§ 5. Вилучення речей і документів

Вилучення речей і документів є процесуальним заходом, сутність якого полягає у примусовому припиненні права влас­ника на розпорядження відповідними матеріальними об'єктами, до винесення постанови по справі. Воно регламентовано ст. 265 КУпАП.

У літературі висловлена думка, шо таке вилучення не тільки тимчасово припиняє права власника щодо речей і документів, а взагалі припиняє володіння ними і може бути постійним або тимчасовим, оплатним або безоплатним¹.

На наш погляд, чинне законодавство не дає підстав для та­кого висновку. У ч. 1 ст. 265 і ч. 4 ст. 283 КУпАП містяться однозначні вимоги, по-перше, зберігати вилучене до прийняття рішення по справі; по-друге, за результатами вирішення справи постановити одне з чотирьох рішень: а) конфіскувати вилучене; б) повернути володільцеві; в) знищити; г) реалізувати.

Законодавець також регламентує дії щодо деяких конкрет­них вилучених об'єктів. Так, вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Ук­раїнської РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, після розгляду справи підлягають поверненню їх за­конному володільцеві. У разі якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Секретаріату Президента України. Вилучені само­гон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апара­ти для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищен­ню працівниками міліції.

Таким чином, вилучення матеріальних об'єктів (як захід за­безпечення провадження у справах про адміністративні право­порушення) не припиняє прав на їх володіння. Воно спрямова­но на їх збереження як джерел доказів і створює необхідні умо­ви для врахування їх властивостей при розгляді справи. Саме з цією метою законодавець встановлює норми, відповідно до яких вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, шо їх визнача­ють органи (посадові особи), яким надано право провадити ви­лучення речей і документів.

Забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки шляхом їх вилучення має свої особливості.

По-перше. Вилучення провадиться лише після застосування таких заходів, як доставлення порушника, адміністративне за­тримання, особистий огляд і огляд речей.

По-друге. Вилученню підлягають: а) речі і документи, шо є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення; б) речі і документи, що виявлені під час затримання, особистого огля­ду або огляду речей.

По-третє. Факт вилучення речей і документів в обов'язковому порядку оформлюється процесуальним документом. Закон пе­редбачає чотири можливих варіанти документального оформ­лення вилучення: а) складання окремого протоколу; б) вчинен­ня відповідного запису у протоколі про адміністративне право­порушення; в) вчинення відповідного запису у протоколі про огляд речей; г) вчинення відповідного запису у протоколі про адміністративне затримання.

По-четверте. Правове становище «речей і документів, що вилучені» у відповідних об'єктів виникає з моменту докумен­тального оформлення факту вилучення і припиняється вине­сенням і оголошенням постанови у справі (ст. 258 КУпАЛ).

По-п'яте. Законодавець спеціальною нормою ст. 265 КУпАП визначає суб'єктів, яким надано право застосовувати вилучення речей і документів. Це п'ять груп посадових осіб. До першої належать ті, хто здійснює адміністративне затримання відповід­но до ст. 262 КУпАП: 1) посадові особи органів внутрішніх справ; 2) посадові особи органів прикордонної служби; 3) стар­ші у місці розташування охоронюваного об'єкта посадові особи воєнізованої охорони; 4) посадові особи Військової служби пра­вопорядку у Збройних Силах України; 5) посадові особи органів Служби безпеки України.

До другої — ті, хто здійснює особистий огляд та огляд речей відповідно до ст. 264 КУпАП: 1) посадові особи Служби безпе­ки України; 2) посадові особи органів внутрішніх справ; 3) по­садові особи Військової служби правопорядку у Збройних Си­лах України; 4) посадові особи воєнізованої охорони; 5) цивіль­ної авіації; 6) митних установ; 7) органів прикордонної служби; 8) посадові особи природоохоронних органів; 9) державні інс­пектори з питань інтелектуальної власності; 11) посадові особи органів лісоохорони; 12) посадові особи органів рибоохорони; 13) посадові особи органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання; 14) інші суб'єкти (у випадках, прямо передбачених законами).

До третьої — посадові особи державної контрольно-ревізій­ної служби в Україні, які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (ст. 234^і КУпАП): начальник Головного контрольно- ревізійного управління України та його заступники, начальни­ки контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники.

До четвертої — посадові особи Державної податкової служ­би України, які мають право розглядати справи про адміністра­тивні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (ст. 234² КУпАП): начальник Головної державної податкової інспекції України та його заступники, начальники державних податкових інспекцій Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст і районів у містах та їх заступники.

До п'ятої — посадові особи органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністратив­ні стягнення (ст. 244⁴ КУпАП): керівник спеціально уповнова­женого центрального органу виконавчої влади у сфері стандар­тизації, метрології та сертифікації і його заступники; керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим та його заступники, начальники управлінь у справах захисту прав спо­живачів областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники.

По-шосте. Окремими нормами ст. 265 КУпАП визначає пи­тання вилучення: а) вогнепальної зброї; б) пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду; в) холодної зброї; г) бойових припасів; д) електрошокових пристроїв; е) спеціальних засобів. Вилучен­ня зазначених об'єктів виконують працівники міліції і посадові особи прикордонної служби. До особи, яка вчинила правопору­шення під час виконання службових обов'язків, вилучення зброї застосовується лише у невідкладних випадках.

Працівники міліції здійснюють вилучення у разі вчинення: стрільби в населених пунктах і в невідведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого по­рядку (ст. 174 КУпАП); придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу зброї без дозволу органів внутрішніх справ (ст. 190 КУпАП); порушення правил зберігання, носіння або перевезення зброї і бойових припасів (ст. 191 КУпАП); пору­шення встановлених правил взяття на облік або строків реєст­рації (перереєстрації) зброї (ст. 192 КУпАП); ухилення від ре­алізації зброї і бойових припасів, якшо анульовано дозвіл на їх зберігання і носіння (ст. 193 КУпАП); продаж працівниками торговельної мережі зброї і бойових припасів особам, що не мають відповідного дозволу (ст. 194 КУпАП); порушення пра­цівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення зброї і бойових припасів, а також використан­ня ними зброї і бойових припасів не за призначенням (ст. 195 КУпАП); порушення порядку розробки, виготовлення, реаліза­ції спеціальних засобів самооборони¹ (ст. 195^і КУпАП); пору­шення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них (ст. КУпАП); порушення правил застосування спеціальних засобів самообо­рони (ст. 195³ КУпАП); порушення порядку виробництва, при­дбання, зберігання чи продажу електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що застосовуються правоохоронними ор­ганами² (ст. 195⁴ КУпАП).

Посадові особи прикордонної служби здійснюють вилучен­ня у разі вчинення: порушень правил зберігання, носіння або перевезення зброї і бойових припасів (ст. 191 КУпАП); пору­шень порядку виробництва, придбання, зберігання чи продажу електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що застосову­ються правоохоронними органами (ст. 195⁴ КУпАП).

По-сьоме. Законодавець окремо встановлює правила щодо вилучення транспортних засобів. їх вилучення передбачається за порушення норм лише однієї статті КУпАП — ст. 206^і «Не­законне перевезення іноземців та осіб без громадянства тери­торією України».

Такими правопорушеннями закон визнає, по-перше, пере­везення водіями іноземців та осіб без громадянства на пору­шення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду їх через територію України, якшо ці дії безпосередньо не пов'язані з незаконним перетинанням осіб через державний кордон України; по-друге, обладнання власниками або водіями транспортних засобів спе­ціально прихованими або замаскованими місцями, які вико­ристовуються для перевезення нелегальних мігрантів.

Вилучаються транспортні засоби працівниками міліції до вирішення питання по суті судом. При вилученні транспортно­го засобу робиться відповідний запис у протоколі про ад­міністративне правопорушення. Вилучення транспортного за­собу проводиться відповідно до порядку, визначеного Мініс­терством внутрішніх справ України.