- •1. Про плагіат 5
- •2. Оформлення посилань і цитат 10
- •3. Оформлення списку використаних джерел 43
- •4. Перевірка унікальності тексту 51
- •1. Про плагіат
- •1.1. Визначення терміну
- •1.2. Класифікація типів плагіату
- •1.3. Шляхи виявлення плагіату
- •2. Оформлення посилань і цитат
- •2.1. Якісні та кількісні характеристики бібліографічних посилань
- •2.2. Загальні правила оформлення бібліографічних посилань
- •2.3. Розміщення номеру бібліографічного посилання в тексті
- •2.3.1. Розміщення посилань щодо цитат та авторського тексту
- •2.3.2. Пунктуація при розміщенні посилань у тексті роботи
- •Основні правила пунктуації при оформленні посилань.
- •2.4. Посилання на автора або роботу
- •2.5. Непряме цитування (перефразування, парафраз)
- •2.6. Пряме цитування
- •2.6.1. Загальні вимоги до цитування
- •2.6.2. Якісні та кількісні характеристики цитат
- •2.6.3. Оформлення прямих цитат у тексті роботи
- •Правила укладення цитат в лапки.
- •2.7. Цитування за вторинними джерелами
- •2.7.1. Цитування по цитаті
- •2.7.2. Випадки, коли цитування по цитаті виправдано
- •2.8. Цитування джерел іноземною мовою
- •2.8.1. Згадка іноземних прізвищ та ініціалів
- •2.8.2. Цитування іноземних термінів
- •2.8.3. Цитування фрагментів тексту іноземних джерел
- •2.9. Особливі випадки цитування
- •2.9.1. Самоцитування
- •2.9.3. Посилання на неопубліковані документи
- •2.9.4. Цитування з особистої бесіди
- •2.9.6. Цитування законодавчих і відомчих актів
- •2.9.7. Цитування творів художньої літератури
- •2.9.8. Цитування віршів
- •2.10. Зміна тексту, коментарі та скорочення в цитатах
- •2.10.1. Випадки, в яких допускається зміна тексту цитати
- •2.10.2. Оформлення пропусків в цитатах
- •2.10.3. Оформлення коментарів і виділень в цитатах
- •3. Оформлення списку використаних джерел
- •3.1. Правила складання бібліографічного списку
- •3.1.1. Алфавітна побудова списку
- •3.1.2. Порядкова побудова списку
- •3.2. Основні елементи бібліографічних посилань
- •3.2.1. Оформлення області заголовка, відомостей про авторів та відповідальності
- •4. Перевірка унікальності тексту
- •4.1. Перевірка унікальності тексту
- •4.2. Etxt Антиплагіат
- •4.2.1. Налаштування програми
- •4.2.2. Робота з програмою
- •4.3. Advego plagiatus
- •4.3.1. Налаштування програми
- •4.3.2. Робота в програмі
- •4.4. Загальні рекомендації щодо процесу перевірки тексті на плагіат
- •Терміни і визначення
1. Про плагіат
1.1. Визначення терміну
Плагіат– привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора.
Юридичне визначення цього терміну вперше з’явилося в українських нормативних документах лише в липні 2001 р. в новій редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права». Єдиного, вичерпного та загальноприйнятого визначення плагіату не існує. Приміром, автори одного з найбільших англомовних ресурсів для виявлення плагіату «Turnitin» дають такі визначення цього поняття:
– вкрасти ідею або слова іншої людини і видати їх за власні;
– використати результати роботи іншої людини без вказання джерела, звідки вони були взяті;
– повністю або частково вкрасти мистецький, науковий або інший твір чи роботу та видати їх за свою;
– представити вже існуючу ідею або продукт як новий та оригінальний.
Крім того, в різних сферах і галузях діяльності плагіат може мати більш персоніфіковані відносно специфіки цієї діяльності визначення. Так, в навчальних закладах він може розглядатися як:
– офіційно не підтверджена домовленість між щонайменше двома студентами, наслідком якої є виконання однакових, або майже однакових робіт;
– фальсифікація — зміст завдань, наприклад, статистичні показники, були вигадані або невірно вказані як результат власної роботи;
– реплікація — коли студент здає однакову, або майже однакову роботу кілька раз для підняття власного академічного рейтингу;
– використання не дозволених допоміжних матеріалів під час іспитів;
– отримання недозволеної копії екзаменаційних завдань;
– спілкування з іншими студентами під час іспитів для розв’язання завдань;
– представлення себе під іменем іншого студента на іспитах.
1.2. Класифікація типів плагіату
Отже, плагіат в будь-якому разі розглядається як шахрайство, суть якого – у крадіжці чужої роботи або її частини і представленні її як власної. Загалом, плагіат можна поділити на три основні типи:
1. Копіювання чужої роботи (як без, так і з відома) та оприлюднення її під своїм іменем.
2. Представлення суміші власних та запозичених в інших аргументів без належного цитування джерел.
3. Перефразування чужої роботи без належно оформленого посилання на оригінального автора або видавця.
Подібну, але більш розгорнуту класифікацію пропонують автори вже згаданого ресурсу «Turnitin»:
1. Видання виконаної іншим автором роботи за свою без внесення в неї жодних змін.
2. Копіювання значної частини чужої роботи в свою без внесення в запозичене жодних змін.
3. Копіювання інформації з кількох різних джерел без внесення в неї правок. «Маскування плагіату» самостійним написанням перехідних речень між скопійованими частинами.
4. Внесення незначних правок у скопійований матеріал (переформулювання речень, зміна порядку слів в них тощо).
5. Повне запозичення текстів з інших джерел, але цілковите їх перефразування.
6. Видання власної колись вже написаної роботи за нову (переважно стосується студентів).
Найочевиднішими є перші типи. Їх найлегше виявити. Натомість перефразування чужої роботи та порушення правил цитування, що також є плагіатом, виявити значно важче.