- •Історія розвитку фармації. Фармація і сучасність. Фармацевтична етика і деонтологія
- •Медицина і фармація на Русі
- •Фармацевтична етика і деонтологія
- •Етика відносин фармацевта і хворого
- •Професійні стосунки в аптечних колективах
- •Етичні норми спілкування фармацевта з медичними працівниками
- •Контрольні питання
- •Основні принципи організації діяльності аптечних закладів
- •Форми лікарського забезпечення амбулаторних і стаціонарних хворих
- •Законодавчі акти України, що регламентують діяльність у галузі лікарського забезпечення населення
- •Поняття про ліцензування
- •Аптека як заклад охорони здоров’я, торговельно- виробниче підприємство, суб’єкт підприємства
- •Спеціалізація аптечних закладів
- •Організаційна структура аптек, номенклатура приміщень та їх обладнання
- •Штат аптеки
- •Поняття про матеріальну відповідальність
- •Організація забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення стаціонарних хворих
- •Визначення міжлікарняної та лікарняної аптеки
- •Основні завдання та функції аптек, що здійснюють забезпечення лікарськими засобами і виробами медичного призначення стаціонарних хворих
- •Особливості організаційної структури мла і ла
- •Порядок відпуску аптечних товарів лікувально-профілактичним закладам з госпрозрахункових аптек
- •Особливості відпуску аптечних товарів лікувально- профілактичних закладів з бюджетних аптек
- •Контрольні питання
- •Організація постачання аптечних установ. Аптечний склад
- •Вимоги до організації аптечного складу
- •Організаційна структура аптечного складу
- •Організація роботи оперативних відділів аптечного складу. Порядок зберігання товару на складі
- •Особливості відпуску з аптечного складу отруйних, наркотичних, психотропних лікарських засобів і прекурсорів
- •Контрольні питання
- •Державна система забезпечення якості лікарських засобів і виробів медичного призначення
- •Перелік лабораторій, уповноважених Державною службою України з лікарських засобів на проведення робіт з контролю якості лікарських засобів і виробів медичної продукції (медичних виробів)*
- •Контрольні питання
Вимоги до організації аптечного складу
Аптечний склад (база) має бути розміщений в окремій будівлі або в ізольованому відокремленому приміщенні з окремим входом. Приміщення повинно розміщуватися в капітальній споруді (у нежитлових будинках) і відповідати вимогам будівельних, протипожежних, санітарно-протиепідемічних норм. Аптечний склад повинен мати виробничі та службово-побу- тові приміщення.
Виробничі приміщення - це площі (або зони) для приймання і зберігання різних груп лікарських засобів, допоміжних матеріалів і тари та їх відпуску.
Загальна площа приміщень повинна складати не менше 250 кв. м. Для лікарських засобів, що потребують особливих умов зберігання (отруйні, наркотичні, психотропні, вибухонебезпечні, вогненебезпечні, легкозаймисті, термолабільні, імуно- біологічні, лікарська рослинна сировина), виділяють окремі приміщення (або зони), які мають певні особливості обладнання.
Приміщення, де безпосередньо здійснюється зберігання лікарських засобів, обладнуються шафами, стелажами, холодильниками, сейфами та іншим необхідним обладнанням. У приміщеннях має підтримуватись певна температура і вологість повітря, що постійно контролюються.
Для підтримання чистоти приміщення обладнуються припливно-витяжною вентиляцією та здійснюється щоденне вологе прибирання із застосуванням дезінфекційних засобів.
До службово-побутових приміщень належить кімната персоналу та приміщення (або окрема шафа) для господарського інвентаря.
Стан виробничих приміщень, їх розміри та площа мають забезпечувати послідовність технологічного процесу (приймання, контроль якості, зберігання, відпуск лікарських засобів).
Організаційна структура аптечного складу
Модель організаційної структури аптечного складу (бази) визначається суб’єктом підприємництва самостійно і залежить від площі приміщень та обсягу роботи.
Основними відділами аптечного складу є приймальний відділ, оперативні (товарні) відділи, відділ експедиції. Серед оперативних відділів обов’язково відокремлюють відділ зберігання отруйних, наркотичних, психотропних лікарських засобів. Інші оперативні відділи виділяють залежно від фізико-хімічних властивостей лікарських засобів і впливу на них факторів зовнішнього середовища (наприклад, відділ готових лікарських засобів, відділ зберігання ін’єкційних лікарських засобів, відділ зберігання галенових лікарських засобів, відділ зберігання перев’язувальних засобів, засобів санітарії і гігієни, відділ зберігання тари і допоміжних матеріалів). Також на аптечному складі виділяють транспортний відділ та інші допоміжні відділи (фасувальний, пакувальний). Важливе місце займають відділи (сектори), які безпосередньо не пов’язані з рухом товару, а виконують функції управління (відділ маркетингу, бухгалтерія, юридичний відділ, обчислювальний центр).
Штат аптечного складу (бази) представлений адміністративно-управлінським персоналом (завідувач аптечного складу, заступник завідувача, керівники (завідувачі) відділів та їх заступники), виробничим персоналом (провізор, фармацевт, молодший фармацевт), допоміжним персоналом (укладальник- пакувальник, санітарка-мийниця). Посади керівників відділів та їх заступників мають право займати молодші спеціалісти (тобто фармацевти).
Крім того, на складі працюють водії, експедитори, вантажники, робітники служби охорони, оператори ПК, бухгалтери, економісти, спеціалісти з маркетингу.
Приймальний відділ. Порядок приймання товару на аптечному складі
Приймальний відділ є найважливішим структурним підрозділом аптечного складу (бази).
Він виконує такі функції:
здійснює приймання товарів, які надходять на аптечний склад згідно з укладеними договорами постачання (контрактами);
здійснює оперативний контроль за надходженням вантажів і розшук вантажів, які своєчасно не надійшли до складу;
документально оформлює надходження товарів та їх передачу до відповідних оперативних (товарних) відділів, здійснює облік цих товарів.
Усі товарно-матеріальні цінності постачаються на аптечний склад згідно з укладеними договорами.
Договір постачання - це угода, згідно з якою продавець повинен передати у зазначений термін певні товари покупцеві, а покупець - здійснити приймання товару та оплатити його. У договорі мають бути вказані такі реквізити:
дата укладання договору;
найменування покупця та продавця;
найменування товару, його ціна, кількість;
загальна вартість;
вимоги до якості товару;
термін та умови постачання;
порядок і строки розрахунків;
банківські реквізити;
юридичні адреси сторін;
відповідальність за порушення умов договору;
термін дії договору;
підписи сторін.
Договір укладається, як правило, строком на один рік. Оскільки лікарські засоби є специфічним товаром, то згідно з особливими умовами поставки медичної продукції вони повинні надходити на аптечний склад із залишковим терміном придатності не менше 80% (від загального терміну придатності, що вказаний на етикетці), а для бактерійних препаратів, стоматологічних та полімерних матеріалів - не менше 50% від терміну придатності. Медична продукція зі строком придатності понад два роки може відвантажуватися покупцеві, якщо залишковий термін придатності становить не менше 1,5 року. Постачання медично-фармацевтичної продукції з меншим залишковим терміном придатності дозволяється лише за згодою покупця.
Приймання товарів на аптечному складі безпосередньо здійснює приймальна комісія, яка складається не менше ніж з трьох осіб. Головою приймальної комісії є завідувач приймального відділу або його заступник, членами комісії є завідувачі відповідних оперативних відділів. Також до складу комісії може бути включено представника організації-постачальника або не- зацікавлену особу (працівника аптечного складу, який не є матеріально відповідальною особою). У складі приймальної комісії повинна бути уповноважена особа, яка здійснює вхідний контроль якості лікарських засобів.
Приймальна комісія виконує такі обов’язки:
приймає товар за кількістю, якістю, вартістю;
оформляє документи з приймання;
вирішує питання про подальші дії у разі порушення умов договору постачання.
При надходженні товару приймальна комісія спочатку перевіряє наявність необхідних супровідних документів: товарно-транспортної накладної (рахунку-фактури), сертифікатів якості на кожну серію лікарських засобів, податкової накладної.
Увесь товар перераховують або переважують, звіряючи фактичну наявність з даними, що вказані в товарно-транспортній накладній. Після цього уповноважена особа здійснює вхідний контроль якості і оформляє реєстр лікарських засобів (додаток 6), які надійшли до суб’єкта господарювання, даючи дозвіл на реалізацію товарів.
Факт приймання фармацевтичної продукції підтверджується складанням «Приймального акта». Якщо при прийманні товару виявлені розбіжності у кількості та якості продукції, то комісія складає «Акт про виявлені розбіжності у кількості та якості при прийманні товару» (додаток 4).
У разі виявлення сумніву щодо якості товару відібрані зразки передають до контрольно-аналітичної лабораторії, що підпорядкована Держлікслужбі, для отримання протоколу аналізу. Ці документи складають у двох примірниках (один залишається на аптечному складі, другий надсилається постачальникові). Товари, що прийняті комісією, передаються до відповідних оперативних (товарних) відділів на підставі акта приймання-передачі.
Особливу увагу приділяють прийманню наркотичних, психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку № 1 таблиці IV і спецбланків форми № 3. Для приймання цих товарів, згідно з наказом керівника аптечного складу, створюється постійна комісія у складі не менше п’яти осіб (зокрема і з дублю- вальним складом членів), головою якої є заступник керівника аптечного складу. У разі відсутності заступника керівника очолює комісію особисто керівник аптечного складу.
Комісія здійснює суцільну перевірку наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів і спецбланків форми № 3, що надійшли від постачальників, на відповідність їх найменувань, якості, кількості, ваги та ін. даним, вказаним у супровідних документах.
Результат приймання обов’язково оформлюється «Актом приймання наркотичних, психотропних лікарських засобів та прекурсорів від постачальників» (додаток 5).