Тип, Значення

Синтаксичний аналізатор

Значення

Тип лексеми

Текст

Лексичний аналізатор

а б

Рис. 4. Результат роботи аналізатора

Робота лексичного аналізатора задається деяким кінцевим автоматом. Однак, безпосередній опис кінцевого автомата незручний з практичної точки зору. Тому для завдання лексичного аналізатора, як правило, використовується або регулярний вираз, або праволінійна граматика. Всі три формалізми (кінцевих автоматів, регулярних виразів і праволінейних граматик) мають однакову виразну потужність. Зокрема, за регулярним виразом або праволінійною граматикою можна сконструювати кінцевий автомат, що розпізнає ту ж саму мову.

Загалом схема роботи аналізатора (парсера), до якого входить і синтаксичний, і лексичний аналізатор, зображена на рис. 5.

«Парсер»

Лексичний аналізатор

(створення лексем)

Синтаксичний аналізатор

(створення дерева)

Рис. 5. Схема роботи аналізатора (парсера)

2.4. Оцінювання систем аналізу

Керуючись тим, що система інформаційного моніторингу являє собою систему, що забезпечує автоматизований збір інформації, її структурування, групування за семантичними ознаками, тематичний виборчий розподіл та надання доступу до інформаційних баз даних у пошукових режимах, а також дозволяє аналізувати зібрані дані, можна сформулювати критерії оцінювання систем інтеграції Інтернет-контенту:

• обучаємість програм збору інформації структурі обраних джерел;

• можливість сканування інформації;

• можливість нормування інформації;

• можливість приведення інформації до внутрішньосистемного формату;

• класифікація;

• кластеризація;

• доставка користувачам різними каналами;

• можливість проведення аналізу зібраної інформації.

Також система, як програмний продукт, повинна відповідати певним критеріям оцінювання інтерфейсу користувача (він же користувальницький інтерфейс (англ. User interface) — різновид інтерфейсів, в якому одна сторона представлена людиною (користувачем), інша — машиною/пристроєм і являє собою сукупність засобів і методів, за допомогою яких користувач взаємодіє з різними, найчастіше складними, машинами, пристроями і апаратурою.), а саме:

• комфортність, що забезпечується за рахунок ергономічності, урахування користувача (його психофізичних характеристик), швидкість візуалізації (як запитів так і відповіді на запит).

• функціональність — всі функції по спілкуванню з системою, можливість доповнення функцій, розширення та можливість зміни інтерфейсу.

• не надлишковість — не повинно повторюватись.

• адаптивність — можна робити додаткові налагодження (налаштування).

• простота інтерфейсу — чіткість та зрозумілість. Простота в спілкуванні на мові користувача.

• достатня повнота — можливість виконати всі функції які хоче користувач.

РОЗДІЛ 3. ОПИС ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ «СИСТЕМА АНАЛІЗУ ON-LINE КОНТЕНТУ»

3.1. Функціональні вимоги до програмного продукту

Систематичний моніторинг кадрового ринку необхідний як рекрутинговим агентствам, так і керівникам виробничих компаній. Він дозволяє скласти загальну картину динаміки ринку: співвідношення попиту і пропозиції, реальних і очікуваних зарплат, рівнів зайнятості та оплати праці в різних регіонах, допомагає оцінити зміни і отримати порівняльні дані в синхронному зрізі.

Говорячи про завдання, які дозволяють вирішити дослідження ринку праці, також варто назвати визначення ринкової вартості фахівців, ознайомлення з кращими практиками мотивації й утримання персоналу, надання допомоги в раціональному розподілі бюджету. Моніторинг надає ту інформацію, яка дозволяє швидко і грамотно реагувати на зміни в співвідношенні попиту та пропозиції в сфері зайнятості, прогнозувати виникнення критичних ситуацій, планувати і здійснювати активну політику на ринку праці, при необхідності вносити ті чи інші корективи.

Необхідними складовими моніторингу ринку праці є огляди співвідношення попиту та пропозиції в певних сегментах ринку. Вони формуються на основі даних за кількістю резюме і вакансій в тій чи іншій області ринку праці та дозволяють прогнозувати найближчі зміни. Також серед гравців кадрового ринку популярні рейтинги найбільш затребуваних професій (в певному сегменті і на ринку в цілому) і огляди зарплат фахівців. Рейтинги професій складаються кадровими агентствами на основі даних про кількість вакансій на окрему позицію за певний період. Однак результати таких досліджень можуть відрізнятися у різних компаній в силу нерівномірного розподілу вакансій між ними. В даному випадку найбільш об’єктивні рейтинги можуть надати великі агентства, які обробляють значний відсоток від усіх наявних на ринку вакансій.

За підсумками року складаються також рейтинги провідних фахівців у тій чи іншій галузі. Найчастіше це стосується представників топових позицій.

Одним з найбільш популярних видів досліджень є огляди мінімальних, середніх і максимальних заробітних плат, які цікавлять як роботодавців, так і шукачів.

В параметрах дослідження враховується також функціонал тієї чи іншої вакансії. Огляд зарплат, відповідних одній і тій же посаді в різних компаніях, може виявитися необ’єктивним, якщо не врахована різниця в переліку обов’язків. Тому роботодавці, які проводять подібні аналізи без допомоги фахівців, часто отримують спотворену картину стану біржі праці.

Для того щоб залучати та утримувати у своїй компанії висококваліфікованих фахівців, роботодавець повинен отримувати постійно оновлювані дані моніторингу кадрового ринку. Оскільки дослідження швидко застарівають, роботодавець повинен отримувати оновлені дані щонайменше раз на півроку чи на квартал. Особливо це стосується компаній, яким потрібні дослідження з широкого спектру професій, оскільки зміни в системі мотивації і оплати праці за різними спеціальностями відбуваються нерівномірно, найбільша динаміка простежується в сфері IT, фінансів, банківської справи та маркетингу. Роботодавець, який отримує огляди ринку праці раз на рік, ризикує пропустити ключові зміни в тій чи іншій сфері.

Для роботодавця, як і для шукача, важливо знати межі мінімальних і максимальних зарплат для конкретних фахівців в заданому регіоні. Ці дані є одним з основних факторів, що формують фінансові очікування працівників. Однак різниця між мінімальними і максимальними компенсаціями найчастіше виявляється досить великою, тому межі зарплат можуть служити лише приблизними орієнтирами.

Звернення до подібних досліджень в першу чергу корисно для шукачів, тому що в умовах дефіциту фахівців і постійного зростання зарплат очікування кандидатів нерідко виявляються завищеними без об’єктивних причин.

Моніторингом кадрового ринку займаються не тільки кадрові агентства та профільні ЗМІ. Аналітичні статті про ринок праці часто з’являються в діловій пресі, однак такі матеріали допускають похибки односторонніми судженнями. Якщо кадрова преса найчастіше проводить об’єктивні дослідження, засновані на думках кількох експертів і аналізі широкої бази даних, то огляди в неспеціальних виданнях у багатьох випадках написані з позиції одного експерта і можуть бути необ’єктивними або просто занадто поверховими.

Тож інформаційними джерелами для створення системи моніторингу ринку праці було обрано декілька найпопулярніших рекрутингових сайтів в межах України для того, щоб можна було більш достовірно, так би мовити «з перших рук», аналізувати ринок.