Завдання і запитання для самоконтролю

1. Виділіть основні проблеми становлення та розвитку банківської системи Чехії.

2. Назвіть етапи розвитку банківської системи Чехії.

3. У якому році заснований Чеський національний банк (ЧНБ) і які функції та завдання він виконує?

4. Хто входить до складу Ради ЧНБ та які рішення вони приймають?

5. Назвіть основні функції Ради та що вона не має права вирішувати.

6. Опишіть особливості діяльності комерційних банків Чехії.

7. Яке місце іноземного капіталу в банківській системі Чехії?

8. Які закони Чехії зазнали зміни у зв'язку зі вступом країни до Європейського Союзу?

9. Які банки і в якій кількості входять до складу банківської системи Чехії?

10. Назвіть найбільші комерційні банки, що функціонують в Чехії, і які послуги вони надають своїм клієнтам? Чи є перспективи їх подальшого розвитку в країні?

Розділ 16. Банківська система Словаччини

16.1. Коротка історія розвитку банківської системи

Історія розвитку банківської системи Словаччини аналогічна до історичних аспектів Чехії, оскільки до 1993 року банківській сектор мав спільний початок. Діяльність банківської системи після розпаду Чехословаччини у сфері кредитування не відповідала потребам економіки і була перешкодою для її зростання. Умови кредитування в Словаччині у 1999 році для позичальників були достатньо важкі. Так, іпотечні кредити надавалися на умовах оплати високих відсотків з розрахунку 13 % річних. Уряд для полегшення доступу до іпотечних кредитів у кінці 1999 року виділив з державного бюджету на боніфікацію відсотків іпотечних кредитів 85 млн сл. кр., що дозволило знизити оплату за кредити до 7,5 % річних. У 2000 році на ці цілі було виділено 100 млн сл. кр. Пільгове кредитування здійснювали три державних банки: VUB, SLSP і "Істробанка".

Облікові ставки за короткостроковими кредитами, що надавалися словацькими комерційними банками, були достатньо високі і в середньому складали 25-30 % річних. Якщо до кризи серпня 1998 року у Росії Словацький "ВУБ-факторинг" здійснював страхування експортних кредитів в Російській Федерації за умови, що російський імпортер був клієнтом великого банку ("Ощадбанку РФ", "Інкомбанку", "Промбудбанку" і т.п.), то після кризи ця діяльність була повністю припинена.

До 1998 р. більшість підприємств у Словаччині була приватизована, але вони не були реструктуризован і. Через негативну платіжну дисципліну і збитковість ряду підприємств держбюджет мав певні труднощі з виплатою зарплати працівникам бюджетної сфери. Особливо складна ситуація склалася в банківській сфері, де державні банки акумулювали борги підприємств. У 2002 р. неповернення боргів банків склали 12 % від ВВП. Відповідно актуальними стали стабілізація банківського сектору, приватизація і прискорення реструктуризації підприємств і банків.

У зв'язку з цим, а також з метою виконання рекомендацій ЄС, уряд Словацької Республіки з 1999 року проводив роботу з підготовки процесу приватизації трьох найбільших банків Словаччини: "Вшеобецной Уверової Банки" (VUB), "Словенської Спорітельне" (SLSP) і "Інвестічной а Развоєвой Банки" (JRB), які займали за обсягом своїх активів відповідно 1,2'5 місця в рейтингу словацьких банків.

На попередньому етапі урядом Словацької Республіки у жовтні 1999 року для зміцнення фінансового становища визначених до приватизації банків було виділено з держбюджету 18,9 млрд сл. кр. на збільшення їх статутного капіталу, у т.ч. VUB -10,2 млрд, SLSP - 4,9 млрд і JRB - 3,8 млрд сл. кр. Сам процес приватизації відбувався у 2 етапи, починаючи з 2000року:

I етап - виставлення на продаж 67 % пакета акцій, що належали державі, в JRB,

II етап - до кінця 2000 року 51 % пакета акцій VUB і 100-відсотковий пакет акцій SLSP.

Приватизація та роздержавлення банківського сектору зумовили пожвавлення діяльності комерційних банків, а також жорстку конкурентну боротьбу за клієнтів.