- •Лабораторний практикум
- •Модуль 1.Механіка Лабораторна робота № 1.1.Визначення залежності моменту інерції системи від розподілу її маси відносно осі обертання
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.2.Визначення динамічної в’язкості рідини методом стокса
- •Вказівки до виконання роботи
- •Вказівки до виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.3.Вивчення закономірностей руху маятника Максвела та визначення його моменту інерції
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.4.Вимірювання пружних характеристик матеріалів
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.5.Визначення коефіцієнта тертя кочення
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.6.Визначення швидкості кулі за допомогою балістичного маятника
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Модуль 2.Молекулярна фізика Лабораторна робота № 2.1. Визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідин методом відриву кільця
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.2.Визначення коефіцієнта теплопровідності твердих тіл методом регулярного режиму
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи Спосіб 1
- •Спосіб 2
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.3.Перевірка основних газових законів
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.4.Визначення Cp/cv для повітря методом Клемана – Дезорма
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.5.Визначення температурного коефіцієнта лінійного розширення твердих тіл
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Модуль 3.Електрика та магнетизм Лабораторна робота № 3.1. Вивчення розподілу потенціалу електростатичного поля
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.2. Визначення опору провідника за допомогою амперметра і вольтметра
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.3.Градуювання гальванометра
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.4.Градуювання термопари
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.5. Визначення горизонтальної складової індукції та напруженості магнітного поля землі
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.6.Вивчення магнітного поля короткого соленоїда
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.7. Визначення питомого заряду електрона методом схрещених полів
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.8. Визначення ккд трансформатора
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.9.Визначення індуктивності котушки і дроселя
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Модуль 4. Коливальні та хвильові процеси. Оптика Лабораторна робота № 4.1.Визначення параметрів згасання коливань фізичного маятника
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.2.Дослідження резонансних характеристик коливального контуру
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.3.Визначення швидкості звуку в повітрі методом стоячих хвиль
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.4. Вивчення роботи релаксаційного генератора
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.1. Визначення довжини світлової хвилі за допомогою біпризми френеля
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.2.Визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційних ґрат
- •Вказівки до виконання роботи
- •Частина 1
- •Порядок виконання роботи
- •Частина 2
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.3.Дослідження поляризованого світла
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Модуль 5.Фізичні основи квантової та ядерної фізики Лабораторна робота № 5.6. Визначення роботи виходу електрона з металів методом гальмування фотоелектронів в електричному полі
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6.1. Визначення енергетичної ширини забороненої зони напівпровідника
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6.2. Вимірювання вольт-амперної характеристики напівпровідникового випрямляча
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6.3. Вимірювання світлової характеристики вентильного фотоелемента
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7.1. Визначення активності радіоактивного препарату
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7.2. Визначення коефіцієнта поглинання радіоактивного випромінювання різними матеріалами
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Додаток
Порядок виконання роботи
Скласти електричне коло, зображене на рис. 3.6.4.
Помістити вимірювальну котушку в центрі короткого соленоїда.
Замкнути вимикач та виміряти максимальний кут відхилення стрілки гальванометра оmax.
За допомогою формули (3.6.5) розрахувати індукцію в центрі соленоїда Во.
Знаючи Во і оmax, за формулою (3.6.9) визначити сталу K:
.
Послідовно встановити вимірювальну котушку в різних точках осі соленоїда і виміряти для цих точок max.
За формулою (3.6.9) розрахувати індукцію магнітного поля В.
Результати вимірювань і обчислень записати до табл. 3.6.1.
За результатами досліду побудувати графік залежності B = f(x).
Таблиця 3.6.1
№ пор. |
x, м |
max |
l, м |
R, м |
B, Тл |
|
|
|
|
|
|
Контрольні запитання
Що низивають магнітним полем?
Дайте визначення індукції та напруженості магнітного поля. Як вони пов’язані між собою?
Сформулюйте закон Біо – Савара – Лапласа.
Запишіть закон повного струму.
Що таке соленоїд? Який соленоїд називають довгим, коротким?
Що називають силовими лініями індукції магнітного поля?
Зобразіть та поясніть картину силових ліній магнітного поля короткого соленоїда.
Виведіть формулу для визначення індукції магнітного поля на осі нескінченно довгого соленоїда із закону повного струму.
Який метод слід застосовати в цій роботі для визначення індукції магнітного поля короткого соленоїда?
Сформулюйте визначення явища електромагнітної індукції та запишіть для нього формулу Фарадея.
Запишіть та поясніть формулу магнітного потоку.
Поясніть появу струму у вимірювальній котушці ВК схеми (3.6.4.).
Лабораторна робота № 3.7. Визначення питомого заряду електрона методом схрещених полів
Мета роботи: вивчити рух заряджених частинок в електричному та магнітному полях; визначити питомий заряд електрона.
Вказівки до виконання роботи
Для виконання роботи потрібно засвоїти такий теоретичний матеріал: сила Лоренца; рух заряджених частинок в електричному та магнітному полях.
Література: [1, т.2, §§ 8.7, 8.8; 2, §§ 114; 3, § 9.6; 4, т.2, §§ 40, 43; 7, §§ 3.3.7].
Перед виконанням ознайомитись з вказівками до роботи № 3.6.
Відомо, що на заряджену частинку, яка рухається у магнітному полі, діє сила Лоренца: ,
модуль якої дорівнює , (3.7.1)
де q, – відповідно заряд та швидкість рухомої частинки; – кут між напрямками векторів швидкості та магнітної індукції.
Рух зарядженої частинки в електричному та магнітному полях залежить, як від величини заряду, так і від маси, які входять в рівняння руху у вигляді відношення q/m, яке називають питомим зарядом. Для визначення питомого заряду електронаe/mрозглянемо його рух в однорідному магнітному полі.
Нехай електрон влітає в однорідне магнітне поле під прямим кутом до напрямку силових ліній магнітного поля. У цьому випадку сила Лоренца спричиняє доцентрове прискорення, тобто , отже, враховуючи (3.7.1) та=1, маємо:
. (3.7.2)
З формули (3.7.2) величина питомого заряду електрона дорівнюватиме:
. (3.7.3)
Для експериментального визначення питомого заряду електрона скористаємося електронною лампою з циліндричними катодом К та анодом А, яку помістимо коаксіально всередину довгого соленоїда С (рис. 3.7.1). Якщо прикласти між анодом та катодом достатньо велику напругу, то електрони, що «вириваються» з катода внаслідок його нагрівання струмом, полетять до анода. Амперметр А буде фіксувати деякий анодний струм ІА(рис. 3.7.5).
Швидкість, якої набуває електрон, прискорений електричним полем лампи, в момент попадання на анод можна знайти із закону збереження енергії електрона:
, (3.7.4)
де – напруга між катодом та анодом у лампі (іншими словами – анодна напруга).
Приєднаємо соленоїд до деякого джерела ЕРС. В соленоїді з’явиться електричний струм І, а навколо соленоїда виникне магнітне поле. Індукція магнітного полявсередині соленоїда за законом Біо – Савара – Лапласа буде визначатись силою струму Ів соленоїді:
, (3.7.5)
де n − кількість витків соленоїда на одиницю довжини.
Усередині соленоїда магнітне поле напрямлене вздовж вісі лампи, тому на електрони, що рухаються під дією електричного поля між катодом та анодом (перпендикулярно магнітному полю), почне діяти сила Лоренца (3.7.1).
Під дією цієї сили траєкторії електронів будуть викривлюватись, причому тим сильніше, чим більша величина магнітного поля (чим більший струм в соленоїді) (рис. 3.7.2, б,в). За деякого критичного значення струму в соленоїдіІ=Ікртраєкторії електронів перетворяться на коло і струм в анодному колі зникнеІА= 0(рис. 3.7.2,г).
У момент падіння анодного струму радіус кола, по якому рухаються електрони, дорівнює:
, (3.7.6)
де − відповідно радіуси анода та катода електронної лампи.
Теоретично залежність анодного струму від індукції магнітного поля має вигляд, показаний на рис. 3.7.3 суцільною лінією. Але, оскільки електрони вилітають з катода з різними швидкостями, дійсна залежність має вигляд, показаний на рис. 3.7.3 пунктирною лінією. Тобто в разі наближення ВдоВкрструм уже починає спадати, і навіть колиВ> Вкр, струм іще існує. Тобто насправді струм спадає не миттєво, а поступово.
З рівнянь (3.7.3) – (3.7.6) виразимо питомий заряд електрона через величини, які в умовах лабораторної роботи можна знайти експериментально:
. (3.7.7)
Таким чином, для експериментального визначення питомого заряду електрона достатньо знайти критичне значення сили струму в соленоїді Ікрза певного фіксованого значення анодної напруги. Для цього потрібно:
1) на підставі експериментальних даних побудувати графік залежності анодного струму ІАвід струму в соленоїдіІСза певного значенняUA;
2) знайти на графіку критичне значення сили струму в соленоїді Ікр, за якого струм падає доІА/2 (рис. 3.7.4).
Схему лабораторної установки наведено на рис. 3.7.5. Вона складається з електронної лампи Л (діода), соленоїда С, витки якого охоплюють лампу, реостата П1, потенціометра П2, двох блоків живлення (220 В), вольтметра, амперметра та міліамперметра. Реостат П1 змінює силу струму у соле-ноїді, яка вимірюється амперметром А. За допомогою потенціометра П2 задається значення анодної напруги, яка вимірюється вольтметром V. Міліамперметр mA вимірює анодний струм.