- •Тема 1. Історичний аспект виникнення і розвитку банківських систем
- •1.1. Економічна природа функціонування банківських систем
- •1.2. Трансформація банківських систем на різних етапах розвитку суспільства
- •Розвиток банківських систем при капіталізмі
- •Розвиток банківських систем при соціалізмі
- •1.3. Види банків. Особливості діяльності комерційних банків
- •1.4. Вплив банківських систем на темпи і пропорції економічного розвитку
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Банківські системи в економіці держави
- •2.1. Особливості функціонування банківської системи в умовах ринку
- •2.2. Класифікація та функції банків у сучасних банківських системах
- •2.3. Організаційні банківські структури
- •2.4. Взаємозв'язок банківської системи з іншими системами та ринками
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 4. Банківська система Сполучених Штатів Америки
- •4.1. Історичні передумови виникнення банківської системи
- •4.2. Федеральна резервна система: створення та організаційна структура
- •4.3. Основні функції та цілі діяльності Федеральної резервної системи
- •4.4. Особливості діяльності комерційних банків
- •4.5. Банківські холдинги
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 5. Банківська система Великобританії
- •5.1. Становлення банківської системи
- •4.2. Банк Англії як центральний орган банківської системи
- •Відсоткові ставки
- •Валютний курс
- •Резервна політика
- •Управління державним боргом
- •Емісійний центр країни
- •Банківський нагляд
- •4.3. Функції комерційних банків та діяльність банківських об'єднань
- •4.4. Основні операції комерційних банків та їх співпраця зі спеціалізованими фінансово-кредитними установами
- •Структура банківських депозитів у Великобританії
- •Види і форми кредитних операцій
- •Страхування банківських депозитів в Англії
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 6. Банківська система Канади
- •6.1. Еволюція банківської системи
- •6.2. Банк Канади - емісійний банк країни
- •6.3. Види комерційних банків у банківській системі
- •6.4. Взаємозв'язок діяльності комерційних банків з небанківською сферою
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 7. Банківська система Німеччини
- •7.1. Історія створення банківської системи
- •7.2. Особливості функціонування центрального банку
- •7.3. Відомство з нагляду за кредитною справою як основний наглядовий орган у банківській системі Німеччини
- •7.4. Структура комерційних німецьких банків
- •Універсальні банки
- •Кооперативні банки
- •Спеціалізовані банки
- •Банківські союзи
- •7.5. Асортимент банківських продуктів і послуг
- •Грошові внески
- •7.6. Роль банківського сектору Німеччини у сприянні розвитку малих і середніх підприємств
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Розділ 8. Банківська система Японії
- •8.1. Історичні передумови розвитку банківської системи
- •8.2. Центральний банк Японії
- •8.3. Особливості діяльності комерційних банків
- •8.4. Проблеми функціонування та особливості регулювання банківської системи
- •8.5. Особливості міжнародної експансії комерційних банків
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Модуль 3. Банківські системи деяких пострадянських країн Тема 9 Банківська система Росії
- •9.1. Історичний розвиток банківської системи
- •10.2. Особливості функціонування центрального банку Росії
- •10.3. Другий рівень банківської системи Росії
- •10.4. Основні кризи в процесі розвитку банківської системи
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Тема 11. Банківська система Білорусі
- •11.1. Становлення банківської системи
- •11.2. Національний банк Республіки Білорусь
- •11.3. Другий рівень банківської системи Білорусі
- •11.4. Характерні риси функціонування банківської системи
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •12.1. Становлення та розвиток банківської системи
- •12.2. Реформування банківської системи
- •12.3. Основні перспективи функціонування банківської системи Казахстану
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Розділ 13. Банківська система Польщі
- •13.1. Основні етапи становлення банківської системи
- •13.2. Особливості функціонування центрального банку Польщі
- •13.3. Характеристика банків другого рівня
- •13.4. Іноземний капітал у польському банківському секторі
- •13.5. Основні банківські продукти, що пропонуються банківським сектором
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •14.1. Історія розвитку банківської системи Угорщини
- •14.2. Принципи організації та проблеми інтеграції в Європейське Співтовариство
- •14.3. Основні оператори ринку банківських продуктів та послуг
- •14.4. Проблеми капіталізації угорських банків
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •15.1. Етапи розвитку банківської системи Чехії
- •15.2. Чеський національний банк, його функції та структура
- •15.3. Комерційні банки Чехії
- •15.4. Особливості регулювання чеського банківського сектору та позиції іноземного капіталу в банківській системі
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •16.1. Коротка історія розвитку банківської системи
- •16.2. Структура банківської системи та функції її складових елементів
- •16.3. Основні банківські продукти комерційних банків
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Частина V. Міжнародна банківська система
- •17.1. Історичні передумови розвитку Європейської системи центральних банків
- •17.2. Характеристика діяльності Системи
- •17.3. Основні принципи стратегії валютної політики Європейського центрального банку
- •17.4. Взаємозв'язок Європейського центрального банку з іншими наднаціональними органами
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •18.1. Історія становлення групи Світового банку
- •18.2. Формування ресурсів групи Світового банку та його організаційна структура
- •18.3. Основи діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку
- •18.4. Інші складові Всесвітнього банку
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •19.1. Особливості становлення та основи діяльності Міжнародного валютного фонду
- •19.2. Організаційна структура управління Міжнародного валютного фонду
- •19.3. Капітал Фонду і механізм залучення фінансових ресурсів
- •19.4. Основні напрями кредитної діяльності Фонду
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •20.1. Історія створення Банку міжнародних розрахунків
- •20.2. Організаційна структура Банку
- •20.3. Функції Банку міжнародних розрахунків
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •21.1. Мета створення та особливості діяльності єбрр
- •21.2. Функції Європейського банку реконструкції та розвитку
- •21.3. Організаційна структура управління й капітальні ресурси Банку
- •21.4. Основні напрями фінансування єбрр
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •22.1. Азіатський банк розвитку
- •22.2. Міжамериканський банк розвитку
- •22.3. Ісламський банк розвитку
- •22.4. Група Африканського банку розвитку
- •22.5. Кредитні організації в рамках Європейського Союзу
- •22.6. Чорноморський банк торгівлі та розвитку
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів
- •23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів
- •23.2. Принципи діяльності Паризького клубу
- •23.3. Умови реструктуризації боргу
- •23.4. Відмінності Лондонської о і Паризького клубів
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •24.1. Зміст і масштаби офшорних банківських операцій
- •24.2. Регулювання офшорного банківського бізнесу
- •24.3. Основні переваги офшорних банків
- •24.4. Офшорний банк - зарубіжний фінансовий центр компаній
- •Завдання і запитання для самоконтролю
Завдання і запитання для самоконтролю
1. У якому році і з якою метою був створений МВФ?
2. Коли МВФ розпочав свою практичну діяльність і які цілі його роботи можна виділити?
3. Які ресурси має у своєму розпорядженні МВФ і які форми діяльності він використовує?
4. Опишіть організаційну структуру МВФ.
5. Назвіть складові статутного капіталу МВФ. Яким чином визначаються квоти кожної країни?
6. Які є механізми додаткового залучення кредитних ресурсів МВФ?
7. Охарактеризуйте основні напрями кредитної діяльності МВФ.
8. Чим відрізняється "резервна частка", "кредитна позиція" і "резервна позиція" країни-члена МВФ?
9. Які механізми фінансування застосовує МВФ до країн-членів?
10. Яку найбільшу суму кредиту можуть отримати країни-члени МВФ і в яких випадках?
11. Назвіть позитивні та негативні наслідки для країн-членів, які використовують фінансові ресурси МВФ.
Розділ 20. Банк міжнародних розрахунків
20.1. Історія створення Банку міжнародних розрахунків
Важливу роль у світовій банківській системі відіграє система групових І регіональних міжнародних фінансово-кредитних установ. Особливе місце серед таких установ займає Банк міжнародних розрахунків - БМР (Bank for International Settlement - BIS) як міждержавна банківська організація.
Банк міжнародних розрахунків є однією з перших кредитних установ регіонального типу. Його було засновано під час реалізації плану Юнга після Першої світової війни 20 січня 1930 р. відповідно до міжурядових угод. Основна мета його створення полягала у врегулюванні проблем платежів Німеччини. Засновниками БМР стали група із шести центральних банків (Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції та Японії) і група банків США, яку очолив Банківський дім Моргана. За згодою сторін банк був розташований у Швейцарії, яка хоч і надала йому Установчу хартію, але його діяльність регулюється міжнародним правом.
Нова міжнародна організація повинна була сприяти співробітництву центральних банків країн-учасниць і надавати додаткові можливості щодо здійснення міжнародних банківських операцій (стаття 3 першого Статуту). БМР розпочав свою діяльність 17 травня 1930 р. у Базелї. До 1932 р. його учасниками стали ще 19 країн Європи.
Первинний капітал складався з 200 тис. акцій, розподілених порівно між центральними банками держав-спонсорів (Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія й США), які вони могли викупити самостійно або продати іншим. Частка США становила 9,9 %, але, оскільки американський уряд не міг дозволити своєму представникові офіційно брати участь в одержанні репарації з Німеччини, то група приватних банків представила спільні гарантії по капіталу первинним передплатникам. Уся частка американських акцій була продана на ринку, при цьому більша частина з них повернулася назад до європейських власників.
Японська частка була також передана банківській групі та придбана центральними банками країн-засновників БМР. Федеральний резервний банк Нью-Йорку виступає у ролі американського банку-кореспондента БМР.
Банк отримав 300 млн амер. дол. прибутку від першої серії кредитів за планом Юнга в травні 1930 р. і розподілив їх між Німеччиною й урядами-кредиторами. Перший місячний фінансовий звіт було опубліковано ЗО червня 1930 р. Крім виконання свого основного завдання з інкасування й передачі німецьких репарацій за призначенням, БМР також виконував інші функції, передбачені статутом: захист валют (участь у колективній валютній інтервенції), депозитні операції й перекази з доручення центральних банків, а також звичайні агентські відносини з ними.
Під час Другої світової війни, в силу своєї основної функції, а також того факту, що більшу частину його активів становили німецькі репарації, БМР змушений був дуже пильно стежити за фінансовою ситуацією у Німеччині.
У резолюції Бреттон-Вудської конференції 1944 р. містилася рекомендація ліквідувати БМР, оскільки були організовані МВФ і Міжнародний банк реконструкції й розвитку. Однак ліквідації вдалося уникнути, і згодом БМР став виконувати роль технічного агента у межах угоди про багатосторонні взаємні розрахунки відповідно до повоєнної внутрішньоєвропеЙської угоди, укладеної 18 листопада 1947 p., якою згодом керувалися усі країни, що беруть участь у програмі європейського відновлення. Діяльність БМР полягала в технічному здійсненні компенсаційних угод, включаючи дебетування й кредитування рахунків компенсаційних платежів за угодами для взаємних розрахунків, збір і аналіз статистики за угодами з виплат.
Пізніше, у 1948 р., на прохання організації європейського економічного співробітництва (Organization for European Economic Cooperation - OEEC), розташованої в Парижі, організації європейських країн, що беруть участь у програмі європейського відновлення, БМР погодився продовжувати функції технічного агента у межах наступної угоди про внутрішньоювропейські платежі й взаємні заліки.
Ця угода була підписана 16 жовтня 1948 р. у Парижі урядами 16 країн, що брали участь у програмі європейського відновлення, а також представниками американської й французької зони Німеччини й вільної зони м. Трієста. Ця угода діяла у формі щомісячних взаємних заліків за рахунками, призначеними для внутрішньоєвропейських платежів, а також для використання прав запозичень, і була згодом продовжена при внесенні певних змін до червня 1950 р.
Оскільки Банк міжнародних розрахунків (БМР) був створений на основі міжурядової угоди шести держав (Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції, Японії) і Конвенції цих держав зі Швейцарією, на території якої функціонує банк, то він є першою міжнародною організацією у галузі міжнародної валютно-фінансової співпраці.
З одного боку, юридично БМР має структуру акціонерної компанії, а з іншого - він створений як міжнародна організація, діяльність якої регулюється міжнародним правом і користується привілеями та імунітетом, необхідними для виконання своїх функцій. Банк не є суб'єктом ні швейцарського федерального кредитного законодавства, ні положень швейцарського законодавства про компанії.
Цілі Банку міжнародних розрахунків:
• сприяння співпраці між центральними банками;
• забезпечення сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій;
• виконання ролі довіреної особи або агента з проведення міжнародних розрахунків своїх членів.
Діяльність БМР з виконання щомісячних операцій практично була продовженням його технічної функції за угодою 1948 року. У міру збільшення його капіталу БМР за час свою існування значно розширив свою різноманітну діяльність.