Лекції

Тема 1 Загальноприйняті принципи й системи обліку. Фінансова звітність, її зміст й інтерпретація

1. Основні загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку.

2.Склад і загальна характеристика міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

3. Класифікація систем бухгалтерського обліку.

4. Міжнародні системи планів рахунків бухгалтерського обліку.

5.Призначення і склад фінансової звітності.

6.Порядок надання фінансової звітності. Аналіз фінансового стану за даними фінансової звітності.

1. Основні загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку.

Основною задачею обліку є формування спеціальної економічної інформації, яка допомагала б керівникам, його власникам, інвесторам, кредиторам і іншим користувачам ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення, що стосуються даного підприємства. Для цього обліково-аналітична інформація будь-якого зарубіжного підприємства повинна бути: максимально значущою для ухвалення управлінських рішень; абсолютно достовірною; порівняною і співставною за певні проміжки часу; зрозумілою для її користувачів. Щоб забезпечити дотримання цих вимог, формування обліково-аналітичної інформації повинно здійснюватися на основі визначених, загальноприйнятих норм і правил (принципів GAAP). Вперше це поняття з'явилося в США в 1929-1933рр. З 1938 р. Комісія по цінним паперам і біржовим операціям доручила Американському інституту дипломованих суспільних бухгалтерів – аудиторів, а з 1973 р. Комітету із стандартів фінансового обліку видавати вказівки по принципам бухгалтерського обліку. Слід зазначити, що GAAP складалися не на порожньому місці і до останнього часу постійно доповнюються і уточнюються.

Дохідливість - це якість інформації, яка дає можливість користувачам сприймати її значення;

Доречність - характеризує здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на її основі;

Достовірність - означає, що представлена інформація не містить помилок та перекручень, які можуть вплинути на прийняття рішень;

Зіставністъ інформації характеризується можливістю користувачів порівнювати дані фінансових звітів за piзніi періоди, або фінансові звіти різних підприємств.

Для того, щоб фінансові звіти відповідали поставленій меті, їx складають з урахуванням загальноприйнятих принципів:

Принцип облікової одиниці - під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, яка відокремлена від власників - фізичних oci6. Адже відомо, що особисте майно та борги власників не відображаються у фінанcoвій звітності фірми.

Принцип noдвійноcmi базується на припущенні, що сума pecypciв підприємства не може бути більшою або меншою його зобов'язання та капітал.

Принцип грошового вимірника - факти, що приводяться в бухгалтерських звітах, завжди мають грошову оцінку. Бухгалтерський облік оперує виключно даними, що мають грошове вимірювання, дані, що не мають грошового виразу, не можуть бути представлені у фінансовій звітності підприємства.

Принцип нарахування - згідно з цим принципом результати операцій визнаються, коли вони відбуваються, а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти i відображаються в облікових peгістpax та фінансовій звітності тих періодів, до яких вони належать.

Принцип безперервності ще називають принципом тривалості діяльності підприємства. Суть принципу полягає в тому, що передбачається діяльність фірми протягом такого періоду, щоб виплатити всю існуючу заборгованість, яка виникає в пpoцеci бізнecy.

Принцип нейтральності - досягається в бухгалтерському обліку за рахунок того, що інформація, яка міститься у фінансових звітax, є неупередженою i в результаті відбору або викладу вона впливає на прийняття рішення або на судження з метою досягнення заздалегідь визначеного результату.

Принцип превалювання cymnocmi над формою - інформацію, яка повинна правдиво відображати операції, слід розкривати відповідно до сутності та економічної реальності, а, не лише виходячи з юридичної форми.

Принцип погодженості вигод i витрат - фірма здійснює витрати для того, щоб мати прибутки. Вигоди, отримані від інформації, повинні перевищувати витрати на її надання. Витрати можуть нести не тi, хто отримує вигоди, крім того, вигоди можуть отримати не тільки тi, для кого готувалась інформація.

Принцип повноти відображення інформації - для виконання принципу необхідно, щоб інформація, представлена у фінансових звітах, була повною в межах суттєвості та витрат, пов'язаних із її отриманням.

Принципи cymmєвocmi інформації - суттєвою є корисна інформація, яка може впливати на прийняття рішень користувачів. Суттєвість залежить від обсягу статті та помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з пропуском чи неправильним відображенням.

Принцип nepioдичності - оскільки користувачі бажають через певні періоди часу порівнювати фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства, необхідно, щоб фінансова звітність відображала відповідну інформацію за попередні періоди.

Усі ці принципи - не закони, а правила, концепції, які вироблені практикою міжнародного досвіду ведення обліку i якими користуються при оцінці й відображенні ділових операцій.