Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Физика / 3._____________

.pdf
Скачиваний:
14
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
362 Кб
Скачать
☆

 

 

В.М.Клименко. Термодинаміка

 

 

 

 

 

 

 

 

95

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

γ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

TVγ−1 =const , PT

1−γ

= const .

(5)

 

 

 

 

 

 

Робота розширення газу від V1

до V2

 

при адіабатичному процесі

 

може бути одержана з першого начала δQ=dU+δA=0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δA=-dU.

(6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В інших виразах роботу можна знайти прямим обчисленням

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

νR∆T A = ∆(PV) .

 

 

 

 

A = ∫2PdV = −∆U

A = -

(7)

 

 

 

 

 

 

 

V1

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

1 − γ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3. Характеристики ізопроцесів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Назва

Рівняння

 

 

Зв'язок між

 

Робота в процесі

Тепло,

 

процесу

процесу

 

параметрами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

передане в

 

 

 

 

 

 

 

 

стану

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

процесі

Ізохорний

V = const

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δ

 

 

 

 

 

 

 

= const

 

δA = 0, A = 0

 

 

 

 

 

 

 

Q = CVdT,

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q=CV(T2 - T1)

Ізобарний

p = const

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δ

 

 

 

 

 

 

 

= const

 

A = pdV,

 

 

 

 

 

 

 

Q = CpdT,

 

 

 

 

T

 

 

A = p(V2 - V1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q=Cp(T2 - T1)

Ізотермічний

T = const

pV = const

 

δ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δ

δ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A = pdV,

 

 

 

 

 

 

 

Q =

A,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A = νRTln(

V2

),

 

 

 

 

Q = A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A = νRTln(

P1

 

),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Адіабатний

δ

PV

γ

= const

 

δ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δ

 

 

 

 

Q = 0

 

 

A = pdV = - dU

Q = 0,

 

 

 

 

 

 

 

γ

 

 

 

 

 

 

 

 

A = - ∆U = CV(T1 - T2)

Q = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

PT1−γ = const

 

 

 

 

 

A =

P1V1 −P2V2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

TV

(γ- 1)

=const

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

γ −1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

νRT

 

 

 

 

 

P2

 

γ −1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A =

 

[1−(

) γ ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

γ −1

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A =

 

P1V1

[1−(

V2

)1−γ ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

γ −1

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

§ 74. Теплоємність ідеального газу

Теплоємністю С тіла називається відношення елементарного тепла δQ, переданого тілу, до відповідної величини зміни температури тіла dT

C =

δQ

=

dU + δA

 

(1)

dT

dT

 

 

 

 

В.М.Клименко. Термодинаміка 96

C ==

i

νR + P dV

(2)

 

2

dT

 

і вона чисельно дорівнює теплоті, необхідній для збільшення температури

тіла на 1К. Питома теплоємність с теплоємність одиниці маси речовини

с = С/m, а молярна c =µc = C .

 

 

 

 

 

ν

 

 

 

 

Теплоємність при сталому об'ємі позначається як CV

(система не

виконує роботи pdV=0) і може бути обчислена з (2)

 

 

CV =

i

νR .

(3)

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

Внутрішня енергія газу можна записати через CV

 

 

U =

i

νRT =CVT .

(4)

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

Теплоємність при сталому тискові позначається як CP

і може бути

обчислена з (2) при врахуванні (3) так

 

 

 

 

CP =CV + P dV = CV +

d(PV)

 

 

dT

 

 

 

 

 

dT

 

 

 

CP =CV + νR .

Ми знайшли d(pV) із рівняння Клапейрона-Менделєєва, врахувавши, що

P=const,

 

 

 

 

 

 

d(PV)

= νR.

 

 

 

Знайдемо відношення CP до CV

 

dT

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CP

 

CV + νR

 

 

νR + νR

i + 2

 

 

 

 

 

 

2

.

(5)

 

 

=

 

=

 

 

 

 

 

 

=

 

 

CV

CV

 

 

 

i

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

νR

 

 

 

 

 

З (5) видно, що стала адіабати γ може бути представлена через відношення теплоємностей при сталому тискові і при сталому об'ємі так

γ= i + 2 = CP .

iCV

§75. Теплові двигуни та холодильні машини

Робоче тіло термодинамічна система, що здійснює процес і призначена для перетворення одної форми енергії теплоти або роботи в іншу. У тепловому двигуні робоче тіло, одержавши енергію у формі тепла, частину її передає зовні у формі роботи.

Нагрівачем називається термодинамічна система, що передає іншій

В.М.Клименко. Термодинаміка 97

термодинамічній системі енергію у формі тепла Q1.

Холодильником називається термодинамічна система, що одержує від досліджуваної системи енергію у формі тепла

Q2 .

Робота проти зовнішнього тиску, що здійснюється системою в оборотному круговому процесі, вимірюється площею, обмеженою кривою цього процесу на діаграмі P-

V. Дійсно,

на

шляху від V1 до V2 система

V

 

 

виконує роботу A12 = ∫2PdV , а на шляху від V2 до V1 робота виконується із

V1

 

 

 

V

 

зовні над системою і вона дорівнює A21 = ∫1PdV . В підсумку робота системи

за цикл дорівнює

V2

 

 

 

V

V

 

A = A12 + A21 = ∫2PdV + ∫1PdV = ∫ PdV .

V1

V2

1−2−1

Прямий цикл круговий процес, у якому система виконує додатну роботу А>0, обхід замкненої кривої проводиться за годинниковою стрілкою. У противному випадку цикл називається зворотнім.

За визначенням, термічним коефіцієнтом корисної дії (ККД)

нагрівача ηt називається відношення теплового еквівалента роботи A, яку виконує робоче тіло в прямому круговому процесі, до суми всього тепла Q1, яке при цьому передається робочому тілу нагрівачем

ηt = A = Q1 − Q2 .

Q1 Q1

ККД холодильної установки ε дорівнює відношенню кількості тепла Q2, забраного від охолоджуваного тіла, до теплового еквівалента роботи А, що витрачається при цьому

ηхол =

Q2

=

Q2

.

A

 

 

 

Q1 − Q2

Холодильна установка працює у зворотному напрямі до теплової машини.

§ 76. Цикл Карно

Цикл Карно є прямий оборотний круговий процес, що складається з двох оборотних ізотермічних процесів 1 1' із

В.М.Клименко. Термодинаміка 98

температурою Т1 i 2 - 2' із температурою Т2 та двох оборотних адіабатних процесів 1' 2 i 2 1. У процесі 1 1' робоче тіло одержує від нагрівача тепло Q1, а в процесі 2 2' віддає холодильнику тепло Q2 . В циклі Карно

тепловий двигун може виконати роботу, еквівалентну лише частині одержаного від нагрівача тепла, а решту тепла витрачає для повернення у вихідний стан 1 із ненульовою роботою, шляхом передачі тепла холодильнику.

Теорема Карно: термічний ККД ηt оборотного циклу Карно не

залежить від природи робочого тіла і є функцією лише абсолютних температур нагрівача T1 та холодильника T2

ηt =

T1 − T2

.

(1)

 

 

T1

 

Щоб довести цю теорему, розглянемо процес теплопередачі в циклі. На дільниці 1 1' процес ізотермічний з розширенням від V1 до V1' і за першим началом для ізотермічного процесу A11' =Q1 . З іншого боку, робота системи

на цій дільниці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V1'

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

11'

=νRT ln

 

 

= Q .

 

 

(2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

V1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На дільниці 1' 2 процес адіабатичний з розширенням від V1' до V2

без теплообміну,

тобто

 

Q1'2

=0 . Стан 1'

 

та

стан 2 мають об'єми та

температури, що зв'язані рівнянням адіабати

 

 

 

 

 

 

 

T Vγ−1

=T V

γ−1 ,

 

 

(3)

 

 

 

 

 

1

1'

 

 

 

2 2'

 

 

 

 

а робота, яку виконує газ при роширенні знайдемо з рівняння A=(U2-U1)

 

 

A

1'2

=

i

 

νR(T

− T )

 

 

(4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На дільниці 2 - 2' процес ізотермічний із зменшенням об'єму від V2 до

V2’' і запершим началом A22' =Q2 = −| Q2 |. Робота системи на цій дільниці

A

22'

=νRT ln

V2'

= Q

2

= −| Q

2

| .

(5)

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

V2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На дільниці 2' 1 процес адіабатичний із зменшенням об'єму від V2' до V1 без теплообміну, тобто Q2'1=0 . Стан 2' та стан 1 мають об'єми та

температури, що зв'язані рівнянням адіабати

 

T Vγ−1

=T Vγ−1

(6)

1 1

2 2'

 

а робота, яку виконує газ у цьому процесі знайдемо з рівняння A=(U1-U2) A2'1 = 2i νR(T1 − T2 ) = −A1'2 . (7)

З рівнянь (3) та (6) одержимо

В.М.Клименко. Термодинаміка 99

 

V

 

 

γ−1

 

 

V

 

γ−1

 

1'

 

 

 

 

=

2

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

2'

 

 

 

V1'

 

=

 

V2

.

 

 

(8)

 

V

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2'

 

 

 

 

Кількість теплоти, одержаної системою в циклі, зважаючи на (4) та (7) є

Q =Q1 + Q1'2 + Q2 + Q2'1 =Q1 + Q2 .

(9)

Робота, виконана системою, дорівнює

 

 

 

А= νRT1ln(

V1'

) - νRT2ln(

V2

),

(10)

V

V

 

 

 

 

1

 

2'

 

 

тому що

 

 

 

 

A = A11'

+ A1'2 + A22' + A2'1

A =νRT1 ln V1' V1

+

i

νR(T

− T ) + νRT ln

V2'

 

 

2

2

1

2

V2

 

 

 

A =νRT1 ln V1' + νRT2 ln V2' V1 V2

A =νR(T1 −T2 )ln V1'

V1

+ 2i νR(T1 −T2 )

(11)

Коефіцієнт корисної дії теплової машини за цикл з урахуванням (11) та (2) визначимо так

η

t

=

A

=[νR(T − T )ln

V1'

]/[νRT ln

V1'

]

 

 

 

 

 

1

2

 

V1

1

V1

 

 

 

 

Q1

 

 

 

 

 

 

 

 

ηt =

T1

−T2

.

 

(12)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

Термічний

 

коефіцієнт

корисної

дії будь-якого необоротного

кругового процесу ηt,н завжди менше коефіцієнта корисної дії ηt

оборотного кругового процесу, при однакових температурах нагрівача й холодильника.

Для оборотного циклу величина ηхол залежить лише від співвідношення температур нагрівача та холодипьника. Для зворотного

циклу Карно ηхол = T1 T−2T2 і є максимальним по відношенню до циклу з необоротними процесами.

§ 77. Ентропія

1. Ентропія S системи за Клаузіусом є функція стану системи, диференціал якої в елементарному оборотному процесі дорівнює відношенню нескінченно малої кількості тепла δQ, переданого системі, до її

В.М.Клименко. Термодинаміка

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

абсолютної температури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dS =

δQ

.

 

 

 

 

 

 

 

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для ідеального газу

 

 

 

 

 

 

νRT

 

 

δA = PdV = νRT dV

 

δQ = dU + δA, dU = νCVdT, P =

,

,

тому

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dT

+ R

dV

 

 

dS = ν CV

 

T

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dS = ν(CVdln T + Rd ln V),

 

 

(2)

 

а зважаючи на те що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

PV = νRT, lnP + lnV = ln(νR) + ln T

 

dlnV = dln T - dlnP, CP = CV + R

 

маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dT

− R

 

dP

 

,

 

dS = ν CP

 

T

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dS = ν(CPd lnT − Rd ln P) .

 

 

(3)

 

Аналогічно можна одержати ще й такий вираз для ентропії

 

 

 

 

 

dV

 

 

 

 

 

dP

 

dS = ν C

 

 

 

 

 

 

+ C

 

 

 

 

,

 

P V

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

dS = ν(CPd ln V + CVdln P).

(4)

 

Для одноатомних газів CP та CV не залежать від Т і після інтегрування (2-4) одержимо три вирази для ентропії

S = ν(C

 

 

lnT + R ln V)

+ S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

 

V2

 

 

 

V

0

, ∆S = ν C

ln

 

 

+ Rln

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

V1

 

S = ν(C

 

lnT − R ln P) + S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

P

 

 

 

P

0

, ∆S = ν C

P

ln

2

 

− Rln

 

2

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

P1

 

S = ν(C

 

ln V + C

 

ln P) + S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

 

P

 

 

 

 

P

V

0

, ∆S = ν C

P

ln

 

2

 

+ C

V

ln

 

 

2

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де S0 − стала інтегрування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V1

 

 

 

 

P1

 

 

Фізичний зміст

 

має

приріст

 

 

 

ентропії у

термодинамічному процесі ∆S = S − S0 ∆S, а тому величина S0

є не суттєвою.

Для адіабатичного оборотного процесу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δQ=0, dS=0, S=const

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і тому цей процес називають ще й ізоентропійним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При ізотермічному оборотному процесі T = const і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∆S = νR ln

V2

= νR ln

P1

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В.М.Клименко. Термодинаміка

101

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

при ізобаричному процесі P =const і

 

 

 

 

 

 

 

∆S =νCP ln

T2

 

=νCP ln

V2

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

V1

 

при ізохоричному процесі V =const і

 

 

 

 

 

 

 

∆S =νCV ln

T2

=νCV ln

P2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

P1

 

Якщо в циклі Карно записати роботу через теплоту, то для коефіцієнта

корисної дії одержимо такі співвідношення

 

 

 

 

 

 

 

ηt =

A

=

Q1 + Q2

=

T1 − T2

,

 

 

 

 

 

 

Q1

 

Q1

T1

 

з яких випливає, що за цикл

Q1 + Q2 = 0 . T1 T2

Останній вираз визначає приведену теплоту циклу Карно. Тепер для ентропії за цикл маємо

 

= Q

= ∫

δQ

1'

δQ

 

2

δQ

2'

δQ

 

1

δQ

 

 

∆S

= ∫

+ ∫

+ ∫

+ ∫

,

 

 

T

 

 

 

T

1

T

 

1'

T

2

T

 

 

2'

 

T

 

 

і остаточно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1'

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∆S =

Q

1

 

 

 

1

 

 

Q

+

 

Q

 

,

T =

 

T

∫ δQ + 0 +

T

 

∫ δQ + 0 =

 

T

 

T

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1 1

 

 

2

2'

 

 

 

1

 

 

2

 

∆S = 0 .

Якщо цикл відбувається за необоротними процесами 1-1' i 2-2', то не вся теплота переходить у роботу i Q1+Q2>А в циклі Карно, тобто

Q1 + Q2 > A = T1 − T2 ,

Q1 Q1 T1

і

∆S = Q1 + Q2 >0 .

T1 T2

Взагальному випадкові маємо

=∆S = Q1 + Q2 ≥ 0 , T1 T2

де знак рівності відноситься до циклу з оборотними процесами, а знак >0 відноситься до циклу з необоротних процесів. Для довільного елементарного термодинамічного процесу

dS ≥ δQ / T .

2. Ентропія за Больцманом. Поняття ентропії з молекулярно-кінетичної точки зору розглянув Больцман. Увівши термодинамічну ймовірність макроскопічного стану системи Ω, Больцман визначив ентропію системи так

S = k lnΩ +S0 ,

В.М.Клименко. Термодинаміка 102

де S0 - деяка константа, k - стала Больцмана..

Термодинамічною ймовірністю Ω називається число можливих мікростанів системи, які створюють даний макростан, тобто Ω показує скількома способами на мікрорівні може бути реалізовано заданий кількісний розподіл частинок системи, наприклад, по об'єму та швидкостям, причому Ω≥1. Розглянемо це визначення докладніше на такому прикладі. Нехай система складається з 4 пронумерованих частинок. Для визначення макростану системи, зокрема, розташування частинок у її об'ємі V, поділеному навпіл, задамо кількість частинок у лівій і правій його половинках, як це показано в таблиці. Кожний з макростанів може реалізуватися певним розташуванням пронумерованих частинок. Кількість цих реалізацій і є термодинамічною ймовірністю. З таблиці видно, що Ω зростає при переході системи до рівноважного стану (однакове число частинок в обох половинках) і має максимум у ньому. Це означає, що ентропія системи є сталою для рівноважних процесів і зростає для всіх інших, тобто для довільного елементарного термодинамічного процесу

 

 

 

dS ≥

δQ

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

В загальному випадку з визначення ентропії за Больцманом, можна

одержати усі співвідношення, які випливають із визначення ентропії за

 

Клаузіусом.

 

Таблиця 4. Визначення термодинамічної ймовірності Ω

 

 

 

№ п/п

 

Макростан

 

 

 

Мікростан

Ω

 

(указує кількість частинок)

 

(указує, де і які саме частинки за

 

 

 

 

 

 

номерами там знаходяться)

 

 

ліворуч

 

праворуч

 

ліворуч

 

праворуч

 

1

0

 

4

 

-

 

1,2,3,4

1

2

1

 

3

 

1

 

2,3,4

 

 

 

 

 

 

2

 

1,3,4

4

 

 

 

 

 

3

 

1,2,4

 

 

 

 

 

 

4

 

1,2,3

 

3

2

 

2

 

1,2

 

3,4

 

 

 

 

 

 

1,3

 

2,4

 

 

 

 

 

 

1,4

 

2,3

 

 

 

 

 

 

3,4

 

1,2

6

 

 

 

 

 

2,4

 

1,3

 

 

 

 

 

 

2,3

 

1,4

 

4

3

 

1

 

2,3,4

 

1

 

 

 

 

 

 

1,3,4

 

2

4

 

 

 

 

 

1,2,4

 

3

 

 

 

 

 

 

1,2,3

 

4

 

5

4

 

0

 

1,2,3,4

 

-

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§ 78. Другий закон (начало) термодинаміки

В.М.Клименко. Термодинаміка 103

Другий закон термодинаміки можна сформулювати такими еквівалентними положеннями:

•неможливо створити вічний двигун другого роду, тобто двигун, що отримує тепло від нагрівача і перетворює його у рівну кількість механічної енергії,

•неможливий процес, єдиним результатом якого є перетворення тепла, одержаного від нагрівача, в еквівалентну йому роботу.

•неможливий процес, єдиним результатом якого є передача енергії у формі тепла від холодного тіла до гарячого,

•неможливий круговий процес, єдиним результатом якого було б виконання роботи за рахунок охолодження робочого тіла,

•в замкненій системі ентропія може лише зростати або залишаться сталою.

Основне співвідношення термодинаміки, що об'єднує в собі перший

ідругий закони термодинаміки має вид

TdS ≥ dU + δA,

де знак рівності відноситься до оборотного процесу.

§ 79. Третій закон (начало) термодинаміки

За гіпотезою Планка при абсолютному нулі температури внаслідок квантового характеру процесів, які відбуваються в довільній системі при низьких температурах за умов її стійкої рівноваги, є тільки один мікростан, тотожній макростанові системи і Ω=1. В цьому випадку початкова ентропія

S0=klnΩ = 0.

Третій закон термодинаміки за Нернстом: в довільному ізотермічному процесі, який проведено при абсолютному нулі температури, приріст ентропії ∆ST = 0 = 0, незалежно від можливої зміни

будь - яких інших параметрів системи (тиск, об'єм і т. п. ).

Соседние файлы в папке Физика