- •Методичні рекомендації
- •Перелік скорочень
- •1. Мети й задачі курсової роботи
- •2. Тематика курсових робіт
- •3. Структура й зміст курсової роботи
- •4. Вказівки щодо виконання курсової роботи
- •5. Рекомендації щодо виконання курсової роботи
- •5.1. Вибір факторів рівнів їхнього варіювання й нульової точки
- •5.2. Складання плану повного факторного експерименту
- •5.3. Статичний аналіз результатів експерименту
- •Таблиця 5.3
- •5.4. Вибір моделі об'єкта дослідження.
- •5.5. Розрахунки коефіцієнтів регресії
- •5.6. Перевірка значимості коефіцієнтів регресії
- •5.7. Перевірка адекватності моделі об'єкту
- •5.8. Перевірка адекватності тренду моделі об'єкту
- •Перевірка випадковості коливань рівнів залишкової послідовності
- •Перевірка відповідності розподілу випадкового компонента нормальному закону розподілу
- •Перевірка рівності математичного очікування випадкового компонента нулю
- •5.8.4. Перевірка незалежності значень рівнів випадкового компонента.
- •5.9. Рекомендації по виконанню на еом
- •6. Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •7. Організація виконання й захист курсової роботи
- •Список використаної літератури
- •Додаток а.
- •Курсова робота
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Додаток л
5. Рекомендації щодо виконання курсової роботи
Дисципліна «Методи ідентифікації систем керування» тісно пов'язана з іншими дисциплінами, такими як: «Спеціальні розділи математики», «Теорія автоматичного керування» «Оптимальне й адаптивне керування» і ін. Знання, які отримані із цих дисциплін, будуть використані при роботі над курсовою роботою по дисципліні МИСУ. У першу чергу потрібні знання по роботі з матрицями, по обробці статистичного матеріалу по програмуванню.
Необхідно скласти план повного факторіального експерименту, виконати статистичний аналіз результатів експерименту досліджуваного об'єкта, перевірити значимість коефіцієнтів моделі й оцінити адекватність побудованої моделі об'єкту. При роботі над матеріалом рекомендується використати ЕОМ. У даній курсовій роботі заданий об'єкт досліджень, основні фактори, що впливають на нього, діапазони зміни, вихідний параметр об'єкта й результати його виміру в ході повного факторного експерименту над об'єктом.
5.1. Вибір факторів рівнів їхнього варіювання й нульової точки
Фактором називається керована незалежна змінна, що впливає на об'єкт дослідження. Фактор уважається заданим, якщо вказані його назва й область визначення. Обрані для експерименту кількісні або якісні стани факторів звуться рівнів фактору. При плануванні експерименту значення факторів, що відповідають певним рівням їхнього варіювання, виражають у кодованих величинах.
Під інтервалом варіювання фактору мається на увазі різниця між двома його значеннями, прийнята за одиницю при кодуванні, від руки або в друкованому виді.
Як фактори доцільно вибирати такі незалежні змінні, які відповідають одному з розумних, у розглянутому випадку, впливів на об'єкт досліджень, які можуть бути виміряни наявними засобами з досить високою точністю і є керованими, однозначними й сумісними один з іншим. Вимога керованості пов'язано з необхідністю забезпечення в ході експерименту декількох рівнів варіювання кожного фактору, причому в окремому досвіді обраний рівень варіювання повинен підтримуватися досить точно.
При виборі області визначення факторів рекомендується звертати спеціальну увагу на вибір нульової крапки. Вибір нульової точки еквівалентний визначенню такого стану об'єкта дослідження, що приймається за вихідне. Часто при постановці задачі область визначення факторів буває заданої. Тоді центр цієї області приймається за нульову крапку.
Після встановлення нульових точок вибирають інтервали варіювання факторів у кодованих величинах. Вони відповідають значенням +1 і -1. Вибір факторів завершується складанням списку всіх факторів із вказівкою найменування й позначення факторів, їхніх інтервалів варіювання й координат нульової точки. Всі ці дані зводяться в таблицю.
Таблиця 5.1.
Найменування й позначення факторів |
Рівні варіювання |
Інтервал варіювання | ||
-1 |
0 |
+1 | ||
Відстань до об'єкта, м (Х1) |
10 |
55 |
100 |
45 |
Кількість команд (Х2) |
5 |
15 |
25 |
10 |
Частота проходження сигналів, кгц (Х3) |
1 |
50,5 |
100 |
49,5 |
Амплітуда дискретного сигналу, В (Х4) |
2 |
6 |
10 |
4 |
За нульову точку приймаємо значення даного фактору, що відповідає середньому значенню даного фактору:
Після встановлення нульових точок вибираємо інтервали варіювання факторів у кодованих величинах +1 і -1: