5.3. Поняття про глобальну комп’ютерну мережу Internet.

Глобальна мережа (англ. Wide Area Network, WAN) — комп'ютерна мережа, що охоплює величезні території (тобто будь-яка мережа, чиї комунікації поєднують цілі мегаполіси, області або навіть держави і включають в себе десятки, сотні а то і мільйони комп'ютерів). Для порівняння, Персональна мережа (англ. Personal area network), Локальна мережа (англ. Local area network, LAN), Університетська мережа (англ. Campus area network, CAN) або ж Міська мережа (англ. Metropolitan area network, MAN) зазвичай не виходять за межі кімнати, будівлі, або ж специфічного регіону мегаполіса (тобто міста).

Internet - найбільша глобальна комп'ютерна мережа, що зв'язує десятки мільйонів абонентів у більш як 150 країнах світу. Щомісяця її поширеність зростає на 7-10%. Internet утворює немовби ядро, яке забезпечує, взаємодію інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі. Якщо раніше вона використовувалася виключно як середовище для передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні завдання, які підтримують функції мережного пошуку та доступу до розподілених інформаційних ресурсів й електронних архівів. Таким чином, Internet можна розглядати як деякий глобальний інформаційний простір.

5.4. Основні Internet – послуги.

Інтернет акумулює інформаційні ресурси в світовому масштабі і забезпечує до них швидкий і ефективний доступ. Будь-який документ, розміщений в Інтернеті у будь-якій точці земної кулі, є доступним для кожного, хто має вихід до Інтернету. Існують різні системи забезпечення доступу до інформації (Gopher, WAIS і т.п.). Домінуючою на сьогодні стала система WWW (World Wide Web, що перекладається з англійської мови як всесвітня павутина). В основі системи WWW лежить концепція гіпертексту. Ппертексто-вий документ містить посилання на інші документи, які з ним пов'язані. При цьому забезпечується можливість швидкого перегляду документів за цими посиланнями.

Гіпертекстовий документ, розміщений в Інтернеті, прийнято називати Web-сторінкою, або просто сторінкою, якщо це не викликає непорозумінь. Широкого розповсюдження набув термін сайт (англ. site — ділянка, місце, місцезнаходження). Сайтом називають або окрему Web-сторінку, або сукупність взаємопов'язаних сторінок.

2. Електронна пошта (E-mail), Користувачі Інтернету (люди, які працюють з комп'ютерами, що мають доступ до Інтернету) можуть надсилати один одному повідомлення. Природно, що ці повідомлення надходять до адресата значно швидше, ніж звичайні листи.

Кожний користувач (абонент) має власну «поштову скриньку», тобто виділений йому дисковий простір в комп'ютері, де зберігаються повідомлення, що надходять на його ім'я. Абонент знайомиться з листами і відповідає на них у зручний для нього час. Повідомлення може включати не тільки текст, а й графіку та звук. Якщо однакові листи надсилаються різним абонентам, мережа надає можливість розсилання їх по всіх адресах, що вказані відправником.

Одним сервером, як правило, користується група абонентів. У такому разі ім'я кожного абонента відділене відадреси спеціальним знаком «@»:ім'я_абонента@ім'я_сервера де ім'я абонента — це послідовність символів, яку вибравабонент.

3. Телеконференції (система Usenet). Телеконференції можна порівняти з дошкою оголошень або клубом за інтересами. Телеконференції об'єднують людей, які цікавляться певною тематикою і дозволяють розміщувати свою інформацію для загального ознайомлення. Сьогодні в Інтернеті існують десятки тисяч різноманітних телеконференцій.

4. Передача файлів. Для передачі файлів з одного комп'ютера до іншого в Інтернеті можуть використовуватись як засоби WWW та електронної пошти, так і спеціальний протокол, який має назву FTP.

5. Комп'ютерні бесіди (IRC) забезпечують живе спілкування між людьми на будь-якій відстані. На відміну від електронної пошти, при користуванні якою між надсиланням листа і отриманням відповіді на нього може пройти певний час, комп'ютерна бесіда — це спілкування двох або більшої кількості співрозмовників шляхом листування, але безпосередньо, в реальному часі.