1.4. Джерело натхнення при створенні моделі

Художній образ – це відображення дійсності, причому не точна копія того, що бачить художник, а осмислена ним реальність, яка відображена з певної точки зору. З відображеної ним дійсності художник виявляє переважно те, що він свідомо або інтуїтивно вважає особливо цінним, головним, що надало вплив на його почуття, викликало певні емоції, асоціації…

Ось і прийшла осінь. Незвичайно стає холодно вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко! Всюди відчувається прохолодний подих осені.

Листя змінило свій колір, тільки ялинки витримали натиск осені і створюють зелені острівки літа на червоно-жовтому тлі парку. Та, мабуть, найбільше змінився вітер, який нещодавно ніби обпалював своїм подихом, а зараз його подув пронизує тебе наскрізь і змушує закутуватися у теплий одяг. Все стає якимось похмурим і безрадісним.

Тільки у ті дні, коли сонце сильніше засвітить, коли від його проміння заграють різноманітними кольорами дерева, а вітер стає безсилим проти нього. Тільки тоді розумієш, що не така вже сумна і безнадійна ця осінь, що вона швидко промине і врешті-решт треба насолоджуватися кожною миттю, що дає нам життя. І як же приємно пройтися парком теплої осінньої днини, відпочити у цій суцільній прохолодній тиші; подивитись, як з дерев повільно опадає жовте листя. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі як чудово сяє воно в останніх променях сонця! Осінні листочки мають безліч відтінків: світло-брунатний, золотавий, тьмяно-жовтий, жовтогарячий, і червоний. Таке враження, що чарівна красуня – осінь – тихою ходою водить нас осінніми алеями, залитими яскравими фарбами.

Скромна краса пізньої осені. Природа ніби причаїлася, чекаючи зимових холодів. Спохмурніло, насупилось, стало свинцево-сірим небо. Потекли з нього ниточки осіннього дощу, холодно і непривітно. І тому людина ніби теж якось завмирає, заспокоюється.

А як гарно сидіти дома біля вікна і слухати як іде дощ. Дома сухо, затишно, є гарячий чай, є час роздумів наодинці, час самоаналізу і мрій, а на вулиці злива, пливуть над асфальтом різнокольорові парасольки.

Саме враження, відчуття, спостереження, настрій одержані на прогулянці по осінньому парку стали джерелом натхнення при створенні моделі.

Емоційний вплив ліній різний: горизонтальна лінія асоціюється з горизонтом, передає спокій, вертикальна – прагнення вверх, динамічність, повідомляє формі стрункість; похила – нестійкість, падіння; ламана лінія – перемінний рух; хвилеподібна – рівномірний рух, хитання; спіральна – обертання.

Емоції, що виникають у цьому випадку, пояснюються тим, що форми предметів і одягу, їхній колір, контури й інші якості зв’язані з уявленнями про спокій, рух, зліт, падіння і т. д.

Одним з важливих засобів композиції є ритм. Він підсилює звучання головної теми і повідомляє динаміку усієї композиції.

Напрямок руху форми вбрання, її поверхні визначається зміною силуетних і конструктивних ліній.

Пластичні рухи конструктивних і декоративних ліній: швів, рельєфів, обробки – розчленовують форму, вносячи в неї ритмічні порядки. Ритмічні членування утворюються і завдяки сполученню в деталях різних матеріалів сполученню форми одягу з формою головного убору, взуття. Ритмічні рухи доповнюють і розвивають пластичні.

Кишені, клапани, листочки, коли вони плоскі, злиті з формою можуть виконувати роль орнаменту на площині. А можуть бути активними елементами форми, коли вони об’ємні, що збільшують рельєф, форми, її масу.