Розділ 3. Видання на електронних носіях як провідна галузь розвитку документознавства за кордоном

3.1 Тенденції розвитку електронних бібліотек за кордоном

Якісні зміни в області розвитку сучасних інформаційних технологій і засобів передачі даних привели до необхідності пошуку нових підходів і рішень проблем створення сховищ інформаційних ресурсів, їхньої організації, засобів і способів доступу до них користувачів. В узагальненому виді такі підходи сьогодні стали трактувати як створення "цифрових" чи "електронних" бібліотек. На зміну інформаційному обслуговуванню на друкованих носіях приходить забезпечення користувачів, засноване на електронному представленні найрізноманітнішої інформації у необмеженій кількості й оперативно доступної по глобальних комп'ютерних мережах незалежно від часу звертання до неї і місцезнаходження користувачів.

Створення електронних бібліотек і відповідних інформаційних інфраструктур бурхливо відбувається по усьому світі. Загальноприйнятого визначення "електронна бібліотека" поки не вироблена, але суть численних визначень цього поняття зводиться до наступного. Під електронною бібліотекою розуміється розподілена інформаційна система, що дозволяє надійно накопичувати, зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів, доступні в зручному для користувачів виді через глобальні мережі передачі даних.

За останні десять-п'ятнадцять років у західних країнах (особливо в США) виросло нове покоління читачів, що надають перевагу виданням в електронному виді паперовим. Відповідно, бібліотеки усі в більшому ступені перерозподіляють на користь електронних видань на шкоду паперовим.

Бібліотеки, як правило, у першу чергу анулюють паперові підписки на видання з області гуманітарних і суспільно-політичних наук, а підписки на науково-технічні видання анулюються в меншому ступені. Переваги використання електронних видань добре відомі бібліотекарям, і вони активно поповнюють ними свої колекції. Велика університетська бібліотека сьогодні може пропонувати студентам, викладачам і науковим співробітникам до 25,000 електронних періодичних видань у ліцензійних базах даних і до 200,000 електронних книг і більш.

Крім платних електронних ресурсів серйозну конкуренцію традиційним колекціям бібліотек складають і прості у використанні Інтернет-розшуковики (наприклад, Google) і численні веб-сайти. Визнаючи той факт, що усе більше читачів використовують Інтернет для доступу до інформації, бібліотеки самі активно включилися в створення електронних колекцій шляхом оцифровкі власних фондів і будівництва електронних бібліотек. Професор Королівського коледжу бібліотечної справи з Копенгагена (Данія) Оле Гарбо, відзначає ряд істотних змін, що з'явилися внаслідок застосування сучасних інформаційних і комунікаційних технологій у бібліотеках. Продумано підібрані колекції матеріалів для оцифровкі, її технології і методи будівництва електронних бібліотек сприяють народженню нових інформаційних ресурсів, котрі :

- істотно підвищують ефективність утворення і досліджень;

- дозволяють створювати унікальні колекції з раніше розрізнених документів, що до того ж можуть знаходитися в різних бібліотеках і архівах, у тому числі іноземних;

- дозволяють знайти невідомі колекції шляхом з'єднання електронних описів матеріалів по визначеній тематиці з різних сховищ, що просто не знали про існування відповідних колекцій друг у друга.

У той же час, ріст популярності електронних ресурсів і використання Інтернет як інформаційне джерело приводить до зниження відвідуваності бібліотек і скороченню звертань у їхні довідково-бібліографічні служби.

У цих умовах публічні й університетські бібліотеки намагаються залучити читачів назад у свої приміщення, створюючи для них комфортні умови для читання і роботи з комп'ютерами, виділяючи кімнати для відпочинку і зустрічей, кафетерії. Конкуруючи з безкоштовними розвідувачами і веб-сайтами на Інтернет, багато хто з яких містять інформацію сумнівної якості, бібліотеки поліпшують власні електронні каталоги і веб-сайти, а також надають читачам доступ до більш якісних платних електронних ресурсів. Цими ж ліцензійними базами даних читачі мають можливість користатися і дистанційно по Інтернету з використанням персональних паролів і проксі-сервера (proxy server) бібліотеки.