Конс.Стратегія

зовнішніх умов реагували із запізненням, що призвело до великої кількості збанкрутілих в цей період підприємств.

Починаючи з 2000-го року функціонування вітчизняних підприємств відбувається в умовах, що постійно ускладнюються. Зовнішнє середовище стає все більш нестабільним та важко передбачуваним. Обмеженість ресурсів, галопуюча інфляція, нестабільна економічна політика держави, насичений споживчий попит, стрімкий технічний прогрес, нечесна конкуренція, інформаційний тиск та інші фактори ускладнюють управління та створюють значні перешкоди реалізації стратегії вітчизняних підприємств. Тим більше, що всі ці фактори одночасно впливають на підприємство, накладаючись один на одного.

Виходячи з того, що вітчизняні підприємства вимушені були стрімко перейти на нові ринкові умови господарювання, то вони не мали змоги здійснювати еволюційний розвиток власних систем управління в нових складних умовах, як зарубіжні підприємства. Тому, вітчизняні підприємства вимушені були відразу перейти до стратегічного управління. Це спричинило певні проблеми на підприємствах, а саме:

-необхідність термінової перебудови власної системи управління;

-нерозуміння необхідності використання стратегічного підходу до управління бізнесом;

-відсутність теоретичного і практичного досвіду побудови системи стратегічного управління;

-неможливість зведення стратегічного управління до переліку типових методик і процедур;

-неможливість директивно впровадити стратегічне управління на підприємстві;

-відсутність чітких орієнтирів, місії і бачення подальшого розвитку підприємства;

-ускладнене та запізнене реагування на вплив зовнішнього середовища та відсутність адекватної реакції на нього;

-відсутність навичок стратегічного мислення у керівників підприємства та кваліфікованих фахівців відповідного профілю;

-обмежені фінансові можливості підприємств;

-необхідність значних фінансових витрат і витрат часу на організацію планування і реалізацію стратегії, особливо на дослідження ринку і впровадження стратегічних змін.

3. Управлінські рішення, їх класифікація та процес прийняття

Управлінське рішення – це процес суб’єкта управління в результаті якого визначається які варто здійснити заходи, щоб вирішити проблему, яка виникла та отримати бажаний результат.

Управлінські рішення пов’язані з необхідністю впливати на суб’єкт управління з метою приведення його у відповідність до поставленої цілі.

121

Прийняття управлінських рішень – це процес, який починається з констатації проблеми та закінчується вибором рішення.

В широкому розумінні прийняття управлінських рішень ототожнюється з усім процесом управління. В цьому випадку охоплюється не тільки сам процес прийняття рішень, але й контроль та виконання прийнятого рішення.

У вузькому розумінні – це вибір кращого варіанту з числа альтернатив, при чому враховується сам процес пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки та вибір способу оцінки альтернатив.

Фактори, які впливають на прийняття управлінських рішень:

−час, який відводиться на прийняття рішень;

−ступінь підтримки керівника колективом;

−особисті риси характеру керівника;

−ступінь ризику рішень;

−загальна політика підприємства.

Класифікація управлінських рішень представлена в табл. 161.1 Таблиця 16.1.

Класифікація управлінських рішень.

В теорії управління виділяють наступні моделі прийняття управлінських рішень.

1.Класична – передбачається, що особа, яка приймає рішення має бути абсолютно об’єктивною і логічною, повинна мати чітку мету і всі свої зусилля спрямовувати на вибір кращого рішення.

2.Поведінкова – за нею особа, яка приймає рішення не має повної інформації щодо ситуації та всіх можливих альтернатив. До того ж ця особа не здатна або не схильна передбачати наслідки реалізації кожної можливої альтернативи.

3.Ірраціональна – модель ґрунтується на передбаченні, що управлінські рішення приймаються ще до того як досліджуються. Використовується для вирішення нових незвичайних управлінських рішень, коли виникає дефіцит часу і коли менеджер має достатньо влади аби нав’язувати свої рішення.

Найпростішою технологією прийняття управлінських рішень є інтуїтивна технологія. Її послідовність:

−реєстрація змін, які відбулись;

−селекція змін та управлінських рішень;

−прийняття управлінських рішень.

122

Друга технологія – раціональна технологія, має наступні етапи:

−діагноз проблеми;

−накопичення інформації з проблеми, яка виникла;

−розробка альтернативних варіантів рішення;

−оцінка альтернативних варіантів;

−прийняття управлінського рішення.

Одним з найважливіших етапів в технологіях прийняття рішень є пошук та оцінка альтернативних рішень. До методів пошуку альтернатив відносять:

−методи індивідуального пошуку (метод аналогії, ідеалізації, інверсії);

−методи колективного пошуку (метод мозкового штурму, колективного блокноту, конференції ідей).

4. Методи обґрунтування управлінських рішень

Методи обґрунтування управлінських рішень можна зобразити графічно (рис. 16.3).

Методи обґрунтування управлінських рішень

Дані методи показують залежність рішень від характеру інформації.

Питання для самоперевірки:

1.В чому полягає сутність стратегічного управління?

2.Охарактеризуйте основні еволюцію розвитку стратегічного управління.

123

3.Як можна охарактеризувати сучасний стан стратегічного управління в Україні?

4.Які проблеми виникають на вітчизняних підприємствах при впровадженні стратегічного управління?

5.Які подальші перспективи розвитку стратегічного управління в Україні?

Тестові завдання:

1.Детальний, всебічний, комплексний план, набір дій і рішень, які керівництво розробляє та приймає для досягнення цілей фірми – це:

а) стратегія; б) управління; в) політика; г) тактика.

2.Об’єкт головної уваги керівництва підприємства при стратегічному управлінні – це:

а) відслідковування змін зовнішнього середовища і адаптація до них; б) пошук можливостей збуту продукції; в) система мотивування та оплати праці;

г) безперебійне постачання підприємства ресурсами.

3.При стратегічному управлінні найважливішими критеріями ефективності управління є:

а) забезпечення прибутковості підприємства; б) раціональне використання виробничого потенціалу підприємства;

в) своєчасність і точність реакції організації на нові запити ринку і зміни в оточенні; г) обсяг виробництва товарів та послуг на підприємстві.

4.Прийняття рішення з приводу того, що робити з окремим бізнесом, і в якому напрямі розвиватись підприємству – це:

а) виконання стратегії; б) формування місії; в) вибір стратегії;

г) немає вірної відповіді.

5.Виконання стратегії спрямовано на вирішення завдань щодо:

а) встановлення пріоритету серед адміністративних завдань; б) встановлення відповідності між стратегією та процесами в середині організації;

в) вибору та узгодження із реалізованою стратегією стилю лідерства; г) всі відповіді вірні.

ЛІТЕРАТУРА

1.Березін О.В. Стратегія підприємства: навч. посіб.: РМОіНУ/ О.В.Березін, М.Г.Безпарточний. – К.: Ліра-К, 2010. – 224с.

2.Іванов Ю.Б., Тищенко О.М., Чечетова-Терашвілі Т.М. Стратегія підприємства: підручник. – Х.: Інжек, 2009. – 560 с.

124

3.Ігнатьєва І.А. Стратегічний менеджмент: підручник. – К.: Каравелла, 2008. – 480 с.

4.Кайлюк Є.М. Стратегічний менеджмент: навч. посіб. – Х.: ХНАМГ, 2010. – 279 с.

5.Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент: навч. посіб., 2-ге вид., переробл. і допов. – Л.: Вид-во Львівської політехніки, 2010. – 406 с.

6.Клівець П.Г. Стратегія підприємства: навч. посібн. – Київ: Академвидав, 2007. – 320 с.

7.Ковтун О.І. Стратегія підприємства: підручник. – Львів : «Новий Світ – 2000», 2009. - 680 с.

8.Мартиненко М.М. Стратегічний менеджмент: підруч. для студ. вищ. навч. закл. – Київ: Каравела, 2006. – 320 с.

9.Попович О.С. Стратегічне управління: курс лекцій / О.С. Попович; - К.: НТУУ «КПІ», 2011. – 259 с.

10.Парахина В.М., Максименко Л.С., Панасенко С.П. Стратегический менеджмент: Ученик / В.Н. Парахина, Л.С. Максименко, С.В. Пансенко. – 5-е изд. перераб. и доп. – М.:КНОРУС, 2011. – 496 с.

11.Порохня В.М., Безземельна Т.О., Кравченко Т.А. Стратегічне управління: навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 224 с.

12.Садєков А.А. Стратегічне управління підприємством. Управління змінами: навч. посіб. / А.А. Садєков, О. Ю. Гусєва; - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010.

13.Саєнко М.Г. Стратегія підприємства: підручник. – Тернопіль: «Економічна думка», 2006. – 390 с.

14.Скібіцький О. М. Стратегічний менеджмент: навч. посібн. – Київ : Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.

125