4.1 Аналіз небезпечних і шкідливих чинників робочому місці з пеом

Усі чинники виробничої середовища відповідно до класифікацією по ГОСТ 12.0.003-74. Небезпечні й шкідливі виробничі чинники. Класифікація. поділяють на небезпечні й шкідливі чинники. Працюючи на ПЕОМ є можливість впливу наступних небезпечних виробничих чинників:

- можливість виникнення пожеж;

- вплив електричного струму;

- можливість механічного травмування (падіння, забиті місця та інших.);

- опіки внаслідок випадкового контакту із палкими поверхнями всередині лазерного принтера. На користувача ПЕОМ впливають різні групи чинників трудовий середовища:

- чинники виробничої середовища;

- чинники трудового процесу (тягар і напруженість праці);

- внутрішні кошти діяльності (виробничий досвід людини, його функціональне стан);

- зовнішні кошти діяльності (робоче місце, пульт управління, СОІ, основну перевагу й допоміжне устаткування);

- соціально-психологічні аспекти трудових взаємовідносин.

Шкідливі виробничі чинники поділяють на фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні виробничі чинники. У процесі роботи з користувача ПЕОМ надають дію такі фізичні виробничі чинники:

- підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

- підвищений рівень статичного електрики;

- підвищені рівні запорошеності повітря робочої зони;

- підвищений вміст позитивних і негативних іонів повітря робочої зони;

- знижена чи підвищена вогкість повітря робочої зони;

- знижена чи підвищена рухливість повітря робочої зони;

- підвищений рівень шуму;

- підвищений чи знижений рівень освітленості;

- нераціональна організація висвітлення робочого місця (підвищений рівень прямий і відбитійблесткости, підвищений рівеньослепленности, нерівномірність розподілу яскравості до поля зору, підвищена яскравість світлового зображення, підвищений рівень пульсації світлового потоку).

Хімічні виробничі чинники визначаються характеристикою відповідного робочого оточення. Контакт з речовинами, специфічними для робочих місць із ПЕОМ (заправку, озон під час роботи лазерних принтерів) в правильно провітрюваних приміщеннях нижче граничного рівня життя та технічно нескладне небезпеки, проте може стати небезпечним в погановентилируемом приміщенні, що містить кілька лазерних принтерів і копіювальних машин.

До психофізіологічним виробничим чинникам ставляться:

- напруга зору;

- напруга уваги;

- інтелектуальні й емоційні навантаження;

- тривалі статичні навантаження;

- монотонність праці;

- великі інформаційні навантаження;

- нераціональна організація робочого місця.

Можливість впливу біологічних чинників (підвищений вміст повітря робочої зони мікроорганізмів) зростає у переповнених і неправильно вентильованих приміщеннях.

Користувачі ПЕОМ переважно піддаються впливу фізичних і психофізіологічних виробничих чинників. Розглянемо їх понад докладно.

Основними складовими частинами самого персонального комп'ютера (ПК) є: системний блок (процесор), різноманітні устроюввода/вивода інформації (клавіатура, дискові нагромаджувачі, принтер, сканер), засіб візуального відображення інформації (монітор - чи дисплей). Монітор, зазвичай, сконструйовано з урахуванням електронно-променевої трубки (ЕПТ). ПК часто оснащують мережними фільтрами, джерелами безперебійного харчування та інших допоміжним електроустаткуванням. Всі ці елементи під час роботи ПК формують складну електромагнітну обстановку робочому місці користувача. Комп'ютер є джерелом електромагнітних полів (>ЭМП) буде в діапазоні від 3 гц до 300 МГц, які можна розділені за їхніми фізичними властивостями на електростатичне, змінне електричне і змінне магнітне. ПК є джерелом кількох видів електромагнітних полів і випромінювань: м'якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочастотного,сверхнизкочастотного івисокочастотного[22].

До чинників, впливає на стан здоров'я, ставляться:

- інформаційні перевантаження мозку разом із постійним дефіцитом часу;

- тривалий дефіцит інформації, має сигнальне значення;

- постійна зміна прийомів і труднощі роботи з засобами праці (операційні системи, редактори, бази даних, мови програмування, різноманітні прикладні програми розвитку й т. буд.);

- екстрені зміни міжособистісних взаємовпливів, викликаних створення нових мікро- імакроколлективов протягом невеликих термінів;

- порушення біологічних ритмів організму, обумовлене змінними чи ненормованими режимами праці;

- умови тривалої інформаційної ізоляції, зумовлені індивідуальною вдачею праці в ПЕОМ;

- часткова рухова інактивація та інших.

Під упливом цих факторів виникає можливість розвиватися інформаційних нервовихперенапряжений. Високі інформаційні навантаження за умов дефіциту часу й високої мотивації є причиною розвитку хронічного емоційної напруги. На ранніх етапах він грає біологічно позитивну роль (мобілізація ресурсів організму), але за тривалому дії веде до виникнення патологічних наслідків. Отже, основна мета охорони праці є досягнення максимальної безпеки особи на одне виробництві через усунення шкідливих і найнебезпечніших виробничих чинників.

Категорія складності роботи характеризує стан організму людини, що формується під впливом умовтруда[24].

Для визначення категорії складності робіт розраховується інтегральна оцінка складності робіт (І_>т1) за такою формулою:

, (4.1)

де Х_>оп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

          - середній бал всіх активних елементів умов праці, крім визначального Х_>оп, що визначається за такою формулою:

. (4.2)

Таблиця 4.1 - Оцінка чинників умов праці в робоче місце

Чинники умов праці	Значення	Оцінка в балах
Температура повітря робочому місці,t, З	29	4
Відносна вогкість повітря,, %	50	1
>Освещенность, Є, лк	350	1
Шум, рівень звуку, L,дБ	45	2
Точність зорових робіт	Низька	2
Тривалість зосередженого нагляду від робітника часу, %	20	1
Тривалість повторюваних операцій	42	2
Кількість важливих спостереження	15	3

Кількість кімнат у приміщенні, n - 1.

Кількість робочих місць, N р. р. – 1.

Середньорічна вести одного працівника, З_р – 3600 грн.

Кожен виробничий елемент умов праці в робоче місце (Х_й) отримує бальну оцінку 1 до 6, коли він впливає працівника протягом усього робочого зміни.

З таблиці 4.1 видно, що найбільшу оцінку (Х_>оп = 4 бала) отримав буквально таку чинник умов праці, як температура повітря робочому місці.

Розрахунок інтегральної оцінки тяжкості роботи вимагає попереднього розрахунку середнього значення оціночних балів  (до уваги середнього бала не включається найвищий бал, присвоєний найбільш несприятливого чиннику):

.

>Рассчитаем інтегральну оцінку тяжкості роботи:

src="bukvar.su/uploads/2012-01/1327080129_Opredelenie-osobennosteiy-kreditovaniya-fizicheskih-lic-v-KB-PrivatBank_96.png" alt="" width="228" height="42" />.

Інтегральна оцінка тяжкості праці становить 45,7, який відповідає IV категорії тяжкості роботи.

Інтегральна бальна оцінка тяжкості праці дозволяє визначити вплив умов праці в працездатності й ступінь стомлюваності людини за такими формулам:

Y = (І_т – 15,6)/ 0,64, (4.3)

де Y - ступінь стомлюваності;

15,6 і 0,64 - коефіцієнти регресії.

R = 100 – Y, (4.4)

де R - працездатність.

>Рассчитаем значення працездатності й працездатності відповідні розрахованої інтегральної оцінці 45,7.

Y₁ = (45,7-15,6)/0,64 = 47,

R₁=100 - 47 = 53.

До чинників, які прагнуть проведення заходів щодо поліпшення умов праці ставляться чинники, які мають бальну оцінку більше 2.

Відповідно, до цих умов праці в робоче місце відносять температуру повітря і кількість важливих спостереження.