6.4. Медична допомога потерпілим при хімічних ураженнях нхр
При організації медичної допомоги потерпілим передбачається двоетапна система лікувально-евакуаційного забезпечення :
перша медична і перша лікарська допомога, що робиться безпосередньо в районах хімічної аварії і осередку хімічного ураження;
спеціалізована допомога і стаціонарне лікування, організовуване за межами району аварії і зони хімічного ураження.
Для виконання цих завдань часто виявляється недостатньо власних сил і засобів надання медичної допомоги. Тому по планах захисту від НХР передбачається залучення формувань медичної служби цивільного захисту і підрозділів Медицини катастроф.
При контакті з будь-яким НХР в зонах зараження необхідно здійснювати наступні заходи по медичному захисту і лікуванню потерпілих :
екстрене припинення вступу отрути в організм (винесення, виведення уражених із зони зараження, їх санітарна обробка, використання засобів індивідуального захисту шкіри і органів дихання);
прискорення виведення отрути з організму (застосування блювотних, послаблюючих засобів);
відновлення і підтримка функціонування життєво важливих систем організму (реанімаційні заходи);
кисневі інгаляції, як метод лікування гіпоксичних станів, що виникають при гострих отруєннях НХР;
використання лікарських (антидотних) засобів для профілактики і лікування отруєнь НХР.
Проведення перерахованих заходів повинне здійснюватися в певній послідовності.
За відсутності свідомості ураженої укладають на правий бік обличчям вниз. При блювоті порожнина рота і глотки очищається від блювотних мас за допомогою марлі (рушника, носової хустки). Нескладна реанімаційна допомога на етапі, який пролягає дошпитальному етапі полягає головним чином у відновленні прохідності дихальних шляхів, проведенні штучної вентиляції легенів (ШВЛ) і непрямого (закритого) масажу серця.
Відновлення прохідності дихальних шляхів проводитися таким чином: уражений на спині, голова закинена максимально назад (мал. 6.1, а). Той, що надає допомогу коштує ліворуч, ліва рука розташована на підборідді, права - на лобі. Сильним рухом за підборіддя і зуби відкривають рот (мал. 6.1, б), за допомогою тампона, бинта, марлі очищають порожнину рота від чужорідних мас (мал. 6.1, в), потім вводять повітропровід (мал. 6.2, а) або дихальну трубку ТД-1.
Після відновлення прохідності дихальних шляхів проводять штучну вентиляцію легенів експіраторними методами (рот до носа, рот до рота) або за допомогою апаратів для ШВЛ.
Слід пам'ятати, при отруєнні НХР експіраторні методи ШВЛ небезпечні для людини, що надає допомогу. Непрямий (зовнішній) масаж серця здійснюється при зупинці серця. Потерпілий лежить на спині, той, що надає допомогу знаходиться ліворуч, схрещені долоні рук на нижній третині грудини перпендикулярно їй; ритмічними поштовхами натискають на грудну клітку.
Рис 6.1 Способів відновлення прохідності дихальних шляхів : а) закиданням голови; б) відкривання рота; в) очищення порожнини рота.
Непрямий масаж поєднується з ШВЛ: через кожні 5 поштовхів одно вдування.
Мал. 6.2. Штучна вентиляція легенів :
а)- введення ротового повітропроводу; б)- за допомогою S- образного повітропроводу
Для евакуації потерпілих встановлені певні правила. В першу чергу на транспорт вантажаться важко уражені, потім уражені середній тяжкості, які можуть їхати сидячи, останніми - легко уражені. Інфекційні хворі і потерпілі з різко вираженими ознаками психічного розладу перевозяться окремо.
Усі уражені і поранені доставляються до лікувальної установи (клініки, госпіталі, лікарні і так далі). Безпосередніми організаторами евакуації є відповідальні особи медичної служби або командири медичних формувань цивільного захисту, які особисто проводять первинне евакотранспортне сортування потерпілих, визначають черговість і спосіб їх відправки, контролюють правильність завантаження транспортних засобів.