§ 2. Суб'єкти, що мають особистий інтерес

У СПРАВІ

До суб'єктів, що мають особистий інтерес у справі, на­лежать: а) особа, яка притягається до відповідальності; б) по­терпілий; в) законні представники. До цієї категорії необхідно віднести також захисників (адвокати та інші фахівці у галузі права).

Права особи, яка притягається до адміністративної відпові­дальності, зафіксовані у ст. 268 КУпАП. Така особа має право:

266. знайомитися з матеріалами справи;

267. давати пояснення;

268. подавати докази;

269. заявляти клопотання;

270. при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права;

271. виступати рідною мовою і користуватися послугами пере­кладача;

272. оскаржити постанову у справі.

За загальним правилом справа про адміністративне право­порушення розглядається в присутності особи, яка притягаєть­ся до адміністративної відповідальності. Втім, законодавець припускає можливість розгляду справи під час відсутності цієї особи. Це випадки, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопо­тання про відкладення розгляду справи.

Крім цього, законодавець визначив справи, які за жодних обставин не можуть бути розглянуті за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді цих справ, є обов'язковою). Це справи, передбачені ч. 1 ст. 44, статтями 51, 146, 160, 160², 173, ч. З ст. 178, статтями 185, 185', ч. 1 ст. 185³, статтями 185⁷ і 187 КУпАП. Якщо особа ухиляється від явки на їх розгляд, то її може бути піддано при­воду. Привід здійснюється органом внутрішніх справ.

Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відпові­дальності, до органу (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.

Статус потерпілого визначається нормами ст. 269 КУпАП. Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Розуміння моральної шкоди випливає з Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (не- майнової) шкоди» та Методичних рекомендації «Відшкодуван­ня моральної шкоди» (лист Міністерства юстиції України від 13 травня 2004 р. № 35-13/797). Відповідно до них поняття мо­ральної шкоди охоплює втрати немайнового характеру внаслі­док моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних незаконними діями або бездіяльністю право­порушника. Моральна шкода може полягати, зокрема: у прини­женні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним пе­ребуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточенням, при на­станні інших негативних наслідків.

Фізичною є шкода, в результаті якої потерпілий зазнає фі­зичного болю. Під майновою шкодою розуміють будь-яке змен­шення або знищення майна, суб'єктивного права, охоронюва- ного законом інтересу чи майнового блага, що спричиняє втра­ти у потерпілого¹.

Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі про ад­міністративне правопорушення. Потерпілого може бути опита­но як свідка (відповідно до ст. 272 КУпАП).

Згідно зі ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є непов­нолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністра­тивні правопорушення, мають право представляти їх законні представники. Законними представниками є: батьки, усинови­телі, опікуни, піклувальники.

Вони мають право: а) знайомитися з матеріалами справи; б) заявляти клопотання; в) від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Участь захисника у розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачена ст. 271 КУпАП. Захисником є: а) адвокат; б) інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дору­ченням юридичної особи.

Захисники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової осо­би), який розглядає справу.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи посвід- чуються ордером, що його видає адвокатське об'єднання, або відповідною довіреністю на ведення справи.