42. Облік розрахунків з учасниками (порядок нарахування та виплати дивідендів, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік розрахунків з учасниками)

Для обліку розрахунків з учасниками та засновниками господарського товариства щодо розподілу прибутку або інших джерел на дивіденди, спрямування їх до статутного капіталу, виплат за користування земельними і майновими паями (на сільськогосподарських підприємствах), видачі через вибуття учасників чи засновників належної їм частини майна призначений рахунок 67 “Розрахунки з учасниками”.

На субрахунку 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами” обліковують дивіденди, нараховані власникам простих і привілейованих акцій (часток у статутному капіталі) за рахунок прибутку або інших, передбачених установчими документами, джерел.

На субрахунку 672 “Розрахунки за іншими виплатами” господарського товариства обліковують інші виплати, нараховані засновникам та учасникам за користування майном, зокрема, земельним і майновим паєм, а також виплат у зв’язку з одержанням належної вибулому учаснику (засновнику) частиниактивів підприємства.Аналітичний облік здійснюють за кожним засновником та учасником і за видами виплат.

42. Облік доходів майбутніх періодів ( порядок формування та віднесення на доходи періоду, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік)

Доходи майбутніх періодів обліковуються на рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів» який призначено для узагальнення інформації щодо одержаних доходів у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах.

До доходів майбутніх періодів відносяться: доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально- видовищних підприємств, абонплата за користування засобами зв'язку тощо.

За кредитом рахунка 69 «Доходи майбутніх періодів» відображається сума одержаних доходів майбутніх періодів, за дебетом їх списання на відповідні рахунки обліку доходів та включення до складу доходів звітного періоду.

Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами їх утворення і визнання доходами звітного періоду. Синтетичний облік ведуть у II розділі 3ж.

42. Облік довгострокових зобов¢язань за облігаціями та з фінансової оренди (характеристика рахунків, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік)

Облігація — цінний папір, який засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачене умовами випуску).

Випустити облігації може будь-яке підприємство за рішенням власників в межах 10 % статутного капіталу. Для цього воно повинно отримати дозвіл комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка здійснює реєстрацію емісії. Після реєстрації емітентові видається свідоцтво, яке є підставою для друкування сертифікатів цінних паперів.

У сертифікаті вказується номінальна вартість облігації, яку вона досягає за період погашення.

Часто облігації розміщуються за вартістю, що відрізняється від номінальної: з дисконтом аб премією.

При розміщенні облігації визначається ставка відсотків за облігацією, що є платою за користування позиковими коштами, а також періоди їх виплат.

Витрати на сплату відсотків повинні визначатися за ринковою ставкою, незважаючи на те що сума нарахованих відсотків базується на визначеній ставці відсотків.

Відсотки нараховуються у кожному звітному періоді незалежно від дати їх виплати за принципом нарахування.

Довгострокові зобов'язання за облігаціями визнаються за теперішньою вартістю.

Якщо ринкова ставка відсотка дорівнює визначеній на момент емісії ставці відсотка, облігація може реалізовуватися за номінальною вартістю.

Для обліку зобов'язань за довгостроковими облігаціями використовується рахунок 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями». Цей рахунок використовується для розрахунків з особами, що придбали облігації, за випущеними та розміщеними облігаціями вланої емісії.

Рахунок 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями» має такі субрахунки:

«Зобов'язання за облігаціями»;

«Премія за випущеними облігаціями»;

«Дисконт за випущеними облігаціями».

За кредитом субрахунка 521 «Зобов'язання за облігаціями» ведеться облік зобов'язань за довгостроковими облігаціями за номінальною вартістю. За дебетом цього рахунка відображається погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій.

Субрахунок 522 «Премія за випущеними облігаціями» використовується для обліку нарахованих сум премій та їх амортизації до досягнення номінальної вартості облігації або до моменту її продажу. Розмір премії за облігацією залежить від ціни розміщення облігації та її номінальної вартості і є різницею між ними. Сума нарахованої амортизації відображається за кредитом субрахунка 522 «Премія за випущеними облігаціями», її амортизація (списання) — за дебетом рахунка. Амортизація премії здійснюється виходячи з її розміру та терміну емісії облігації.

Субрахунок 523 «Дисконт за випущеними облігаціями» використовується для обліку дисконту за розміщеними облігаціями. Розмір дисконту залежить від номінальної вартості облігації та вартості її розміщення і визначається як різниця між ними. Сума дисконту відображається за дебетом субрахунка 523 «Дисконт за випущеними облігаціями», його амортизація (списання) — за кредитом рахунка. Сума дисконту, що списується у звітному періоді, залежить від розміру визнаного дисконту та терміну, який залишився до погашення облігації. Синтетичний облік зобов'язань по облігаціях ведуть у журналі № 3 та відомості 3,4.

Облік довгострокових зобов'язань з оренди

Фінансова оренда — це оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив. При цьому право власності на актив може передаватись після закінчення терміну оренди.

Будь-яка інша оренда, що не передбачає взагалі передачі ризиків та вигід від володіння майном, вважається операційною.

За П(С)БО 14 «Оренда» оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведен

Орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди.

Орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання.

Строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди.

Теперішня мінімальна вартість орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди.

При передачі майна у фінансову оренду його вартість одночасно із зобов'язаннями відображається за балансом орендаря у сумі мінімальних орендних платежів.

Мінімальні орендні платежі — платежі, що здійснюються або можуть здійснюватись орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням непередбаченої орендної плати, вартості послуг та податків, що підлягають поверненню орендодавцю) на суму його гарантованої ліквідаційної вартості.

Гарантованою ліквідаційною вартістю для орендаря — це частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або пов'язаною з ним стороною;

для орендодавця — це частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або незалежною третьою стороною, здатною за своїм фінансовим станом відповідати за гарантією.

Негарантована ліквідаційна вартість — це частина ліквідаційної вартості зданого в оренду активу, отримання якої орендодавцем не забезпечується або гарантується лише пов'язаною з ним стороною. Фінансова оренда визнається орендарями за балансом як активи та зобов'язання за сумами, що дорівнюють справедливій вартості майна на початку оренди або за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів. Для обчислення теперішньої вартості мінімальних орендних платежів використовують орендну ставку відсотка.

Орендна ставка відсотка — це ставка відсотка, за якою теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів та негарантова- ної ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вартості фінансової оренди на початок строку оренди. Якщо фактор дисконту визначити неможливо, слід застосовувати ставку відсотка за іншими податками орендаря.

Облік активів, отриманих у фінансову оренду, ведеться на субрахунках рахунка 10 «Основні засоби» або «Інші необоротні матеріальні активи» залежно від виду майна. Одночасно облік зобов'язань із фінансової оренди ведеться на рахунку 53 «Довгострокові зобов'язання з оренди»:

Рахунок 53 «Довгострокові зобов'язання з оренди» має такі субрахунки:

«Зобов'язання з фінансової оренди»;

«Зобов'язання з оренди цілісних майнових комплексів». За кредитом рахунка 53 «Довгострокові зобов'язання з оренди» відображається нарахування заборгованості перед орендодавцем за отримані об'єкти довгострокової оренди, за дебетом — її погашення, переведення до поточних зобов'язань, списання тощо.

Аналітичний облік зобов'язань з оренди ведеться за кожним орендодавцем та об'єктом орендованих необоротних активів.

Окрім вартості об'єкта оренди орендар сплачує орендарю відсотки за користування майном.

Зобов'язання за нарахованими відсотками обліковуються за кредитом рахунка 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» з одночасним визнанням фінансових витрат на рахунку 952 «Інші фінансові витрати». При цьому складається обліковий запис:

Дебет 952 «Інші фінансові витрати» Кредит 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками»

Протягом терміну використання активу орендарем нараховується амортизація за методом передбаченим обліковою політикою для відповідної групи основних засобів.

Синтетичний облік довгострокових зобов'язань з оренди ведуть у журналі № 3.