2.2. Кошторис бюджетної установи

Кошторис бюджетної установи - основний плановий фінан­совий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою сво­їх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис має такі складові частини:

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною кла­сифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною устано­вою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кре­дитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціаль­ного фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення від­повідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою осно­вних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету. Форма кошторису затверджується Міністерством Фінансів України. Відповідно до ст. 20 Бюджетного Кодексу України у бюджет­ному процесі програмно-цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів (за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради).

Особливими складовими програмно-цільового методу у бю­джетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результатив­ні показники бюджетних програм. Бюджетні програми визнача­ються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуван­ням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п'ятої статті 22 цього Кодексу.

Відповідальний виконавець бюджетних програм визначаєть­ся головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути голо­вний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програма­ми, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпо­рядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника. Відповідальний ви­конавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Результативні показники бюджетної програми використову­ються для оцінки ефективності бюджетної програми і включають кількісні та якісні показники, які визначають результат виконан­ня бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми. Такі показники мають підтверджуватися офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, дани­ми бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. Перелік результативних показників щодо кожної бюджетної програми розробляється головними розпоряд­никами бюджетних коштів згідно з нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України.

На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контр­олю за цільовим та ефективним використанням бюджетних ко­штів. Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється на підставі аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, ко­шторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та звітах про виконання паспортів бюджетних про­грам. Організаційно-методологічні засади оцінки ефективності бюджетних програм визначаються Міністерством фінансів Укра­їни.

Результати оцінки ефективності бюджетних програм, у тому числі висновки органів виконавчої влади, уповноважених на здій­снення фінансового контролю за дотриманням бюджетного за­конодавства, є підставою для прийняття рішень про внесення в установленому порядку змін до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду, відповідних пропозицій до проекту бюджету на плановий бюджетний період та до прогнозу бюджету на наступ­ні за плановим два бюджетні періоди, включаючи зупинення реа­лізації відповідних бюджетних програм.

За бюджетними програмами, здійснення заходів за якими по­требує нормативно-правового визначення механізму використан­ня бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у термі­ни, визначені Кабінетом Міністрів України. За рішенням Кабінету Міністрів України порядки використання коштів державного бю­джету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Мі­ністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протя­гом 45 днів з дня набрання чинності законом про Державний бю­джет України (рішенням про місцевий бюджет) затверджує спільно з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) паспорт бюджетної програми. Правила складання паспортів бю­джетних програм та звітів про їх виконання встановлюються Мі­ністерством фінансів України.

Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі передбачає складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бю­джетні періоди відповідно до статті 21 Кодексу.

Головні розпорядники коштів державного бюджету, виходячи з індикативних прогнозних показників обсягів видатків і наданнякредитів з бюджету на наступні за плановим два бюджетні періо­ди, доведених Міністерством фінансів України разом з інструкцією з підготовки бюджетних запитів, складають плани своєї діяльнос­ті на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди (що включають заходи з реалізації інвестиційних програм (проектів)) відповідно до прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку, державних цільових програм з визначен­ням очікуваних результатів діяльності. Такі плани діяльності що­річно приводяться у відповідність із показниками державного бю­джету на плановий бюджетний період та прогнозом Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.

З метою досягнення поставлених цілей головні розпорядники коштів державного бюджету формують бюджетні програми (з ура­хуванням строку їх реалізації) на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди.

Відповідно до статті 44 Бюджетного Кодексу України бюджетні установи, за умови не прийняття Закону «Про державний бюджет» на наступний рік до 1 грудня поточного року, складають тимча­сові індивідуальні кошториси. У тимчасових кошторисах необ­хідно враховувати, відповідно до ст. 41 та 79 Бюджетного кодексу України, видатки у наступному порядку: КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ»; КЕКВ 1120 «Нарахування на за­робітні плату», КЕКК 1160 «Оплата комунальних послуг та енерго­носіїв», 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)» в частині послуг зв'язку», інші видатки окрім перелічених вище, планують за оста­точним принципом, зважаючи, що щомісячні видатки обмежено 1/12 сумарного обсягу минулорічних бюджетних призначень (До­даток В).

Установа незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпе­чення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду за кож­ною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією), а вищі навчальні заклади та наукові установи також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні пла­ни використання бюджетних коштів.

Кошториси не складаються за бюджетними програмами, при­значення за якими встановлюються законом про Державний бю­джет України за загальнодержавними витратами та рішеннямвідповідної ради про затвердження місцевого бюджету у частині міжбюджетних трансфертів, здійснення передачі бюджетних при­значень головним розпорядникам бюджетних коштів і бюджетних програм щодо виконання державою гарантійних зобов'язань за кредитами, залученими під державні гарантії, мобілізаційної під­готовки галузей національної економіки, резервного фонду місце­вих бюджетів, а також за бюджетними програмами щодо виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Зведені кошториси, зведені плани асигнувань загального фон­ду бюджету, зведені плани надання кредитів із загального фонду бюджету та зведені плани спеціального фонду - це зведення по­казників індивідуальних кошторисів, планів асигнувань загально­го фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, що складаються головним розпорядником для подання Міністерству Фінансів України, Міністерству фінан­сів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам. Зведені кошториси не затверджуються.

Зведені плани використання бюджетних коштів і зведені по­місячні плани використання бюджетних коштів - це зведення по­казників індивідуальних планів використання бюджетних коштів та індивідуальних помісячних планів використання бюджетних коштів вищих навчальних закладів та наукових установ - роз­порядників бюджетних коштів нижчого рівня, що складаються головним розпорядником бюджетних коштів, через якого вони отримують бюджетні призначення, для подання цих показників Міністерству Фінансів України. Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за на­явності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бю­джету, планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів викорис­тання бюджетних коштів.

Установи мають право брати бюджетні зобов'язання, витрача­ти бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердже­ними кошторисами, планами асигнувань загального фонду бю­джету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи також установлених затвердженими планами викорис­тання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів. Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення ін­ших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

На початку бюджетного періоду розпорядники бюджетних ко­штів подають до органів Державного казначейства України відпо­відні підтвердні документи, перелік яких наведено в «Методичних рекомендаціях щодо переліку підтвердних документів, які нада­ються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на ста­дії реєстрації зобов'язань та оплати рахунків» (Додаток Е).

Для правильної та своєчасної організації роботи, пов'язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керу­ючись відповідними вказівками Міністерства Фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фі­нансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік:

1. встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків бюджету та/або надання кредитів з бюдже­ту із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання;

2. розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватися відпо­відно до законодавства і які необхідні для правильного ви­значення видатків бюджету та надання кредитів з бюджету у проектах кошторисів;

3. забезпечують складення проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо голо­вними розпорядниками.

Головні розпорядники розглядають показники проектів кошто­рисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правиль­ності розрахунків, доцільності запланованих видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків та класифікації кредитуван­ня бюджету, повноти надходження доходів або повернення кре­дитів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін. лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.

На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Міністерству Фінансів України. Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, міс­цевим фінансовим органам для включення до проектів відповід­них бюджетів у встановленому ними порядку. Проекти коштори­сів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік. якщо ці установи функціонували до початку року, на який плану­ються видатки бюджету та/або надання кредитів з бюджету. У разі коли установи утворені не з початку року, кошториси складаються і затверджуються для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному порядку.

У процесі складання та затвердження проектів кошторисів за­лишки бюджетних коштів за спеціальним фондом кошторисів не плануються. Обсяги надходжень до спеціального фонду проекту кошторису визначаються на підставі розрахунків, які складають­ся за кожним джерелом доходів та/або фінансування бюджету чи повернення кредитів до бюджету, що плануються на наступний

Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фон­ду та відповідними напрямами їх використання.

Бюджетні асигнування на централізовані заходи, які здійсню­ються головними розпорядниками, включаються до кошторисів тільки у разі, коли проведення таких заходів за рахунок коштів бюджету не суперечить законодавству. До централізованих за­ходів належать заходи з організації та здійснення безпосередньо апаратом головного розпорядника або апаратом уповноваженого ним розпорядника нижчого рівня або уповноваженою ним уста­новою закупівель товарів, робіт і послуг у рамках реалізації затвер­джених у встановленому порядку державних цільових програм, а також загальнодержавних заходів програмного характеру з метою забезпечення відповідними товарами, роботами, послугами за­кладів та установ системи головного розпорядника та/або співви- конавців відповідних державних цільових програм.

У двотижневий строк з дня прийняття закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автоном­ної Республіки Крим, місцевих рад, Міністерство Фінансів Украї­ни, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцевіфінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні до­відки про бюджетні асигнування.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування - це документ який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджет­ні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показни­ки, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі нормативів, і видається відповідно Міністерством Фінансів Укра­їни, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місце­вим фінансовим органом, головним розпорядником.

Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань загального фонду бюдже­ту, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, пла­нів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувача), помі­сячних планів використання бюджетних коштів і подають їх голо­вним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів і складення проектів зведених планів асигнувань за­гального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із за­гального фонду бюджету та зведених планів спеціального фонду, а також проектів зведених планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувача) і зведе­них помісячних планів використання бюджетних коштів. П роекти кошторисів і планів асигнувань установ у разі потреби розгляда­ються головним розпорядником.

Головні розпорядники після одержання лімітних довідок пода­ють Міністерству Фінансів України, Міністерству фінансів Авто­номної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загаль­ного фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загаль­ного фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду, а голо­вні розпорядники коштів, через які отримують бюджетні призна­чення вищі навчальні заклади та наукові установи, також уточ­нені проекти зведених планів використання бюджетних коштів і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів для складання і затвердження згідно з бюджетними призначеннями, встановленими у відповідному бюджеті для загального і спеціаль­ного фонду в розрізі головних розпорядників, розпису відповідно­го бюджету.

Уточнені проекти кошторисів та складені проекти планів асиг­нувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із за­гального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів вико­ристання бюджетних коштів (крім планів використання бюджет­них коштів одержувачів), помісячних планів використання бю­джетних коштів повинні відповідати певним лімітним довідкам.

Міністерство Фінансів України надсилає Державній казна­чейській службі для реєстрації, обліку та виконання затвердже­ний розпис державного бюджету. Державна казначейська служ­ба протягом трьох робочих днів після затвердження зазначеного розпису доводить до головних розпорядників витяги з його скла­дових частин, які є підставою для затвердження в установлено­му порядку: кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних ко­штів і помісячних планів використання бюджетних коштів - усі­ма розпорядниками: планів використання бюджетних коштів - одержувачами.

Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, пла­ни надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеці­ального фонду, помісячні плани використання бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів повинні бути затвер­джені протягом 30 календарних днів після затвердження розписів відповідних бюджетів.