи:

й принципи організації державної служби;

й принципи її практичного функціонування.

У науковій літературі виділяють й інші організаційно-функціональні принципи функціонування інституту державної служби, зокрема:

й принцип єдності системи державної служби;

й принцип політичної нейтральності держслужби;

й принцип рівності доступу до державної служби;

й принцип ієрархічності системи держслужби;

й принцип уніфікованості державної служби;

й принцип стабільності інституту державної служби;

й принцип ефективності держслужби;

й принцип системи заслуг.

^ Згідно із ст. 4 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах, як:

0 служіння територіальній громаді;

й поєднання місцевих і державних інтересів;

й верховенства права, демократизму і законності;

й гуманізму і соціальної справедливості;

й гласності;

й пріоритету прав та свобод людини і громадянина;

й рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки;

й професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

й підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов'язків;

й дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування;

Розділ 1. Державна служба, служба в органах місцевого самоврядування

НАДУпри Президентові України Кадрова політика і державна служба

0 захисту інтересів відповідної територіальної громади;

й фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету;

й самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

^ Одним із основоположних принципів державної служби, служби в органах, місцевого самоврядування є принцип професіоналізму.

Професія — це вид діяльності, занять особи, яка володіє комплексом спеціальних фахових знань та практичних фахових умінь і навичок, набутих внаслідок поглибленої загальної та спеціальної фахової підготовки, а також досвіду роботи.

Професіоналізм — це глибоке та всебічне знання і володіння практичними навичками в певній галузі суспільне корисної діяльності.

^ Стосовно державної служби, служби в органах місцевого самоврядування професіоналізм — це передусім здатність державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування, колективу визначати з урахуванням умов і реальних можливостей найбільш ефективні шляхи та способи реалізації поставлених перед ними завдань у межах нормативна визначених повноважень.

Вид державної служби визначається залежно від виконуваних нею державних функцій. Враховуючи вищесказане, можна запропонувати таку класифікацію видів державної служби:

а) загальнофункціональна (адміністративна) - служба в органах державної влади та їх апараті, що регулюється Законом України "Про державну службу";

б) спеціалізована - служба в державних органах, що здійснюється відповідно до інших законів України "Про дипломатичну службу", "Про Службу безпеки України", "Про прокуратуру", "Про статус суддів", "Митний кодекс України", "Про Державну податкову адміністрацію", "Про Національний банк України" тощо);

в) цивільна - в державних закладах вищої школи, освіти, науки, охорони здоров'я, державних установах (пошта, шляхи сполучення, будівництво, телекомунікації тощо).

Схематично види державної служби можна зобразити (дані відображені на. Рисунку 1).

Рисунок 1. Види державної служби

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА

	Загальнофункціона
	Служба в органах виконавчої влади
	Служба в апараті законодавчого органу
	Служба в Секретаріаті Президента України

Спеціалізована

Служба в судових органах та органах юстиції

Служба в органах прокуратури

Служба безпеки

Податкова служба

Митна служба

НАДУпри Президентові України Кадрова політика і державна служба

Служба в органах внутрішніх справ

Дипломатична служба

Служба в управлінні Збройних Сил та інших військових формувань

Служба в Національному банку України