39. Обсипання та розсування ниток у тканинах та швах. Прилади та методи визначення цих показників. Методи усування негативних наслідків, зумовлених цими властивостями.

Обсипання – зміщення та випадіння ниток з відкритих зрізів тканини. Це важлива технологічна властивість тканини, від нех залежить розміри припусків на шви, методи обробки зрізів, параметри технологіч.операцій вигот.одягу. Вид характеристики обсипальності залежить від метода оцінки, який застосовується. Це може бути довжина бахрами тканини, яка зявляється при випадінні нииок, посилення зброду слою ниток з зрізу. Для визначення обсипальності тканини з натур.шовку, хім..волокон й ниток, шерстяних та лляних ниток, які містять хім.волокна та нитки, використовують прилад ПООТ. Витривалість тканини до обсипання визнач.за допомогою спец.пристосування ЦНИХБИ до розривної машини. Обсипальність - це негативна властивість тканини, яка характеризується випаданням ниток зі зрізу (обрізних країв тканин) і найбільше властива для тканин простих переплетень (сатинових, атласних), а також виробів, отриманих з волокон чи ниток, що мають слабке зчеплення. Найменшу обсипальність мають бавовняні, вовняні та напіввовняні тканини, найбільшу - тканини з натурального шовку, штучних і синтетичних ниток. Деякі операції, такі, як обпалювання, стриження, збільшують обсипальність, а такі, як апретування, пресування, валяння, її зменшують.

Розсуванням називають зміщення під дією зовнішніх сил ниток однієї системи тканини відносно ниток іншої системи. Раздвигаемость може спостерігатися як в полотні, так і поблизу швів, де вона є результатом впливу на нитки тканини стібків рядки при розтягуванні деталей і матеріалів у процесі їх експлуатації. Раздвигаемость ниток може оцінюватися зусиллям тиску або розтягування, що викликає ту чи іншу раздвигаемость залежно від використовуваного методу визначення. Для визначення стійкості різних тканин до раздвигаемости ниток рекомендується стандартний метод із застосуванням приладу РТ-2 (конструкція ВНІІПХВ), а також за допомогою спеціального пристосування на розривної машині РТ-250М. Раздвигаемость оцінюється зусиллям, яке необхідно докласти, щоб викликати зсув ниток тканини на 4 мм. Для проведення випробувань вирізують дві проби довжиною 380 мм і шириною 90 і 130 мм; проби сточують по довгих сторонах, вибираючи ширину шва, номер швейної нитки і голки відповідно до ОСТ 17-835-80. На відстані 25 мм від початку строчки висмикують нитки з тканини і роблять мітки по черзі на відстані 50 і 20 мм один від одного (рис. 4.1). Потім вирізують проміжки між пробами, не доходячи 10 мм до шва. Випробування виконують послідовно для кожної з п'яти проб. Раздвигаемость ниток в нетканих ниткопрошивні полотнах можна оцінити, використовуючи пристосування до розривної машині для визначення Обсипальність ниток тканини методом «гребінки». Пробу полотна наколюють на голки гребінки на відстані 30 мм від верхнього краю, нижній кінець проби заправляють у нижній затиск розривної машини, повідомивши пробі попередній натяг 20 сН (гс). Раздвигаемость ниток мають тканини малої щільності або слабо закріплені. Раздвигаемость ниток у швах найчастіше відбувається в сильно облягаючому одязі, шви якої відчувають великі зусилля розтягування, що призводить до їх руйнування. Тому виготовляти одяг за моделями, сильно облягає фігуру, з тканин, в яких нитки розсуваються, не рекомендується.