- •Зоряна Мацюк, Ніна Станкевич
- •Вступ § 1. Мова як суспільне явище. Функції мови в суспільстві
- •Номінативна функція
- •Пізнавальна функція
- •§ 2. Місце української мови серед інших мов світу. З історії становлення та розвитку української мови
- •§ 3. Українська національна та літературна мова. Тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі
- •§ 4. Основні ознаки літературної мови
- •Види літературних мовних норм
- •Таблиця 1. Ознаки усної та писемної форм літературної мови
- •Способи наближення писемного мовлення до усного
- •Розділ 1 українська мова професійного спілкування в аспекті теорії стилів та культури мовлення
- •§ 1. Стилі сучасної української літературної мови
- •Акт проголошення незалежності України
- •§ 3. Словники як джерело інформації. Роль словників у підвищенні мовної культури
- •Розділ 2 культура усного професійного мовлення
- •§ 1. Основні норми усного професійного мовлення
- •Умови правильного дихання57:
- •§ 2. Види і жанри усного професійного мовлення
- •4. Складання тез виступу.
- •5. Складання тексту виступу.
- •§ 3. Український мовленнєвий етикет
- •Розділ 3 Лексичні норми мови професійного спілкування
- •§ 1. Загальна характеристика лексики сучасної української літературної мови
- •§ 2. Термін у системі професійного мовлення
- •§ 3. Синоніми
- •§ 4. Омоніми
- •§ 5. Пароніми в діловому мовленні
- •§ 6. Абревіатури в діловому мовленні. Правила скорочення слів
- •Правила скорочування слів
- •Розділ 4 морфологічні норми мови професійного спілкування
- •§ 1. Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок)
- •§ 2. Прикметник у професійному мовленні
- •§ 3. Норми вживання числівника в професійному мовленні
- •Особливості сполучуваності числівників з іменниками
- •§ 4. Займенник у діловому мовленні
- •§ 5. Дієслово в діловому мовленні
- •Розділ 5 синтаксичні норми мови професійного спілкування
- •§ 1. Особливості синтаксису ділового мовлення
- •§ 2. Порядок слів у реченні
- •§ 3. Однорідні члени речення
- •1. Поділ на однорідні члени речення мусить мати одну підставу.
- •§ 4. Координація присудка з підметом
- •§ 5. Складні випадки керування
- •Розділ 6 документ як основний вид писемного ділового мовлення
- •§ 1. Документ, його функції. Класифікація документів
- •9. За стадіями створення:
- •§ 2. Основні реквізити документа, їхня характеристика
- •1.Державний герб України – Тризуб.
- •19. Заголовок до тексту.
- •20. Відмітка про контроль.
- •21. Текст.
- •22. Відмітка про наявність додатка.
- •23. Підпис.
- •Завідувач кафедри вищої математики
- •24. Гриф погодження.
- •25. Віза.
- •26. Печатка.
- •27. Відмітка про засвідчення копій.
- •§ 1. 1.1.
- •§ 2. 1.2.
- •§ 1. 2.1.
- •§ 2. 2.2.
- •§ 4. Характеристика найуживаніших документів. Вимоги до їх змісту та оформлення
- •Зразок 1:
- •Зразок 2:
- •Зразок 3:
- •Зразок 4:
- •Зразок 1: Автобіографія
- •Зразок 2: Автобіографія
- •Примітки до оформлення реквізитів.
- •Зразок 1:
- •Олексій Кирилич
- •Зразок 2:
- •Наталія стецюк
- •Зразок 1:
- •Зразок 2:
- •§ 5. Різновиди наукових робіт
- •Відомості про автора роботи.
- •Недоліки оподаткування в україні
- •Концептуальні основи формування господарсько-фінансових відносин „держава – підприємництво” Сергій Марченко
- •Розділ і Основні статистичні оцінки багатофакторного рівняння регресії
- •§1. Вибіркові похибки коефіцієнтів множинної регресії
- •Регіональна економічна політика в україні
- •Програма курсу „українська мова професійного спілкування”
- •План лекційного курсу
- •Тема 1. Теоретичні засади курсу „Українська мова професійного спілкування”
- •Тема 2. Словники: їх роль у збереженні і збагаченні української мови та підвищенні мовної культури
- •Тема 3. Культура усного професійногомовлення
- •Тема 4. Вибір слова у мові професійного спілкування. Лексичні норми
- •Тема 5. Вибір граматичної форми у професійному спілкуванні. Морфологічні норми
- •Тема 6. Особливості вживання в офіційно-діловому стилі займенників, числівників, дієслів
- •Тема 7. Синтаксичні норми сучасної української мови
- •Практичне заняття 2
- •Практичне заняття 3
- •Практичне заняття 4
- •Практичне заняття 5
- •Практичне заняття 6
- •Практичне заняття 7
- •Практичне заняття 8
- •Практичне заняття 9
- •Самостійна робота студентів
- •Типові помилки у слововживанні* а
- •Література
§ 4. Координація присудка з підметом
Діловий стиль потребує особливої чіткості в погодженні головних членів речення – підмета й присудка. Підмет у діловому тексті виражається цілісним за значенням сполученням слів, тому виникають варіанти погодження присудка з підметом. Інколи переважає погодження за змістом, в іншому випадку – за формою.” Зміст і форма... – розмірковує щодо цього В. Кононенко, – Головним…у цьому “союзі” є, звичайно, зміст. Мовна форма підпорядкована його вираженню. Правильно передані граматичні відношення допомагають якнайповніше розкрити, що саме хотів повідомити мовець.”126 Розгляньмо особливості координації присудка з підметом докладніше.
1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 71,161 тощо), то присудок ставиться у формі однини.
21 студент склав залік. 161 делегат зареєструвався на конференції.
Якщо перед підметом стануть займенники-означення у множині (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджується із займенником у множині: Усі 31 учень вибігли в коридор.
2. Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири , присудок ставиться у формі множини. Однина тут можлива тоді, коли повідомлення фіксує певний факт як підсумок або коли повідомленню надається безособового характеру (Було звільнено три працівники).
3. При підметах із числівниками від п’яти і більше (сто двадцять робітників, дев’ятнадцять депутатів, 5 підприємств тощо) присудок може стояти і в однині, і в множині.
а) однина свідчить про цілісність, внутрішню нерозчленованість предмета, наголошує на кількості виконавців, а не дії (Сімдесят шість студентів взяло участь у конкурсі “Найкращий студент року”); присудок в однині стосується підмета-назви неістоти (П’ять яблунь цього року добре уродило); форму однини зумовлює присудок у препозиції (Прибуло ще десять делегатів); присудок в однині буде тоді, коли складений підмет означає часовий відрізок – вік людини, кількість років, годин (Минуло двадцять років);
б) множина свідчить про активність дії (Кілька бійців стійко тримали оборону); самостійність дії (Шість аспірантів склали іспит достроково); присудок стоїть у препозиції (Шість учасників пленуму дали прес-конференцію). Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо, п’ятеро та ін.), то можливі паралельні форми присудка (Двоє студентів прийшли /Двоє студентів прийшло).
4. Підмети зі словами низка, частина, більшість, меншість, багато, чимало, кілька, декілька, трохи (кількісними іменниками та неозначено-кількісними числівниками) вимагають від присудка форми однини (Більшість студентів нашої групи гарно вчиться; Декілька учасників конференції виступило на пленарному засіданні). Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок – однорідні члени (Чимало приватних засновників і потенційних інвесторів чекають на сприятливіший інвестиційний клімат) або коли підмет і присудок відділені підрядним реченням (Частина осіб, які мають початковий рівень підготовки, розпочинають навчання; Багато фірм, які володіють достатніми інвестиційними ресурсами, досягли комерційного успіху).
5. При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника у називному відмінку з іменником в орудному. відмінку, присудок ставиться у множині, якщо вказує на рівність двох осіб (Студенти з викладачами добре підготувалися до зустрічі відомого науковця). Однак, якщо іменник в орудному відмінку супроводить називний, є додатком, тоді присудок згоджується лише з простим підметом в однині (Він із сестрою пішов до тітки).
6. При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставиться в однині (Усі, хто прибув на конференцію, мають зареєструватися).
7. Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін. присудок теж вживається в однині (Дехто з присутніх на сесії участі у голосуванні не брав).
8. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не прикладкою (означенням, яке дає предметові іншу назву). Прикладкою є поняття вужче, видове, а підметом – ширше, родове (Музей-садиба письменника відкрився торік; Виставка-продаж була влаштована у Палаці мистецтв).
9. Коли підмет виражений родовою та власною (умовною) назвою, присудок узгоджують із загальною, родовою назвою (Банк “Надра” /Банк “Мрія” / Банк “Інтелект” оголосив про збільшення видів послуг).У разі відсутності родового поняття, якщо умовна назва відмінювана, присудок узгоджується з нею граматично – за родом, числом ( “Аваль” надав кредити...), якщо вона невідмінювана, то присудок узгоджується з відсутнім родовим поняттям.
10. Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок орієнтується на граматичний рід ключового слова (УНІАН (агентство) оголосило про прес-конференцію; ЛНУ (університет) був заснований 1661 року). Якщо абревіатури морфологізувалися як іменники, присудок узгоджується з їхніми граматичними ознаками (ВАК (Вища атестаційна комісія) прийняв ухвалу).