- •Зоряна Мацюк, Ніна Станкевич
- •Вступ § 1. Мова як суспільне явище. Функції мови в суспільстві
- •Номінативна функція
- •Пізнавальна функція
- •§ 2. Місце української мови серед інших мов світу. З історії становлення та розвитку української мови
- •§ 3. Українська національна та літературна мова. Тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі
- •§ 4. Основні ознаки літературної мови
- •Види літературних мовних норм
- •Таблиця 1. Ознаки усної та писемної форм літературної мови
- •Способи наближення писемного мовлення до усного
- •Розділ 1 українська мова професійного спілкування в аспекті теорії стилів та культури мовлення
- •§ 1. Стилі сучасної української літературної мови
- •Акт проголошення незалежності України
- •§ 3. Словники як джерело інформації. Роль словників у підвищенні мовної культури
- •Розділ 2 культура усного професійного мовлення
- •§ 1. Основні норми усного професійного мовлення
- •Умови правильного дихання57:
- •§ 2. Види і жанри усного професійного мовлення
- •4. Складання тез виступу.
- •5. Складання тексту виступу.
- •§ 3. Український мовленнєвий етикет
- •Розділ 3 Лексичні норми мови професійного спілкування
- •§ 1. Загальна характеристика лексики сучасної української літературної мови
- •§ 2. Термін у системі професійного мовлення
- •§ 3. Синоніми
- •§ 4. Омоніми
- •§ 5. Пароніми в діловому мовленні
- •§ 6. Абревіатури в діловому мовленні. Правила скорочення слів
- •Правила скорочування слів
- •Розділ 4 морфологічні норми мови професійного спілкування
- •§ 1. Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок)
- •§ 2. Прикметник у професійному мовленні
- •§ 3. Норми вживання числівника в професійному мовленні
- •Особливості сполучуваності числівників з іменниками
- •§ 4. Займенник у діловому мовленні
- •§ 5. Дієслово в діловому мовленні
- •Розділ 5 синтаксичні норми мови професійного спілкування
- •§ 1. Особливості синтаксису ділового мовлення
- •§ 2. Порядок слів у реченні
- •§ 3. Однорідні члени речення
- •1. Поділ на однорідні члени речення мусить мати одну підставу.
- •§ 4. Координація присудка з підметом
- •§ 5. Складні випадки керування
- •Розділ 6 документ як основний вид писемного ділового мовлення
- •§ 1. Документ, його функції. Класифікація документів
- •9. За стадіями створення:
- •§ 2. Основні реквізити документа, їхня характеристика
- •1.Державний герб України – Тризуб.
- •19. Заголовок до тексту.
- •20. Відмітка про контроль.
- •21. Текст.
- •22. Відмітка про наявність додатка.
- •23. Підпис.
- •Завідувач кафедри вищої математики
- •24. Гриф погодження.
- •25. Віза.
- •26. Печатка.
- •27. Відмітка про засвідчення копій.
- •§ 1. 1.1.
- •§ 2. 1.2.
- •§ 1. 2.1.
- •§ 2. 2.2.
- •§ 4. Характеристика найуживаніших документів. Вимоги до їх змісту та оформлення
- •Зразок 1:
- •Зразок 2:
- •Зразок 3:
- •Зразок 4:
- •Зразок 1: Автобіографія
- •Зразок 2: Автобіографія
- •Примітки до оформлення реквізитів.
- •Зразок 1:
- •Олексій Кирилич
- •Зразок 2:
- •Наталія стецюк
- •Зразок 1:
- •Зразок 2:
- •§ 5. Різновиди наукових робіт
- •Відомості про автора роботи.
- •Недоліки оподаткування в україні
- •Концептуальні основи формування господарсько-фінансових відносин „держава – підприємництво” Сергій Марченко
- •Розділ і Основні статистичні оцінки багатофакторного рівняння регресії
- •§1. Вибіркові похибки коефіцієнтів множинної регресії
- •Регіональна економічна політика в україні
- •Програма курсу „українська мова професійного спілкування”
- •План лекційного курсу
- •Тема 1. Теоретичні засади курсу „Українська мова професійного спілкування”
- •Тема 2. Словники: їх роль у збереженні і збагаченні української мови та підвищенні мовної культури
- •Тема 3. Культура усного професійногомовлення
- •Тема 4. Вибір слова у мові професійного спілкування. Лексичні норми
- •Тема 5. Вибір граматичної форми у професійному спілкуванні. Морфологічні норми
- •Тема 6. Особливості вживання в офіційно-діловому стилі займенників, числівників, дієслів
- •Тема 7. Синтаксичні норми сучасної української мови
- •Практичне заняття 2
- •Практичне заняття 3
- •Практичне заняття 4
- •Практичне заняття 5
- •Практичне заняття 6
- •Практичне заняття 7
- •Практичне заняття 8
- •Практичне заняття 9
- •Самостійна робота студентів
- •Типові помилки у слововживанні* а
- •Література
§ 5. Складні випадки керування
Синтаксичні норми часто пов’язані зі способом підрядного зв’язку слів у словосполученні – керуваннням. Керування – синтаксичний зв’язок слів, при якому залежне слово стає в тому відмінку, якого вимагає головне слово. Моделі поєднання слів таким підрядним зв’язком відображають специфіку мови, закономірності сполучуваності слів.
Керування може бути пряме (безприйменникове) – одержати рекламації, обирати депутата, і опосередковане (прийменникове), тобто залежне слово приєднується до головного за допомогою прийменника – одержати від заводу, чекати на подругу. Воно також буває сильне і слабке. Сильне – “наявність залежного слова зумовлюється семантикою керуючого слова” (читати книжку, виконати доручення, скаржитися на втому), слабке – “виступає між словами, між якими зв’язок, хоч і можливий, але зовсім не обов’язковий” (подарунок від брата, подарунок для брата).127
Типові порушення в побудові словосполучень, пов’язаних зв’язком керування, є результатом низького мовно-культурного рівня, недостатнього знання української мови. Перевірте, наприклад, чи правильні відмінки Ви вживаєте: завідувач кафедри, командувач армії, згідно з наказом, відповідно до розкладу, усупереч проханню, ужити заходів, дякуючи долі. До складних випадків керування, що можуть призвести до помилок, належать такі:
1) Близькозначні слова-синоніми можуть вимагати різних відмінків:
оволодіти (чим ?) англійською мовою
опанувати (що?) англійську мову
навчатися (чого?) мови – вчити (що?) мову
властивий (кому?) – характерний (для кого?)
багата (на що?) – славиться (чим?)
сповнений (чого?) – наповнений (чим?)
дорівнювати (чому?) – рівнятися (на що?)
торкатися (чого?) – доторкатися (до чого?)
знущатися (з кого?) – збиткуватися (над ким?) та ін.
2) слова-пароніми мають не тільки різне значення, а й різне керування (чи моживості керування):
оснований (на чому?) на правилах – заснований (ким?) ученим
повстати (на що? проти чого?) на боротьбу проти гніту – постати (перед чим?) перед очима;
стилізований (під що?) під старовину – стилістичний аспект
форсувати (що?) справу – форсити (чим?) модним взуттям
порівнянний (з чим?) з модулем – порівняльний аналіз
переможений (у чому?) у змаганні – переможний наступ
підсумовувати ( що?) витрати – сумувати (за чим?) за літами та ін.
3) нерозрізнення керування в українській і російській мовах: однакове за значенням дієслово може вимагати від додатків неоднакових відмінкових форм у різних мовах:
дякувати (кому?) учителеві – благодарить (кого?) учителя
завдавати (чого?) шкоди – причинять (что?) вред
постачати (що?) зброю – снабжать (чем?) оружием
потребувати (чого?) ліків – нуждаться (в чем?) в лекарствах
наслідувати (кого?) актора – подражать (кому?) артисту
вибачте (кому?) мені – извините (кого?) меня
повідомити (кого?) його – сообщить (кому?) ему
навчити (чого?) грамоти – научить (чему?) грамоте
набути (чого?) досвіду – приобрести (что?) опыт
не минути (чого?) кари – не уйти (от чего?) наказания
не перебирати (чого?) висловів – не стесняться (в чем?) в выражениях
припадати (до чого?) до душі – приходиться (по чем?) по душе
радіти (за кого? з чого?) – радоваться (кому? чему?) та ін
4) Неправильне використання прийменників. Вони можуть бути зайві, наприклад:
декларуючи про передачу землі – треба: декларуючи передачу землі
майте про це на увазі – треба: майте це на увазі
вага досягає до 60 кг – треба: вага досягає 60 кг
немає сумнівів про те, що... – треба: немає сумнівів, що...
не поступаються за рівнем – треба: не поступаються рівнем
повниться від щастя – треба: повниться щастям та ін.,
або, навпаки, правильними будуть конструкції з прийменниками, наприклад:
скупий словами – треба: скупий на слова
хворий грипом – треба: хворий на грип
уболівання нашою долею – треба: уболівання за нашу долю та ін.
Помилки у прийменниковому керуванні дуже часто стосуються вживання прийменника по і пов’язані з впливом російських конструкцій, де є цей прийменник. Варто запам’ятати основні відношення, які виражає прийменник по в українській мові; зокрема, він може означати мету дії (піти по гриби, по воду, по хліб, по молоко, по лікаря), місце і напрямок дії (по всій долині, рух по поверхні, покотитися по підлозі, поїхати по вулиці), вказувати на сферу діяльності (колеги по роботі, подруги по навчанню), на кількісні відношення (по 10 осіб у групі, по 8 годин на добу). У багатьох випадках використання прийменника по неправильне, замість нього потрібно вживати інші прийменники або взагалі безприйменникову конструкцію. Наведімо приклади типового перекладу таких прийменникових структур:
а) прийменником з:
лекции по математике – лекції з математики
конференция по экономической статистике—лекції з економічної статистики
по вине подчиненного – з вини підлеглого
проректор по научной работе – проректор з науковоъ роботи
исследования по проблеме безработицы – дослідження з проблеми безробіття
по многим причинам – з багатьох причин
по инициативе предприятия – з ініціативи підприємства
по всякому поводу – з усякого приводу
по необходимости – з (доконечної) потреби
по тезническим причинам – з технічних причин
б) прийменником за:
по итогам квартала – за підсумками кварталу
по указанию декана – за вказівкою декана
по приказу ректора – за наказом ректора
по специальности – за фахом
по собственному желанию – за власним бажанням
работать по совместительству – працювати за сумісництвом
по факту – за фактом
жить по адресу – мешкати за адресою
прибыл по назначению – прибув за призначенням
по примере – за прикладом
по натуре – за вдачею
по привычке – за звичкою
па нашим подсчетам – за нашими підрахунками
по результатам – за результатами
по всем правилам – за всіма правилами
в) прийменником на:
называть по имени – називати на ім’я
по просьбе коллеги – на прохання колеги
по требованию коллектива – на вимогу колективу
по заказу телезрителей – на замовлення телеглядачів
по приглашению – на запрошення
садиться по местам – сідати на місця
проживать по улице – мешкати на вулиці
рассуждения по теме – міркування на тему
расходы по бюджету – видатки на бюджет
г) прийменником у:
по делам службы – у службових справах
по направлению к городу – у напрямку міста
встречаться по выходным – зустрічатися у вихідні
оасталось по наследству – залишилось у спадок
комиссия по делам молодежи – комісія у справах молоді
д) прийменником через:
по болезни – через хворобу
по уважительной причине – через поважну причину
по невнимательности – через неуважність
списать по негодности – списати через непридатність
е) прийменником для:
комитет по борьбе с коррупцией – комітет для боротьби з корупцією
комиссия по изучению условий труда – комісія для вивчення умов праці
задачи по проведению профилактики – завдання для проведення профілактики
план по созданию – план для створення
є) прийменником щодо:
по отношению к делу – щодо справи
рекомендации по улучшению – рекомендації щодо поліпшення
меры по усилению борьбы – заходи щодо посилення боротьби
ж) прийменником після:
по окончании института – після закінчення інституту
по прибітии поезда – після прибуття поїзда
по истечении строка – післі закінчення терміну
по возвращении – після повернення
з) без прийменника:
поговорить по душам – поговорити відверто
по поште – поштою
по телефону -- телефоном
по вторникам – щовівторка
схема по обслуживанию – схема обслуговування
план по продаже – план продажу та ін.
6) Часто вживається за російським зразком прийменник при. В українській мові він має відповідники з прийменниками:
за – при жизни ученого – за життя ученого, при этих условиях – за цих умов;
під час – при встрече – під час зустрічі, при чтении – під час читання;
з / зі – при мне – зі мною;
у – при мне билет – у мене квиток, при всех – у присутності всіх.
Часові відношення можна виражати іншими синтаксичними конструкціями, напр..:
при обработке данных – коли опрацьовують відомості,
при этих словах – сказавши це,
при подписке газеты – передплачуючи газету.
7) Причиною порушення синтаксичних норм може бути ситуація, коли біля дієслів, які вимагають неоднакових відмінків, уживається спільний додаток, напр.: Я люблю (що?) і захоплююся (чим?) футболом; Ми маємо прагнути до вдосконалення (чого?) і повного опанування (чим?) методами; Оцінці підлягають і якості людей, важливі для самого процесу організації і управління, які сприяють (чому?) чи ускладнюють (що?) здійснення процесу, впливають (на що?) і спрямовують (що?) його. Про цей тип помилки ми згадували тоді, коли йшлося про вимоги до побудови однорідних членів речення.
Дотримання синтаксичних норм керування сприятиме чіткості формулювання, точності викладу, а отже, зрозумілості, дохідливості ділового чи наукового стилю.