
- •Розділ VI. Екранні виражальні засоби....................................................
- •Розділ viі. Монтаж екранних творів.........................................................
- •Розділ vііі. Iсторичні етапи розвитку світового кінематографа і телебачення
- •- Видовище та видовищні мистецтва; соціальні функції видовища
- •- Класифікація видовищ
- •- Виконавець як компонент видовища
- •- Глядач – співтворець видовища
- •- Функції телебачення
- •- Техногенні видовища; поняття екранності
- •- Спільні та відмінні риси кіно і телебачення; ефект телевізійної присутності
- •- Тема і тематичний задум; ідейний задум
- •- Надзавдання – основний компонент драматургічної дії
- •- Конфлікт та його значення для розвитку драматургії
- •- Драматургічний аналіз твору
- •- Формування режисури як професії; специфічний предмет режисури театру, кіно і телебачення.
- •- Визначальні принципи системи Станіславського
- •- Творчі засади режисерської школи Всеволода Мейєрхольда
- •- Життєвий шлях і творчі засади режисерської школи Леся Курбаса
- •- Мізансцена як відображення драматургічних стосунків персонажів
- •- Режисура документальна та постановочна
- •- Режисура як технологія; виробничі процеси та етапи створення фільмів і телевізійних програм
- •- Режисер як керівник творчого колективу
- •- Режисура як практична психологія
- •- Герменевтика документального кіно і телебачення
- •- Режисура інформаційних жанрів телебачення
- •- Головні джерела екранного матеріалу
- •- Багатокамерний спосіб зйомки телефільмів: плюси й мінуси
- •- Документ у мистецтві екрану; місце художнього образу в документальному екранному творі
- •- Репортаж і відновлення факту – проблема життєвої правди в екранній документалістиці
- •- Техніка безпеки під час проведення зйомок та відповідальність режисера і оператора
- •- Види телевізійного мовлення
- •- Основні жанрові форми інформаційно-аналітичного мовлення
- •- Основні жанрові форми художнього мовлення
- •- Реаліті-шоу та особливості його створення
- •- «Драматизовані хроніки»: особливості драматургії, виконавської, операторської роботи, монтажу
- •- Телевізійний анонс; особливості його створення
- •- Головні жанрові форми телевізійного кіно та місце фільмів у програмах телебачення
- •- Музичний кліп як жанр та його режисура
- •- Головні принципи побудови телевізійної програми; телевізійні заставки
- •- Звукові засоби екранної виразності.
- •- Кадр, його компоненти
- •- Рух в кадрі, види панорамування, поняття панорамного внутрішньокадрового монтажу
- •- Шуми як складовий елемент звукового образу фільму, телепрограми
- •- Комп´ютерні технології створення телевізійних програм і кінофільмів
- •- «Ефект Кулєшова» та його значення для становлення мистецтва кіномонтажу
- •- Одиниці монтажної структури екранного твору
- •- Монтаж як засіб драматургічної організації екранного твору
- •- Монтаж та екранний час і простір
- •- Загальна класифікація видів монтажу; методи оповідного монтажу
- •- Принципи комфортного монтажу і монтажної зйомки
- •- Загальне поняття внутрішньокадрового монтажу
- •- «Брайтонські» кінематографісти – першовідкривачі монтажної мови кіномистецтва
- •- Аста Нільсен та Еміль Яннінгс – найвидатніші «зірки» дозвукового кіно
- •- Фільм Девіда Гріффіта «Нетерпимість» і його значення для формування кінематографічної мови
- •1916 Року д. Гріффіт зняв величезний фільм «Нетерпимість», драматургію якого вперше було побудовано на суміщенні чотирьох історичних пластів, які ілюстрували різні форми суспільної нетерпимості:
- •- Кінематографічна діяльність о. Дранкова та о. Ханжонкова
- •- Фільми с. Ейзенштейна «Панцерник «Потьомкін» і в. Пудовкіна «Мати» – визначні досягнення світового «німого» кіно
- •- Дзиґа Вертов – основоположник екранної кінопубліцистики; вертовська теорія наскрізного монтажу
- •- Кінематографічне відкриття Есфірі Шуб та його розвиток у сучасній кіно- і телепубліцистиці
- •1926 Року Есфір Шуб обстояла ідею створення історичного фільму на основі хронікальних зйомок, які велися в Росії з 1908 по 1917 рік.
- •- Три напрямки французького кіноавангарду – імпресіонізм, сюрреалізм і дадаізм
- •- Головні досягнення радянського кіно 30-х років хх століття
- •- Драматургічний ефект «Уеллса-Куросави»
- •- Основні етапи винаходу телебачення
- •26 Липня 1928 року університетька комісія побачила на маленькому екранчику обличчя помічника б. Грабовського Івана Бєлянського.
- •Бібліографічний список
- Музичний кліп як жанр та його режисура
Режисура музичних кліпів, або кліпмейкерство, посідає. особливе місце в системі телебачення і кінематографії. Навіть їхнє створення, на відміну від минулих часів, здебільшого відбувається поза виробничою системою телебачення.
Колись кліпи називалися музичними роликами і масово створювались на студіях телевізійних фільмів. Фактично це були музичні номери, зняті в студійній декорації, на натурі, або в позастудійних інтер´єрах. Здебільшого невибагливі зовні ролики фіксували виступи провідних музичних виконавців різних жанрів у більш-менш цікавій зовнішній формі, яка випливала зі змісту й характеру музичних творів.
Ролики повинні були урізноманітніти доволі бідні зображальні можливості прямого телебачення і режисура це завдання загалом виконувала. Крім того, навіть найпростіші з музичних роликів нині стали безцінним історичним скарбом культури, оскільки в цілісному вигляді зберегли творчість провідних митців.
Розвиток виражальних можливостей кіно- і відеотехніки та принципова зміна системи фінансування культури в останні десятиліття докорінно змінила характер музичних роликів, перетворивши їх на музичні кліпи, які здебільшого мають форму ігрових музичних кіно-, відеомініатюр.
Цей жанр кінематографічного і музичного мистецтва позбавлений будь-яких сталих ознак, окрім того, що є екранним пластичним еквівалентом короткого музичного твору. Будь-які закони драматургії, монтажу, художнього оформлення, операторської майстерності і т.д. відступають у кліпі перед диктатом креативності і художнього смаку режисера, перед його драматургічним, пластичним, асоціативним баченням музичного твору.
У кліпі все монтується, усе виправдано, усе дозволено – аби естетична яскравість екранного видовища відповідала атмосфері, змісту, емоційності музичного твору.
Величезне місце в побудові кліпу займає хореографія. Адже хореографічна пластика здатна найкращим чином розкрити емоційну сустність музичного твору, не вдаючись до суто драматургічних вирішень. Недарма саме хореографічна постановка, якнайкраще показана у музичному кліпі «Дикі танці», забезпечила перемогу співачки Руслани на конкурсі «Євробачення».
Монтаж музичного кліпу заснований, здебільшого, на монтажі режисерського відчуття, думки, емоції і передбачає одну мету – захопити глядача, змусити його емоційно відчути стан співтворчості. Саме цьому спрямуванню режисерського задуму стилістично підпорядковуються всі творчі компоненти музичного кліпу – операторська робота, художнє оформлення, костюми, візаж, звукорежисура.
Якість музичного кліпу залежить від рівня режисерської фантазії, креативного використання виражальних технічних засобів, які є в розпорядженні зйомочної групи, і головне – від адекватності режисерського стилю та стилістики музичного твору і пластичної своєрідності виконавців.
Єдине обмеження, а іноді і найбільша трудність у роботі кліпмейкера, пов´язані із замовним характером цієї діяльності: кліп зобов´язаний найефективніше подати музичний твір і виконаців, незважаючи на їхню реальну мистецьку якість.