Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
BAZOVYI_PRAKT_23_1_11.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
6.09 Mб
Скачать

Порядок виконання роботи

  1. Дотримуючись правил техніки безпеки, встановити прилад, який копіює балістичний маятник. Техніка безпеки стосується встановлення приладу таким чином, щоб в напрямку польоту кулі не могли опинитися люди.

  2. Встановити пристрій для проведення прицільного пострілу.

  3. Визначити значення маси кулі ; маси тілата довжини нитки(вимірюються перед початком досліду або задаються викладачем). Усі дані записати в табл. 1.6.1.

  4. Зробити постріл і виміряти кут .

  5. Розрахувати значення швидкості за формулою (1.6.4) і записати в табл. 1.6.1.

  6. Дослід повторити декілька разів ().

  7. Розрахувати середнє значення швидкість руху кулі за формулою:

.

Таблиця 1.6.1

Довжина

нитки

, м

Маса тіла,

M, г

Маса кулі

, г

Значення кута ,

градус

Швидкість кулі

, м/с

Середнє

значення швидкості , м/с

Маса підвісу

, г

Маса мішені ,г

Контрольні запитання

  1. Що розуміють під поняттям «система відліку»?

  2. Що таке траєкторія, шлях та переміщення під час поступального руху?

  3. Що називають швидкістю поступального руху?

  4. Що таке прискорення тіла? Як класифікують рух тіла за значенням прискорення?

  5. Що таке імпульс тіла та імпульс сили?

  6. Сформулюйте закон збереження імпульсу у механіці.

  7. Дайте визначення та запишіть формули кінетичної та потенціальної енергії.

  8. Як у механіці формулюється закон збереження енергії?

  9. Які фізичні процеси використовуються для визначення швидкості на приладі лабораторної установки ?

  10. Виконайте математичні перетворення для отримання розрахункової формули.

Модуль 2.Молекулярна фізика Лабораторна робота № 2.1. Визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідин методом відриву кільця

Мета роботи:ознайомитись з основними властивостями поверхневого шару рідин; визначити коефіцієнт поверхневого натягу рідини.

Вказівки до виконання роботи

Для виконання роботи потрібно засвоїти такий теоретичний матеріал: особливості рідкого стану речовини, поверхневий натяг, капілярні явища.

Література: [1, т.1, §§ 19.1, 19.3, 19.5;2, §§ 60, 66;3, 4.2, 6.2;4, т.1, §§ 115–119;6, §§ 4.12, 4.13; 5.5.6;7, § 2.6].

Перед виконанням ознайомитись з вказівками до роботи № 2.5.

Поверхневі явища відіграють значну роль не тільки у природних процесах, а й у сфері виготовлення, зберігання, транспортування та використання різноманітних матеріалів, будівельних зокрема. Капілярні явища зумовлюють такі гідрофізичні властивості, як гігроскопічність, водостійкість, паропроникність, водопоглинання, гідрофільність та гідрофобність, вологі деформації (набухання та усадка), морозостійкість, корозійна стійкість, від яких залежить реакція матеріалу на дію вологи.

Розглянемо поведінку молекул всередині рідини та на її поверхні (рис. 2.1.1). Очевидно, що молекула всередині рідини зазнає в середньому рівномірної дії з боку інших молекул, які її оточують, рівнодійна таких сил дорівнює нулеві. Рівнодійна сил , які діють на поверхневу молекулу, спрямована всередину рідини, поверхня якої нагадує розтягнуту плівку.

Таким чином, всі молекули в поверхневому шарі, рівному радіусу молекулярної дії, втягуються всередину рідини. Але простір всередині рідини зайнято іншими молекулами, тому поверхневий шар справляє на рідину тиск, який називається молекулярним тиском. Теоретичні розрахунки свідчать, що молекулярний тиск є дуже великим, наприклад, для води він має порядок 11∙108Па, а для ефіру – 1,4∙108Па.

Отже, на поверхні рідини виникають сили поверхневого натягу. Сила поверхневого натягу , зумовлена взаємодією молекул рідини, викликає скорочення площі її вільної поверхні та напрямлена вздовж дотичної до цієї поверхні. Вона пропорційна довжині периметру поверхневого шару:

,

де – коефіцієнт пропорційності, який залежить від роду та стану речовини.

У наведеній формулі коефіцієнт пропорційності називаєтьсякоефіцієнтом поверхневого натягу, чисельно він дорівнює силі поверхневого натягу, яка діє на одиницю довжини вільної поверхні рідини:

, . (2.1.1)

Для перенесення молекул із глибини об’єму рідини в її поверхневий шар потрібно виконати роботу проти рівнодійної сили і тим самим збільшити потенціальну енергію молекули:

,

де – потенціальна енергія молекули в поверхневому шарі;– потенціальна енергія молекули в об’ємі рідини;– кількість молекул в поверхневому шарі.

Отже, молекули поверхневого шару рідини мають додаткову потенціальну енергію, яку називають вільною енергією. Через те що зміна вільної енергіїє прямо пропорційною зміні площі вільної поверхні рідини, то:.

Звідси випливає, що коефіцієнт поверхневого натягу рідини чисельно дорівнює роботі ізотермічного збільшення площі поверхні рідини на одиницю:

, .

Треба зазначити, що коефіцієнт поверхневого натягу є функцією температури, тобто внаслідок нагрівання коефіцієнт поверхневого натягу зменшується і в критичній точці переходу рідина–пара дорівнює нулю.

У цій роботі для визначення коефіцієнта поверхневого натягу використовують метод відриву кільця від поверхні рідини.

Силу відриву кільця від поверхні визначають за допомогою торсійних терезів (рис. 2.1.2). Основним елементом терезів є плоска спіральна пружина, яка деформується під дією ваги предмета. Величина деформації пружини пропорційна навантаженню, а тому шкалу терезів, яка показує кут закручування пружини, градуйовано в одиницях сили. В момент відриву кільця терези показують силу F, яка дорівнює сумі сил поверхневого натягуFН та ваги вогкого кільцяP:

. (2.1.2)

Відрив кільця від поверхні (рис. 2.1.1) пов’язаний з розривом поверхні рідини по двох периметрах кільця: . Відповідно до формул (2.1.1) та (2.1.2.) можна одержати робочу формулу для визначення коефіцієнта поверхневого натягу:

, (2.1.3)

де d1 та d2 – внутрішній та зовнішній діаметри кільця.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]