- •Тема 1. Історичний аспект виникнення і розвитку банківських систем
- •1.1. Економічна природа функціонування банківських систем
- •1.2. Трансформація банківських систем на різних етапах розвитку суспільства
- •Розвиток банківських систем при капіталізмі
- •Розвиток банківських систем при соціалізмі
- •1.3. Види банків. Особливості діяльності комерційних банків
- •1.4. Вплив банківських систем на темпи і пропорції економічного розвитку
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Банківські системи в економіці держави
- •2.1. Особливості функціонування банківської системи в умовах ринку
- •2.2. Класифікація та функції банків у сучасних банківських системах
- •2.3. Організаційні банківські структури
- •2.4. Взаємозв'язок банківської системи з іншими системами та ринками
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 4. Банківська система Сполучених Штатів Америки
- •4.1. Історичні передумови виникнення банківської системи
- •4.2. Федеральна резервна система: створення та організаційна структура
- •4.3. Основні функції та цілі діяльності Федеральної резервної системи
- •4.4. Особливості діяльності комерційних банків
- •4.5. Банківські холдинги
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 5. Банківська система Великобританії
- •5.1. Становлення банківської системи
- •4.2. Банк Англії як центральний орган банківської системи
- •Відсоткові ставки
- •Валютний курс
- •Резервна політика
- •Управління державним боргом
- •Емісійний центр країни
- •Банківський нагляд
- •4.3. Функції комерційних банків та діяльність банківських об'єднань
- •4.4. Основні операції комерційних банків та їх співпраця зі спеціалізованими фінансово-кредитними установами
- •Структура банківських депозитів у Великобританії
- •Види і форми кредитних операцій
- •Страхування банківських депозитів в Англії
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 6. Банківська система Канади
- •6.1. Еволюція банківської системи
- •6.2. Банк Канади - емісійний банк країни
- •6.3. Види комерційних банків у банківській системі
- •6.4. Взаємозв'язок діяльності комерційних банків з небанківською сферою
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 7. Банківська система Німеччини
- •7.1. Історія створення банківської системи
- •7.2. Особливості функціонування центрального банку
- •7.3. Відомство з нагляду за кредитною справою як основний наглядовий орган у банківській системі Німеччини
- •7.4. Структура комерційних німецьких банків
- •Універсальні банки
- •Кооперативні банки
- •Спеціалізовані банки
- •Банківські союзи
- •7.5. Асортимент банківських продуктів і послуг
- •Грошові внески
- •7.6. Роль банківського сектору Німеччини у сприянні розвитку малих і середніх підприємств
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Розділ 8. Банківська система Японії
- •8.1. Історичні передумови розвитку банківської системи
- •8.2. Центральний банк Японії
- •8.3. Особливості діяльності комерційних банків
- •8.4. Проблеми функціонування та особливості регулювання банківської системи
- •8.5. Особливості міжнародної експансії комерційних банків
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Модуль 3. Банківські системи деяких пострадянських країн Тема 9 Банківська система Росії
- •9.1. Історичний розвиток банківської системи
- •10.2. Особливості функціонування центрального банку Росії
- •10.3. Другий рівень банківської системи Росії
- •10.4. Основні кризи в процесі розвитку банківської системи
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 11. Банківська система Білорусі
- •11.1. Становлення банківської системи
- •11.2. Національний банк Республіки Білорусь
- •11.3. Другий рівень банківської системи Білорусі
- •11.4. Характерні риси функціонування банківської системи
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •12.1. Становлення та розвиток банківської системи
- •12.2. Реформування банківської системи
- •12.3. Основні перспективи функціонування банківської системи Казахстану
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Розділ 13. Банківська система Польщі
- •13.1. Основні етапи становлення банківської системи
- •13.2. Особливості функціонування центрального банку Польщі
- •13.3. Характеристика банків другого рівня
- •13.4. Іноземний капітал у польському банківському секторі
- •13.5. Основні банківські продукти, що пропонуються банківським сектором
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •14.1. Історія розвитку банківської системи Угорщини
- •14.2. Принципи організації та проблеми інтеграції в Європейське Співтовариство
- •14.3. Основні оператори ринку банківських продуктів та послуг
- •14.4. Проблеми капіталізації угорських банків
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •15.1. Етапи розвитку банківської системи Чехії
- •15.2. Чеський національний банк, його функції та структура
- •15.3. Комерційні банки Чехії
- •15.4. Особливості регулювання чеського банківського сектору та позиції іноземного капіталу в банківській системі
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •16.1. Коротка історія розвитку банківської системи
- •16.2. Структура банківської системи та функції її складових елементів
- •16.3. Основні банківські продукти комерційних банків
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Частина V. Міжнародна банківська система
- •17.1. Історичні передумови розвитку Європейської системи центральних банків
- •17.2. Характеристика діяльності Системи
- •17.3. Основні принципи стратегії валютної політики Європейського центрального банку
- •17.4. Взаємозв'язок Європейського центрального банку з іншими наднаціональними органами
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •18.1. Історія становлення групи Світового банку
- •18.2. Формування ресурсів групи Світового банку та його організаційна структура
- •18.3. Основи діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку
- •18.4. Інші складові Всесвітнього банку
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •19.1. Особливості становлення та основи діяльності Міжнародного валютного фонду
- •19.2. Організаційна структура управління Міжнародного валютного фонду
- •19.3. Капітал Фонду і механізм залучення фінансових ресурсів
- •19.4. Основні напрями кредитної діяльності Фонду
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •20.1. Історія створення Банку міжнародних розрахунків
- •20.2. Організаційна структура Банку
- •20.3. Функції Банку міжнародних розрахунків
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •21.1. Мета створення та особливості діяльності єбрр
- •21.2. Функції Європейського банку реконструкції та розвитку
- •21.3. Організаційна структура управління й капітальні ресурси Банку
- •21.4. Основні напрями фінансування єбрр
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •22.1. Азіатський банк розвитку
- •22.2. Міжамериканський банк розвитку
- •22.3. Ісламський банк розвитку
- •22.4. Група Африканського банку розвитку
- •22.5. Кредитні організації в рамках Європейського Союзу
- •22.6. Чорноморський банк торгівлі та розвитку
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів
- •23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів
- •23.2. Принципи діяльності Паризького клубу
- •23.3. Умови реструктуризації боргу
- •23.4. Відмінності Лондонської о і Паризького клубів
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •24.1. Зміст і масштаби офшорних банківських операцій
- •24.2. Регулювання офшорного банківського бізнесу
- •24.3. Основні переваги офшорних банків
- •24.4. Офшорний банк - зарубіжний фінансовий центр компаній
- •Завдання і запитання для самоконтролю
24.3. Основні переваги офшорних банків
Засновниками офшорних банків виступають, у першу чергу, провідні банки і транснаціональні корпорації, які у своєму глобальному бізнесі використовують пільги і переваги офшорних банківських операцій для своєї вигоди. Конгломерати дрібних і середніх фірм, що організаційно пов'язані, також проводять активну роботу у створенні офшорних банків для обслуговування своїх міжфірмових розрахунків. І нарешті, окремі заможні фізичні особи з певних причин, не довіряючи кошти в трастове управління стороннім особам, бачать сенс у створенні особистого або сімейного офшорного банку. Клієнтами таких банків виступають банки, транснаціональні корпорації, середні й дрібні фірми та фізичні особи, що усвідомили доцільність використання офшорних банківських послуг. Серед клієнтів є, звичайно, і численні офшорні фірми інших, крім банківської, спеціалізацій. Різні групи цієї клієнтури отримують свої вигоди від використання послуг офшорних банків.
Звичайні банки давно оцінили і реалізують переваги ОББ, провідні банки різних країн мають розгалужену мережу своїх офшорних філій по всьому світу.
У розвинених країнах створення звичайного банку коштує 2-10 млн дол. США. Офшорний банк з мінімальними засновницькими витратами і ліцензією типу В або С можна заснувати за 30-40 тис дол. США, включаючи оплату реєстраційного збору і витрати на послуги місцевих юристів. Створення солідного офшорного банку з ліцензією типу А, що претендує на міжнародне визнання, коштує, звичайно, дорожче.
Яскравим винятком із загального правила є офшорні банки Республіки Чорногорія. Парламентом даної Республіки 26 липня 1996 р. був схвалений Закон "Про компанії, що створюються і здійснюють діяльність на особливих умовах", який поклав початок створенню міжнародного офшорного центру в Чорногорії і відкрив нові фінансові, податкові та інвестиційні можливості для здійснення офшорної діяльності, зокрема для здійснення офшорної банківської діяльності. Слід також зазначити, що Республіка Чорногорія не увійшла до переліку офшорних зон, з банками яких українським банкам заборонено встановлювати кореспондентські відносини на підставі Постанови НБУ від 04.11.99 р. № 539 "Про впорядкування кореспондентських відносин комерційних банків". Офшорним банкам Чорногорії дозволяється будь-яка діяльність, за винятком банківського обслуговування резидентів Чорногорії.
Як основні переваги офшорного банку можна виділити:
1. Низькі засновницькі й адміністративні витрати. У офшорних країнах ці величини значно нижчі ніж у звичайних. Для більшості бізнесменів це єдина можливість заснувати іноземний комерційний банк, оскільки інші умови неприйнятні із-за високих вимог до капіталу, персоналу, репутації та бізнес-плану банку. Заснувавши офшорний банк, великі компанії та банки можуть зменшити свої витрати і можливості для бізнесу збільшуються.
Офшорний банк часто виступає як зарубіжний розрахунковий і платіжний центр холдингу або фінансово-промислової групи. У ньому можуть знаходитися поточні рахунки і депозити компаній групи. Обслуговування через офшорний банк дозволяє уникати звернення до іноземних банків. У результаті значна частка витрат на банківські послуги залишається у розпорядженні групи.
2. Численні податкові пільги у країнах реєстрації (тільки разовий реєстраційний збір, щорічний ліцензійний збір і невеликий податок на прибуток).
3. Повне звільнення операцій від місцевого валютного контролю і безперешкодне відкриття та ведення валютних рахунків як в країнах їх реєстрації, так і за кордоном.
4. Підвищена конфіденційність операцій офшорних банків і їх клієнтів. Дозволяється використовувати інститут номінальних директорів, допускається випуск акцій на пред'явника при створенні офшорних банків. Практично у всіх міжнародних офшорних фінансових центрах забезпечена конфідеційність банківських рахунків. Правда, останніми роками міжурядові угоди про співпрацю з питань оподаткування змушують офшорні банки надавати правоохоронним органам країн-учасниць необхідну ділову інформацію по офшорних банках, але ці домовленості діють не скрізь і, як правило, тільки у разі відкриття судових позовів і справ. Популярні послуги офшорних банків з відкриття анонімних рахунків.
5. Офшорні банки вільні від дотримання суворих норм місцевого банківського регулювання. Для них не обов'язково у примусовому порядку купувати казначейські зобов'язання центрального банку або уряду країни реєстрації. У своїй кредитній політиці їм не потрібно слідкувати за обліковою ставкою центральних банків країн реєстрації. Немає вимог до рівнів ліквідності, резервів і деяких інших норм та лімітів банківської практики.
6. Мультивалютна маневреність внесків. Глобальний характер ОББ дозволяє розосереджувати активи вкладників за кордоном у декількох сприятливих та стабільних юрисдикціях і тим самим додатково захищати ці активи від знецінення, конфіскації та ризиків. Оскільки багато офшорних банків, крім банківського обслуговування, беруть на себе і функції трастового управління активами клієнтів, забезпечується професійне розпорядження власністю.
7. Доступ до міжнародної мережі банківських кореспондентських рахунків. Використовується для міжнародного перерозподілу капіталів і проведення різноманітних фінансових операцій.
8. Доступ до міжнародного кредитного ринку. Доходи офшорного банку від валютних операцій, участі в наданні синдикованих кредитів на грошовому ринку, операцій з цінними паперами і внесками можуть бути захищені від високих ставок податків, що застосовуються відносно звичайних банків і фінансових установ. З останніх може стягуватися і податок на отримані відсотки. У разі офшорних банків податки з джерела прибутків на банківські відсотки, дивіденди й інші аналогічні платежі не стягуються.
Ліберальний режим у країнах реєстрації помітно підвищує прибутковість офшорного банківського бізнесу. І нарешті, переваги ОББ реалізуються у високих показниках діяльності офшорних банків. Багато хто з них виплачує своїм клієнтам ставки за депозитами, що перевершують у 2-4 рази ставки за внесками у звичайних американських банках. А це і додаткова клієнтура, і зростання контрольованих позикових фінансових ресурсів, і додаткові прибутки.
Особливою категорією офшорних банків ? так звані керовані банки (administered banks). їх також іменують "банками без персоналу". Такі банки функціонують на базі іншого банку, що володіє повноцінною банківською ліцензією на основі особливого договору між ним і власником офшорного банку. Для створення "банку без персоналу" потрібна відповідна ліцензія. Базовий банк здійснює адміністративні функції щодо забезпечення роботи патронованого банку. Адміністративні послуги з управління офшорними банками включають оформлення документації та протоколів, ведення реєстру акціонерів, контакти з аудиторами й офіційними державними органами, обробку кореспонденції.
Офшорний банк забезпечується банківськими комунікаціями і зареєстрованим офісом. Додатково до цих адміністративних функцій він може управляти за договором власне банківською діяльністю "банку без персоналу": банківськими комунікаціями, випуском платіжних документів, депозитних сертифікатів і банківських референцій, а також здійсненням валютних операцій тощо. Банківські операції проводяться у строгій відповідності з інструкціями власників банку.