Особливості перебігу променевої хвороби при внутрішньому опроміненні

У клінічному прояві гострої променевої хвороби, що виникає в результаті попадання радіоактивних речовин всередину організму, являються деякі особливості, зокрема: відсутній початковий період: під час прихованого періоду виражений лейкоцитоз; кількість тромбоцитів і еритроцитів помітно не змінюється; тривалість прихованого періоду коротша в порівнянні із зовнішнім гамма випромінюванням в порівнянних дозах опромінення; не відбувається випадання волосся; типовіше виражені симптоми розладу функції органів травлення. В результаті внутрішнього зараження кров, сеча, фекалії, молоко стає радіоактивним, що легко виявляється за допомогою радіометричних приладів.

Четверта - украй важкий ступінь тяжкості гострої променевої хвороби (одноразового опромінення), при дозі для людей більше 600 бер (0,15 кулон/кілограм), для с/г тварин більше 750 бер.

Променева хвороба четвертої міри у людей - сильна слабкість, головний біль, через 15 хвилин після опромінення неприборкана блювота (через 10- 30 хвилин, багатократна), втрата свідомості, пронос, непрохідність кишечника, смерть настає впродовж 10 діб.

2.1. Променеві опіки

Іншою формою гострого променевого ураження є променеві опіки. При опроміненні, внаслідок попадання речовин на відкриті ділянки шкіри, можуть утворюватися променеві дерматити і опіки. Променеві опіки виникають в результаті дії випромінювань на певні ділянки тіла. Великі опіки зазвичай розвиваються при дії на шкіру бета часток.

Променеві опіки характеризуються:

- тривалим потайним періодом (від декількох годин до трьох тижнів);

- наполегливою течією із-за поразки глибоких шарів шкіри і тканин, що нижче лежать.

Променеві опіки часто розвиваються одночасно з променевою хворобою, що обтяжує стан потерпілого і затягує одужання.

Поразка має декілька стадій:

- рання реакція;

- інкубаційний період;

- період гострого запалення;

- період одужання.

Рання стадія настає через декілька годин після дії радіоактивних речовин, з'являються почервоніння шкіри, яке через деякий час зникає.

З настанням інкубаційного періоду ніяких зовнішніх ознак у людини не виникає.

Період гострого запалення - розпочинається з почервоніння шкіри, потім з'являється свербіж, набряклість і біль в місцях опіку, набряк і біль поступово зникають. У важких випадках з'являються услід за набряками бульбашки, наповнені прозорою рідиною, які збільшуються і зливаються. При дуже великих дозах опромінення на їхньому місці виникають виразки, які погано гояться. Надалі в результаті набряку глибоких тканин відбувається порушення їх кровообігу і живлення, що призводить до некрозу і гангрени. Некроз може доходити до окістя і кістки. Забруднення опіків може привести до забруднення крові і смерті.

Залежно від поглиненої дози радіації мають місце опіки:

- першому ступеню, при дозі до 500 бер;

- другій мірі при дозі до 800 бер;

- третин міри при дозі до 1200 бер;

- четвертій мірі при дозі вище 1200 бер.

Опіки проявляються в різних формах:

- від випадання волосся, лущення і легкої пігментації шкіри, при першому ступені опіку;

- до виразково-некротичних поразок і утворення трофічних виразок, при четвертому ступені променевого ураження.

Медичну допомогу при променевих ураженнях необхідно робити в стислі терміни.