3.5.Санітарно-гігієнічне забезпечення закладу

Створення здорових та безпечних умов праці починається з правильного вибору майданчика для розміщення підприємства та раціонального розташування на ньому виробничих, допоміжних та інших будівель і споруд.

Вибираючи майданчик для будівництва підприємства, треба враховувати: аерокліматичну характеристику та рельєф місцевості, умови туманоутворення та розсіювання в атмосфері промислових викидів. Не можна розміщувати підприємства поблизу джерел водопостачання; на ділянках, забруднених органічними та радіоактивними відходами; в місцях можливих підтоплень тощо. Слід зазначити, що при виборі місця розміщення підприємства необхідно врахувати вплив вже існуючих джерел викидів та створюваного ними тла забруднення.

Вирішуючи питання зонування (умовного поділу території за функціональним використанням) великого значення слід надавати переважаючому напрямку вітрів та рельєфу місцевості.

Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, адже саме тоді вони повною мірою можуть виконувати роль захисних бар’єрів від виробничого пилу, газів, шуму.

На зовнішній межі санітарно-захисної зони зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи (ГДК, ГДР), на межі курортно-рекреаційної зони — 0,8 від значення нормативу.

Велике значення з санітарно-гігієнічної точки зору має благоустрій території, що вимагає озеленення, обладнання тротуарів, майданчиків для відпочинку, занять спортом та 42н.. Озеленені ділянки повинні складати не менше 10… 15% загальної площі підприємства.

Об’єм виробничих приміщень на одного працівника згідно з санітарними нормами повинен складати не менше 15 м3, а площа приміщень — не менше 4,5 м2.

Приміщення, де розташовані електрощитове, вентиляційне, компресорне та інші види обладнання підвищеної небезпеки повинні бути постійно зачиненими на ключ, з тим, щоб в них не потрапили сторонні працівники.

Ширина основних проходів всередині цехів та дільниць повинна бути не менше 1,5 м, а ширина проїздів — 2,5 м.

Важливе значення для здорових та безпечних умов праці мають раціональне розташування основного та допоміжного устаткування, виробничих меблів, а також правильна організація робочих місць. Порядок розташування устаткування і відстань між машинами визначаються їхніми розмірами, технологічними вимогами і вимогами техніки безпеки.

Однак, у всіх випадках, до устаткування, що має електропривід, повинен бути вільний підхід з усіх сторін шириною не менше 1 м зі сторони робочої зони і 0,6 м — зі сторони неробочої зони. Виробничі меблі (шафи, стелажі, столи тощо) можна ставити впритул до конструктивних елементів будівлі — стін, колон.

Підлоги виробничих приміщень повинні бути зносостійкими, теплими, неслизькими, щільними, легко очищуватись, а в деяких цехах та дільницях — волого-, кислото- та вогнестійкими. Через підлогу в інші приміщення не повинні проникати вода, мастила, шкідливі речовини, гази.

РОЗДІЛ 4

Визначення складу і площі приміщень закладу на основі ДНБ (СНіП)

За допомогою ДБН (СНіП) підбираємо склад та площі приміщень проектуємого закладу і оформляємо у вигляді табл.4.3 та 4.4

Для підбору необхідного номерного фонду готелю, було використано ДБН В.2.2-20 – 2008 «Будинки та споруди. Готелі», згідно якому в готелі 3* повинні бути такі номери (табл. 4.1)

Таблиця 4.1

Вимоги до різних типів номерів готелю категорії 3*

№ п/п	Назва номерів			% номерів кожного типу	Типи санвузлів
		Кількість місць	Житлова площа,м		Основ-ний	Додат-ковий
1.	Апартамент	1(2)	40	Не більше 5	Б	Г
2.	Люкс	1(2)	30		В	Г
3.	Дуплекс	1(2)	30		В	Г
4.	Номер І категорії	1	10	Не менше 20	В	-
5.	Номер ІІ категорії	2	14	Не менше 70	В	-

Оскільки в готелі планується 400 місць, то їх розподіл здійснено таким чином (табл.4.2)

Таблиця 4.2

Розподіл номерів у готелі

Назва номерів	Площа 1 номеру, м	Кількість номерів	Площа номерів, м	Кількість місць
1	2	3	4	5
Апартамент	40	5 номерів: - 3 одномісних; - 2 двомісних.	200	7

Продовження табл.4.2

1	2	3	4	5
Люкс	30	6 номерів: - 3 одномісних; - 3двомісних.	180	9
Дуплекс	30	2 номери двомісні	60	4
Номери І категорії	10	100 одномісних	1000	100
Номери ІІ категорії	15	140 двомісних	2100	280
Разом		253	3540	400

Отже, після розрахунку номерного фонду ми можемо повністю визначити склад приміщень проектує мого готелю. (табл.4.3)

Таблиця 4.3

Експлікація приміщень трьохзіркового готелю на 400 місць

№ п/п	Назва приміщення	Площа, м
1	2	3
	Приміщення житлової групи
1.	Апартамент	200
2.	Люкс	180
3.	Дуплекс	60
4.	Номери І категорії	1000
5.	Номери ІІ категорії	2100
	Приміщення приймально-вестибюльної групи
6.	Вестибюль	300
7.	Бюро прийому та реєстрації	12
8.	Бюро бронювання	10
9.	Кімната чергового персоналу	8
10	Пункт оперативного та факсимільного зв’язку	10
11.	Службовий санітарно-технічний блок	10
12.	Кімната чергового адміністратора	8
13.	Сейфова	8
14.	Швейцарська і приміщення носильників	8
15.	Камера схову	16
16.	Приміщення охорони	16
17.	Відділення зв’язку	12
18.	Телефонний переговорний пункт міжміського зв’язку	12
	Адміністративна група
19.	Кабінет директора	20
20.	Кімната відпочинку	12

Продовження табл. 4.3

1	2	3
21.	Санвузол	3
22.	Приймальня	12
23.	Кабінет заступників директора	16
24.	Кімната головного інженера	14
25.	Кімната завгоспа	16
26.	Відділ кадрів	16
27.	Бухгалтерія	38
28.	Відділ матеріально-технічного постачання	10
	Господарсько-виробничі
29.	Приміщення чергової ремонтної зміни	14
30.	Вузол зв’язку	80
31.	Центральна білизняна	72
32.	Служба дезінфекції	5
33.	Служба прибирання території	28
34.	Майстерні	88
35.	Складські приміщення	170
	Допоміжні та фізкультурно-оздоровчі
36.	Спортивний зал	216
37.	Кімната інструктора	8
38.	Роздільні роздягальні з душовими і санвузлами	48
39.	Зал тренажерів	100
40.	Кімната медсестри	12
41.	Сауна з басейном	70
42.	Конференц-зал	144
Всього:		5099

Аналогічним чином (з ДБН та СНіП) визначаємо площі та склад приміщень для кафе сімейного типу на 140 місць (табл.4.4)

Таблиця 4.4

Експлікація приміщень кафе сімейного типу на 140 місць

№ п/п	Назва приміщення	Площа, кв.м
1	2	3
	І. Для відвідувачів
1.	Вестибюль	70
2.	Торговельний зал	280
	ІІ. Виробничі
3	Приміщення для нарізання хліба	6
4.	Овочевий цех	16

Продовження табл. 4.3

1	2	3
5.	М'ясо-рибний цех	18
6.	Гарячий цех	40
7.	Холодний цех	12
8.	Мийна та комора для тари	10
9.	Мийна столового посуду	6
10.	Мийна кухонного посуду	8
11.	Роздаткова	18
	ІІІ. Складські приміщення
12.	Холодильні камери:
	- м’ясних та рибних, овочевих напівфабрикатів;	9
	- молочних продуктів, жирів та гастрономії;	9
	- фруктів, ягід, напоїв, овочів.	6
13.	Склад сухих продуктів	6
14.	Склад інвентарю	6
15.	Розвантажувальна	12
	Адміністративні і побутові приміщення
16.	Білизняна	7
17.	Гардероб для персоналу	28
18.	Дущові, туалети для персоналу	13
19.	Гардероб для офіціантів	9
20.	Приміщення для персоналу	8
Разом		605

Використовуючи дані таблиць 4.3 та 4.4 знаходимо загальну (готелю та кафе сімейного типу) корисну площу закладу.

S= S+ S (5.1)

Звідси:

S=5099+605=5704(м)

Отже, корисна площа проектованого готелю становить 5704 м

Розділ 5. Визначення загальної площі будівлі та її поверховості

Площу будівлі закладу ресторанного господарства з урахуванням збільшення площі на коридори та сходині марші розраховують за формулою:

(5.2)

=5704*1,15*1,05=6888(м)

Виходячи з розрахунку загальної площі та плану першого поверху можна визначити, що наш заклад налічуватиме 3 поверхи та підвальне приміщення, у якому знаходитимуться складські приміщення, майстерні, пральна, а також сауна з басейном, спортзал та тренажерний зал.

Оскільки проектування службових та адміністративних приміщень без природнього освітлення не допускається то для цього у готелі будуть використовувати інженерні пристрої на прикладі світловодів.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Готельний ринок України, як один із найбільших сегментів туристичного бізнесу, не зважаючи на великий потенціал, дуже відстає від інших сегментів ринку гостинності та потребує значних інвестицій. Розвиток готельного сектору України знаходиться все ще на досить низькому рівні, знов побудовані і реконструйовані готелі особливих змін на ринку не принесли.

Варто зауважити, що проектований готель має всі шанси вийти на міжнародний рівень обслуговування туристів. Адже тут створені усі необхідні для цього умови: сучасне обладнання для конференц-залу, задовільна матеріально-технічна база в номерах, професійний персонал і чітка система у правління та координації роботи усіх служб готелю.

При виконанні курсового проекту було визначено основних конкурентів готелю, аби визначити чи зможе наше підприємство конкурувати на ринку готельних послуг Вінниці.

Для ефективної роботи готельного комплексу був визначений сегмент споживачів, на яких буде орієнтуватися проектований готель у своїй ціновій політиці та обслуговуванні.

Важливим завданням готелю для його подальшого розвитку є постійний контроль за ефективністю діяльності готельного комплексу, постійний пошук та освоєння нових ринків, розробка стратегії розвитку і системи заходів щодо її реалізації, а також контроль за виконанням поставлених завдань.

Отже, у курсовому проекті було визначено особливості функціонування готелю категорії 3* на 400 місць та чітко сформовано напрям діяльності кафе при ньому на 140 місць. Визначено специфіку його діяльності. Також складено виробничу програму м'ясо-рибного цеху та підібрано обладнання для роботи у ньому.