- •Тема 1. Історичний аспект виникнення і розвитку банківських систем
- •1.1. Економічна природа функціонування банківських систем
- •1.2. Трансформація банківських систем на різних етапах розвитку суспільства
- •Розвиток банківських систем при капіталізмі
- •Розвиток банківських систем при соціалізмі
- •1.3. Види банків. Особливості діяльності комерційних банків
- •1.4. Вплив банківських систем на темпи і пропорції економічного розвитку
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Банківські системи в економіці держави
- •2.1. Особливості функціонування банківської системи в умовах ринку
- •2.2. Класифікація та функції банків у сучасних банківських системах
- •2.3. Організаційні банківські структури
- •2.4. Взаємозв'язок банківської системи з іншими системами та ринками
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 4. Банківська система Сполучених Штатів Америки
- •4.1. Історичні передумови виникнення банківської системи
- •4.2. Федеральна резервна система: створення та організаційна структура
- •4.3. Основні функції та цілі діяльності Федеральної резервної системи
- •4.4. Особливості діяльності комерційних банків
- •4.5. Банківські холдинги
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 5. Банківська система Великобританії
- •5.1. Становлення банківської системи
- •4.2. Банк Англії як центральний орган банківської системи
- •Відсоткові ставки
- •Валютний курс
- •Резервна політика
- •Управління державним боргом
- •Емісійний центр країни
- •Банківський нагляд
- •4.3. Функції комерційних банків та діяльність банківських об'єднань
- •4.4. Основні операції комерційних банків та їх співпраця зі спеціалізованими фінансово-кредитними установами
- •Структура банківських депозитів у Великобританії
- •Види і форми кредитних операцій
- •Страхування банківських депозитів в Англії
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 6. Банківська система Канади
- •6.1. Еволюція банківської системи
- •6.2. Банк Канади - емісійний банк країни
- •6.3. Види комерційних банків у банківській системі
- •6.4. Взаємозв'язок діяльності комерційних банків з небанківською сферою
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 7. Банківська система Німеччини
- •7.1. Історія створення банківської системи
- •7.2. Особливості функціонування центрального банку
- •7.3. Відомство з нагляду за кредитною справою як основний наглядовий орган у банківській системі Німеччини
- •7.4. Структура комерційних німецьких банків
- •Універсальні банки
- •Кооперативні банки
- •Спеціалізовані банки
- •Банківські союзи
- •7.5. Асортимент банківських продуктів і послуг
- •Грошові внески
- •7.6. Роль банківського сектору Німеччини у сприянні розвитку малих і середніх підприємств
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Розділ 8. Банківська система Японії
- •8.1. Історичні передумови розвитку банківської системи
- •8.2. Центральний банк Японії
- •8.3. Особливості діяльності комерційних банків
- •8.4. Проблеми функціонування та особливості регулювання банківської системи
- •8.5. Особливості міжнародної експансії комерційних банків
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Модуль 3. Банківські системи деяких пострадянських країн Тема 9 Банківська система Росії
- •9.1. Історичний розвиток банківської системи
- •10.2. Особливості функціонування центрального банку Росії
- •10.3. Другий рівень банківської системи Росії
- •10.4. Основні кризи в процесі розвитку банківської системи
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 11. Банківська система Білорусі
- •11.1. Становлення банківської системи
- •11.2. Національний банк Республіки Білорусь
- •11.3. Другий рівень банківської системи Білорусі
- •11.4. Характерні риси функціонування банківської системи
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •12.1. Становлення та розвиток банківської системи
- •12.2. Реформування банківської системи
- •12.3. Основні перспективи функціонування банківської системи Казахстану
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Розділ 13. Банківська система Польщі
- •13.1. Основні етапи становлення банківської системи
- •13.2. Особливості функціонування центрального банку Польщі
- •13.3. Характеристика банків другого рівня
- •13.4. Іноземний капітал у польському банківському секторі
- •13.5. Основні банківські продукти, що пропонуються банківським сектором
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •14.1. Історія розвитку банківської системи Угорщини
- •14.2. Принципи організації та проблеми інтеграції в Європейське Співтовариство
- •14.3. Основні оператори ринку банківських продуктів та послуг
- •14.4. Проблеми капіталізації угорських банків
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •15.1. Етапи розвитку банківської системи Чехії
- •15.2. Чеський національний банк, його функції та структура
- •15.3. Комерційні банки Чехії
- •15.4. Особливості регулювання чеського банківського сектору та позиції іноземного капіталу в банківській системі
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •16.1. Коротка історія розвитку банківської системи
- •16.2. Структура банківської системи та функції її складових елементів
- •16.3. Основні банківські продукти комерційних банків
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Частина V. Міжнародна банківська система
- •17.1. Історичні передумови розвитку Європейської системи центральних банків
- •17.2. Характеристика діяльності Системи
- •17.3. Основні принципи стратегії валютної політики Європейського центрального банку
- •17.4. Взаємозв'язок Європейського центрального банку з іншими наднаціональними органами
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •18.1. Історія становлення групи Світового банку
- •18.2. Формування ресурсів групи Світового банку та його організаційна структура
- •18.3. Основи діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку
- •18.4. Інші складові Всесвітнього банку
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •19.1. Особливості становлення та основи діяльності Міжнародного валютного фонду
- •19.2. Організаційна структура управління Міжнародного валютного фонду
- •19.3. Капітал Фонду і механізм залучення фінансових ресурсів
- •19.4. Основні напрями кредитної діяльності Фонду
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •20.1. Історія створення Банку міжнародних розрахунків
- •20.2. Організаційна структура Банку
- •20.3. Функції Банку міжнародних розрахунків
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •21.1. Мета створення та особливості діяльності єбрр
- •21.2. Функції Європейського банку реконструкції та розвитку
- •21.3. Організаційна структура управління й капітальні ресурси Банку
- •21.4. Основні напрями фінансування єбрр
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •22.1. Азіатський банк розвитку
- •22.2. Міжамериканський банк розвитку
- •22.3. Ісламський банк розвитку
- •22.4. Група Африканського банку розвитку
- •22.5. Кредитні організації в рамках Європейського Союзу
- •22.6. Чорноморський банк торгівлі та розвитку
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів
- •23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів
- •23.2. Принципи діяльності Паризького клубу
- •23.3. Умови реструктуризації боргу
- •23.4. Відмінності Лондонської о і Паризького клубів
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •24.1. Зміст і масштаби офшорних банківських операцій
- •24.2. Регулювання офшорного банківського бізнесу
- •24.3. Основні переваги офшорних банків
- •24.4. Офшорний банк - зарубіжний фінансовий центр компаній
- •Завдання і запитання для самоконтролю
18.3. Основи діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку
Міжнародний банк реконструкції та розвитку, відомий як Світовий або Всесвітній банк, був створений у 1944 році з метою надання допомоги з відновлення і розвитку економіки західноєвропейських країн, економіка яких була підірвана Другою світовою війною. Із середини 50-х pp. після відновлення становища в цих країнах основна увага МБРР була перенесена на сприяння економічному розвитку держав, що звільнилися від колоніальної залежності. Світовий банк як спеціалізований інститут ООН виконує такі завдання:
- надає країнам, що розвиваються, фінансову допомогу;
- виступає в ролі радника в розробці програм їх економічного розвитку;
- координує дії промислово розвинених країн;
- сприяє розвитку міжнародних економічних організацій, що надають технічне сприяння державам, що розвиваються.
Найвищим органом МБРР є Рада керівників, що складається з представників усіх країн-членів банку, які призначаються відповідними урядами на п'ятирічний термін. Збирається на сесії один раз на рік спільно з МВФ. Членами МБРР можуть бути країни, що вступили до МВФ, оскільки зобов'язані проводити валютно-фінансову політику відповідно до Статуту МВФ. Членами МБРР є 180 країн, проте завдяки системі розподілу голосів провідну роль у банку відіграє група з 10 найбільш розвинених країн на чолі з США. Рішення у Раді керівників приймаються простою більшістю. Кожна країна має 250 голосів плюс один голос за акцію в 100 тис. СДР у капіталі банку, і в результаті на "групу 10" доводиться більше 60 % усіх голосів. Для ухвалення найбільш важливих рішень потрібна кваліфікована більшість (85 %) голосів, а тому США, що мають більше 17 % голосів, володіють правом вето з усіх найважливіших питань. Навіть такі великі країни, як Росія, Китай і Індія, що мають по 3 % голосів, не здійснюють серйозний вплив на ухвалення рішень.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку, відомий як Світовий або Всесвітній банк, був створений у 1944 році з метою надання допомоги з відновлення і розвитку економіки західноєвропейських країн, економіка яких була підірвана Другою світовою війною. Із середини 50-х pp. після відновлення становища в цих країнах основна увага МБРР була перенесена на сприяння економічному розвитку держав, що звільнилися від колоніальної залежності. Світовий банк як спеціалізований інститут ООН виконує такі завдання:
- надає країнам, що розвиваються, фінансову допомогу;
- виступає в ролі радника в розробці програм їх економічного розвитку;
- координує дії промислово розвинених країн;
- сприяє розвитку міжнародних економічних організацій, що надають технічне сприяння державам, що розвиваються.
Найвищим органом МБРР є Рада керівників, що складається з представників усіх країн-членів банку, які призначаються відповідними урядами на п'ятирічний термін. Збирається на сесії один раз на рік спільно з МВФ. Членами МБРР можуть бути країни, що вступили до МВФ, оскільки зобов'язані проводити валютно-фінансову політику відповідно до Статуту МВФ. Членами МБРР є 180 країн, проте завдяки системі розподілу голосів провідну роль у банку відіграє група з 10 найбільш розвинених країн на чолі з США. Рішення у Раді керівників приймаються простою більшістю. Кожна країна має 250 голосів плюс один голос за акцію в 100 тис. СДР у капіталі банку, і в результаті на "групу 10" доводиться більше 60 % усіх голосів. Для ухвалення найбільш важливих рішень потрібна кваліфікована більшість (85 %) голосів, а тому США, що мають більше 17 % голосів, володіють правом вето з усіх найважливіших питань. Навіть такі великі країни, як Росія, Китай і Індія, що мають по 3 % голосів, не здійснюють серйозний вплив на ухвалення рішень.
Поточною діяльністю керує Директорат, що складається з 22 директорів-виконавців, з яких 7 призначаються (представляють США, Англію, Францію, Німеччину, Індію, КНР і Росію), а останні обираються членами банку.
Директорат очолює президент банку, яким за традицією Є американець. Статутний капітал МБРР утворюється шляхом підписання країн-членів на його акції. Спочатку капітал становив 10 млрд. дол. США, але надалі у зв'язку з необхідністю розширення його кредитної діяльності потрібно було неодноразово збільшувати підписний капітал, який у 1998 р. досяг 186,4 млрд дол. США (понад 150 млрд СДР, сплачена частина - 11,3 млрд, а останнє може бути затребуване при необхідності).
Для поповнення своїх ресурсів МБРР виступає як позичальник на світовому фінансовому ринку, розміщуючи на ньому в окремі роки облігаційних позичок на суму більше 10 млрд дол. США. Оскільки МБРР має високу репутацію, а облігації приносять значний дохід (близько 7 % річних), приватні банки та інші кредитно-фінансові інститути охоче вкладають вільні капітали в облігації МБРР.
Кредитні операції МБРР відповідають інтересам приватного капіталу, який опосередковано через банк здійснює активну інвестиційну діяльність, зокрема у країнах, що розвиваються. МБРР надає кредити на схвалені ним проекти, причому отримання цих кредитів обумовлюється виконанням позичальником ряду рекомендацій банку як економічного, так і соціального характеру. Загальна сума кредитів, наданих банком 128 країнам за більше ніж 50 років його діяльності, перевищила 320 млрд дол. МБРР надає кредити платоспроможним позичальникам і виключно на високорентабельні проекти.
Одержувачами кредитів можуть бути уряди країн-членів банку, а також приватні фірми і організації, що мають гарантію уряду або центрального банку. Кредити МБРР - довгострокові, зазвичай, надаються на 15-20 років із пільговим періодом 5 років. Збудовані з участю МБРР об'єкти покриваються його кредитами не більше, ніж на 30 % їх вартості. За виданими кредитами банк стягує у середньому на 0,5 % більше, ніж сам банк платить за засоби, що залучаються, а оскільки ставки світового фінансового ринку досить високі, то і кредити МБРР є дорогими, а отже, недоступними для багатьох країн, що розвиваються.
Найбільша частина наданих МБРР кредитів направлена на розвиток інфраструктури, підтримку сільського господарства і рибальства, а на розвиток промисловості направляється менше 15 % загального обсягу кредитування на рік.
У кредитній діяльності банку на початку 80-х pp. відбулися значні зміни: якщо раніше банк надавав тільки цільові кредити на будь-які конкретні об'єкти виробничого характеру, то пізніше МБРР почав виділяти кошти на здійснення програм структурної перебудови і на врегулювання валютно-фінансових проблем країн, що розвиваються. Зокрема, у зв'язку з валютно-фінансовою кризою, що вибухнула в 1997 р., у країнах Південно-Східної Азії у межах міжнародних програм екстреної допомоги банк виділив багатомільярдні доларові кредити Південній Кореї, Таїланду, Індонезії, Малайзії та іншим країнам регіону.
Частка вказаних нецільових кредитів у загальному обсязі засобів, що виділяються банком, зростає: якщо на початку 80-х pp. на них припадало 10-12 %, то в 90-х - уже більше 25 %. Одержувачами цих кредитів є як країни, що розвиваються, так і східноєвропейські держави та республіки колишнього СРСР.
Як правило, кредити МБРР призначаються на здійснення проектів у вугільній і нафтовій промисловості, сільському господарстві, на житлове і дорожнє будівництво, розвиток системи охорони здоров *я й освіти тощо. У зв 'язку з тим, що ресурсів МБРР виявилося недостатньо для задоволення збільшених потреб країн, що розвиваються, у кредитах і одночасно дуже дорогими, на додаток до МБРР на правах дочірніх організацій були створені Міжнародна фінансова корпорація (МФК - 1956 p.) і Міжнародна асоціація розвитку (МАР - 1960p.).