2.5. Розмежування адміністративних і дисциплінарних проступків

Значна схожість спостерігається між адміністративними і дисциплінарними проступками. Вони мають приблизно одна­ковий ступінь суспільної небезпеки. Характеризуються такими рисами, як винність, протиправність, караність.

Свідченням про їх спорідненість є позиція законодавця, який у ст. 15 КУпАП встановлює, що особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за адміністративні правопорушен­ня несуть дисциплінарну відповідальність.

Вона підкріплюється роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, який у своїй Постанові № 6 від 24.06.88 р. (із змінами від 03.12.97 р.) «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» за­значив, що притягнення посадових осіб і громадян до дисциплі­нарної відповідальності за вчинені ними правопорушення не виключає застосування до них заходів адміністративного стяг­нення за ці самі порушення і не звільняє від обов'язку відшко­дувати заподіяну ними шкоду.

З огляду на вищезазначене актуальною є потреба в установ­ленні ознак, за якими адміністративні проступки відрізняються від дисциплінарних.

По-перше, головною ознакою, яка обумовлює всі інші від­мінності між адміністративними і дисциплінарними проступка­ми, є їх різна правова природа.

Своє вираження вона знаходить у тому, що обов'язок додер­жуватись правил, за порушення яких передбачено адміністра­тивну відповідальність, на відповідних суб'єктів покладається владно. Обов'язок додержуватись правил, за порушення яких передбачено дисциплінарну відповідальність, відповідними суб'єктами береться на себе добровільно.

Природа адміністративного проступку — публічно-правова. Він є порушенням загальнообов'язкових правил, які встанов­люються публічною адміністрацією. Такі правила є юридичним вираженням узагальнень про соціально-корисну поведінку суб'єктів суспільних відносин. Вони містяться у законах і діють у межах усієї країни, незалежно від територіальних, інституціо- нальних, етнічних, майнових, демографічних, виробничих та інших особливостей регіонів та їх населення. За допомогою цих правил здійснюються зміцнення законності, запобігання пра­вопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухиль­ного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством; а також охорона і захист прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інте­ресів підприємств, установ і організацій, встановленого право­порядку.

Загальнообов'язкові правила підлягають виконанню всіма суб'єктами, незалежно від особистих уявлень про доречність тих чи інших вчинків. їх порушення передбачає юридичну від­повідальність (адміністративну відповідальність).

Природа дисциплінарного проступку — цивільно-правова. Він виникає за умови, що сторони уклали трудовий договір і дійшли згоди щодо взаємних прав і обов'язків, які будуть доб­ровільно виконуватись. Невід'ємною складовою таких узго­джень є зобов'язання дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку (встановлених у межах організації правил дисциплі­ни) і нести за її порушення відповідальність.

Дисциплінарний проступок — це порушення дисципліни, яка діє у межах конкретної організаційної структури. У цьому контексті дисципліна — це сукупність нормативних приписів, які регулюють обов'язки сторін трудових правовідносин.

Юридична енциклопедія дає таке визначення дисциплінар­ному проступку: протиправне невиконання або неналежне ви­конання працівником своїх трудових обов'язків, за що до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення¹.

Таким чином, у адміністративного і дисциплінарного пра- вопорушення різні за своєю сутністю об'єкти посягання.

Об'єкти посягання адміністративного правопорушення ха­рактеризуються загальнодержавним масштабом і значенням (конституційний лад, встановлений правопорядок, власність, права громадян).

Об'єкти посягання дисциплінарного правопорушення ло­калізовані трудовим договором у межах конкретної організа­ційної структури. Загальним об'єктом тут буде дисципліна пра­ці. Безпосередніми об'єктами — окремі її елементи. Напри­клад, правила використання робочого часу, організація трудового процесу на підприємстві, правила використання майна власника, правила пропускного режиму, правила надан­ня інформації, правила проходження обов'язкового медичного огляду тощо.

Слід зазначити, що у ряді випадків трудові обов'язки й обов'язки загальні (адміністративно-правові) можуть збігатися. Це стосується водіїв, працівників торгівлі та ін. У таких випад­ках вчинені ними порушення є водночас дисциплінарними і адміністративними.

По-друге, адміністративні проступки зафіксовані в законо­давстві про адміністративні правопорушення, яке на даний час фактично кодифіковано і є окремою законодавчою галуззю. Тут дається визначення адміністративного правопорушення, опису­ються конкретні склади, встановлюється підвідомчість щодо розгляду справ, докладно регламентуються процесуальні питан­ня тощо.

Дисциплінарні проступки не утворюють окрему галузь зако­нодавства. Вони прямо або опосередковано називаються в нормативному матеріалі адміністративного, трудового, виправно- трудового й інших галузей права. Це, наприклад, Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. (статті 40, 41, 139, 140, 147); Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р. (статті 68, 82 та інші); Закони України «Про охорону праці» від

16. р. (ст. 19); «Про колективні договори і угоди» від

5. р. (статті 17, 18, 19); статути і положення про дис­ципліну (наприклад, «Дисциплінарний статут органів внутріш­ніх справ» від 22.02.2006 р.).

Центральне місце серед названих нормативних актів нале­жить Кодексу законів про працю. Він служить орієнтиром для всіх інших актів, які встановлюють дисциплінарну відповідаль­ність.

На відміну від чітко виписаних складів адміністративних правопорушень, склади дисциплінарних проступків визнача­ються у найзагальнішому вигляді. Так, Дисциплінарний статут Збройних Сил України визнає дисциплінарним правопорушен­ням порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку. Дисциплінарний статут органів внут­рішніх справ визнає дисциплінарним проступком невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

По-третє, адміністративні проступки відрізняються від дис­циплінарних за характеристикою суб'єкта, який вчинив проти­правне діяння. Суб'єктом адміністративного проступку є осудна особа, яка досягла 16-річного віку і виконала описаний у законі склад адміністративного проступку. Таким чином, головними ознаками суб'єкта адміністративного проступку є вік, осудність, винність.

Суб'єктом дисциплінарного проступку може бути лише осо­ба, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем. Така особа може бути як повнолітньою, так і неповнолітньою. Таким чином, головною ознакою суб'єкта дисциплінарного проступку є перебування у трудових відносинах з роботодавцем. Відсут­ність цієї ознаки виключає визнання особи суб'єктом дисциплі­нарного проступку.

По-четверте, адміністративні проступки відрізняються від дисциплінарних за характеристикою суб'єкта, який має право їх розглядати і постановляти рішення.

Суб'єктом розгляду дисциплінарних справ є керівник ко­лективу, в якому працює правопорушник. Між ними (керівником і порушником дисципліни) обов'язково існують стійкі ор­ганізаційні зв'язки типу «начальник—підлеглий».

Суб'єктом розгляду справ про адміністративні правопору­шення є носій функціональної влади, повноваження якого чіт­ко визначені і зафіксовані у законодавстві. Між ним і правопо­рушником немає стійких організаційних зв'язків.

Завдання для поглиблення знань за розділом 2 «Адміністративний проступок»

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПАНУВАННЯ

• Кодекс України про адміністративні правопорушення: Введений в дію Постановою Верховної Ради Української PCP від 07.12.1984 // Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1984. - Додаток до № 51. — Ст. 1122.

*Судова практика Верховного Суду України у справах про ад­міністративні правопорушення / За заг. ред. П. П. Пилипчука.

6. К.: Ін Юре, 2007. - 328 с.

*Кодекс Украины об административных правонарушениях: Науч.-практ. комментарий. — 5-е изд. с изм. и доп. по состоя­нию на 16 июня 2004 г. — X.: ООО «Одиссей», 2004. — 912 с.

*Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науко- во-практичний коментар / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та інші. — К.: Правова єдність, 2008. — 781 с.

*Битяк Ю. П. Наукові основи систематизації законодавства Ук­раїни про адміністративні проступки // Проблеми систематиза­ції законодавства України про адміністративні правопорушення // М-ли міжнар. наук.-практ. конф.: У 2 ч., 7—8 грудня 2006 р.

• Сімферополь, 2006. — С. 5—9.

*Васильєв 3. А. Общественная опасность — основной критерий отграничения административных правонарушений от преступ­лений // Государство и право. — 2007. — № 4. — С. 84—90.

*Коліушко І. Б., Голосніченко I. П. До проблеми відмежування адміністративних проступків від проступків, що підпадають під юрисдикцію суду // Право України. — 2001. — № 3. — С. 39-42.

*Колпаков В. К. Адміністративне правопорушення (проступок): поняття і співвідношення з іншими деліктами І І Підприємниц­тво, господарство і право: Науково-практичний господарсько- правовий журнал. — 2003. — № 7. — С. 47—51.

*Колпаков В. К. Адміністративний проступок: критерії визначен­ня // Вісник прокуратури. — 2005. — № 5. — С. 51—52.

*Колпаков В. К. Адміністративний проступок: радянська доктри­на // Юридична Україна. - 2004. - № 7. - С. 17-26.

*Колпаков В. К. Шкідливість і суспільна небезпека адміністра­тивного делікту: розмежування за філософським виміром // Юридична Україна. - 2004. - № 10. - С. 19-28.

*Константинов П. Ю., Соловьева А. К., Стуканов А. П. Взаимо­связь административных правонарушений и преступлений: проблемы теории и практики // Известия ВУЗов. Правоведе­ние. - 2005. - № 3. - С. 58-74.

*Севрюгин В. Е. Административный проступок: понятие, при­знаки, ответственность: Монография. — М.: Академия МВД СССР, 1989. - 164 с.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

• Яка стаття КУпАП формулює визначення адміністратив­ного правопорушення?

*Історичні коріння понять «адміністративний проступок» і «ад­міністративне правопорушення».

*Які ознаки адміністративного проступку є апостеріорними?

*Які ознаки адміністративного проступку є апріорними?

*Співвідношення суспільної небезпеки і шкідливості адміністра­тивного проступку.

*Назвіть ознаки, за котрими адміністративне правопорушення відокремлюється від злочину.

*Назвіть ознаки, за якими адміністративне правопорушення від­окремлюється від дисциплінарного правопорушення.

*Діяння як ознака адміністративного проступку.

*Протиправність як ознака адміністративного проступку.

*Винність як ознака адміністративного проступку.

*Карність як ознака адміністративного проступку.

*Наявність об'єкта посягання як ознака адміністративного про-

ступку.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

• Поняття і сутність адміністративного проступку. • Історико-правова природа адміністративного проступку.

*Правопорушення і проступок у радянському праві.

*Суспільна небезпечність і шкідливість адміністративного про­ступку: зміст наукової дискусії.

*Співвідношення адміністративного проступку і злочину.

*Співвідношення адміністративного і дисциплінарного про-

ступків.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Серед нижченаведеного знайдіть ознаки адміністративного правопорушення:

*протиправність;

*чисельність;

*ліберальність;

*винність;

*соціальна обумовленість;

*посягання на власність;

*залежність від стану здоров'я;

*публічність;

*бездіяльність;

*демократичність;

*караність;

*декларативність;

*діяння;

*тоталітарність.

Який нормативний акт містить визначення адміністративного про­ступку?

*Конституція України.

*Закон «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави».

*Кодекс торговельного мореплавства України.

*Кодекс законів про працю України.

*Земельний кодекс України.

*Дисциплінарний кодекс асоціації «Перша фондова торговельна система».

*Митний кодекс України.

*Закон «Про прокуратуру».

*Повітряний кодекс України.

*Лісовий кодекс України.

*Закон «Про міліцію».

*Кодекс України про надра.

*Дисциплінарний Статут прокуратури України.

*Указ Президента України «Про Державну судову адміністрацію України».

*Кодекс України про адміністративні правопорушення.

*Закон «Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ».

*Закон «Про державну податкову службу в Україні».

ПОНЯТТЯ СКЛАДУ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОСТУПКУ ТА ВИДИ СКЛАДІВ