- •1. Про плагіат 5
- •2. Оформлення посилань і цитат 10
- •3. Оформлення списку використаних джерел 43
- •4. Перевірка унікальності тексту 51
- •1. Про плагіат
- •1.1. Визначення терміну
- •1.2. Класифікація типів плагіату
- •1.3. Шляхи виявлення плагіату
- •2. Оформлення посилань і цитат
- •2.1. Якісні та кількісні характеристики бібліографічних посилань
- •2.2. Загальні правила оформлення бібліографічних посилань
- •2.3. Розміщення номеру бібліографічного посилання в тексті
- •2.3.1. Розміщення посилань щодо цитат та авторського тексту
- •2.3.2. Пунктуація при розміщенні посилань у тексті роботи
- •Основні правила пунктуації при оформленні посилань.
- •2.4. Посилання на автора або роботу
- •2.5. Непряме цитування (перефразування, парафраз)
- •2.6. Пряме цитування
- •2.6.1. Загальні вимоги до цитування
- •2.6.2. Якісні та кількісні характеристики цитат
- •2.6.3. Оформлення прямих цитат у тексті роботи
- •Правила укладення цитат в лапки.
- •2.7. Цитування за вторинними джерелами
- •2.7.1. Цитування по цитаті
- •2.7.2. Випадки, коли цитування по цитаті виправдано
- •2.8. Цитування джерел іноземною мовою
- •2.8.1. Згадка іноземних прізвищ та ініціалів
- •2.8.2. Цитування іноземних термінів
- •2.8.3. Цитування фрагментів тексту іноземних джерел
- •2.9. Особливі випадки цитування
- •2.9.1. Самоцитування
- •2.9.3. Посилання на неопубліковані документи
- •2.9.4. Цитування з особистої бесіди
- •2.9.6. Цитування законодавчих і відомчих актів
- •2.9.7. Цитування творів художньої літератури
- •2.9.8. Цитування віршів
- •2.10. Зміна тексту, коментарі та скорочення в цитатах
- •2.10.1. Випадки, в яких допускається зміна тексту цитати
- •2.10.2. Оформлення пропусків в цитатах
- •2.10.3. Оформлення коментарів і виділень в цитатах
- •3. Оформлення списку використаних джерел
- •3.1. Правила складання бібліографічного списку
- •3.1.1. Алфавітна побудова списку
- •3.1.2. Порядкова побудова списку
- •3.2. Основні елементи бібліографічних посилань
- •3.2.1. Оформлення області заголовка, відомостей про авторів та відповідальності
- •4. Перевірка унікальності тексту
- •4.1. Перевірка унікальності тексту
- •4.2. Etxt Антиплагіат
- •4.2.1. Налаштування програми
- •4.2.2. Робота з програмою
- •4.3. Advego plagiatus
- •4.3.1. Налаштування програми
- •4.3.2. Робота в програмі
- •4.4. Загальні рекомендації щодо процесу перевірки тексті на плагіат
- •Терміни і визначення
3.2.1. Оформлення області заголовка, відомостей про авторів та відповідальності
1. При описі документа з одним авторомпрізвище та ініціали автора вказуються спочатку, перед назвою документа (спочатку прізвище, потім, через кому і пробіл, ініціали без пробілу). Далі в області відомостей про відповідальність, відокремлюваної косою рисою, знову вказуються ініціали та прізвище автора (спочатку ініціали, потім, через пропуск без коми, прізвище).
2. При описі документів, що мають більше одного автора, перед назвою документа зазначається прізвище та ініціали тільки першого автора (зазначеного першим на титульному аркуші документа). Далі в області відомостей про відповідальність, відокремлюваної косою рискою, знову вказуються ініціали та прізвище першого автора, а потім, через кому, ініціали та прізвища інших авторів (у тому ж порядку, що і на титульному аркуші).
Кома між прізвищем та ініціалами ставиться тільки при вказівці прізвища першого автора перед назвою документа. Між прізвищем та ініціалами залишається пробіл, між літерами ініціалів пробіл не залишається.
3. При описі документів, що мають чотирьох і більше авторів, відомості про авторів вказуються після назви документа в області відомостей про відповідальність, відокремлюваної косою рискою. У цьому випадку вказуються тільки ініціали та прізвище першого автора, після чого в квадратних дужках додається скорочення «та інші» [та ін.] або його еквіваленти російською мовою [і інш.] і латинською мовою [et al.] – для документів, виданих на латиниці.
4. При описі документів, що мають додаткові відомості про відповідальність(інформацію про укладачів, редакторів, перекладачів і т.п.; про організації, від імені яких опубліковано документ), ці відомості додаються з малої літери після відомостей про авторів та відділяються крапкою з комою.
5. При оформленні документів, що мають колективне авторство, відомості про відповідальність(інформація про укладачів, редакторів, перекладачів і т.п.; про організації, від імені яких опублікований документ) наводяться без вказівок авторів. Між групами відомостей про відповідальність ставиться крапка з комою: це потрібна пунктуація, яку слід відокремлювати пробілами з двох сторін.
Основи геології України / А.С. Махнач [та ін.]; НАН України, Ін-т геол. наук; під заг. ред. А.С. Махнача. – Мінськ, 2004. – 391 с.
Тут:
– елемент «А.С. Махнач [и др.] «подає відомості про авторів документа;
– елемент «НАН Білорусі, Ін-т геол. наук «- відомості про організацію, від імені якої опублікований документ,
– елемент «під заг. ред. А.С. Махнача» – відомості про редактора.
4. Перевірка унікальності тексту
4.1. Перевірка унікальності тексту
Перевірка унікальності тексту– одна з найважливіших дій при написанні текстів курсової, дипломної або інших видів наукових робіт. Унікальність тексту є однією з основних характеристик текстових матеріалів, що публікуються у періодичних виданнях. Текст вважається повністю унікальним, якщо більш ніде в інтернеті використовувана комбінація слів не зустрічається. Тобто ніде не повторюються фрази з тексту. Унікальність текстів виміряється у відсотках. 100% – повна унікальність текстового матеріалу.
Щоб не потрапити в ситуацію обвинувачення в плагіаті, необхідно грамотно виконувати перевірку на унікальність статей і текстів, що подаються на перевірку науковому керівнику чи відповідну комісію. Для цього досить перевірити текст на унікальність можна за допомогою таких програм як Advego Plagiatus чи Etxt Антиплагіат. Для повної впевненості тексти перевіряти краще обома програмами відразу.
Ці програми мають різні алгоритми пошуку збігів. Використавши обидві, можна одержати гарантовано точний результат і позбавити себе від претензій з боку адміністрацій університету.