7. Контрольні запитання.

1. В яких межах і з яких міркувань вибирають кути нахилу зубів в косозубій та шевронній передачах?

2. Які переваги і недоліки мають однакові та різні напрямки зубів шестерні і колеса на проміжному валі редуктора?

3. Для чого і на якій стадії виготовлення встановлюють штифти між частинами роз'ємного корпуса?

4. Як конструктивно забезпечується герметичність між площинами стиску роз'ємного корпуса? Яке призначення відтискних болтів?

5. Які засоби передбачені при підйомі і транспортуванні редуктора?

6. Якого типу підшипники встановлені на опорах валів?

7. Як регулюються підшипникові вузли?

8. Як змащуються зубчасті передачі і підшипники в редукторі?

9. Чим контролюється рівень масла в редукторі?

10. Для чого і біля яких підшипників ставлять масловідбивні кільця?

11. Для чого призначений корок в нижній частині редуктора і кришка у верхній його частині?

12. Як заливають масло в редуктор при його заміні і доливають підчас роботи?

13. Дати повну назву розглянутих редукторів.

14. Як визначається передаточне число редуктора?

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Кафедра машинознавства та охорони праці

Лабораторія деталей машин

“ “ 200_

Група Дата виконання роботи

Прізвище та ініціали студента

Лабораторна робота № 8 Вивчення конструкції, розбирання і складання редукторів.

Мета роботи: Ознайомитись з класифікацією, конструкцією редукторів та особливостями їх складання.

Обладнання, інструменти, пристрої: конічний, циліндричний та черв'ячний редуктори, масштабні лінійки, штангенциркуль.

Кінематичні схеми редукторів.

Результати замірів

Основні габаритні розміри редуктора мм.

№ з/п

Основні характеристики зубчастого зачеплення

№ з/п

Характеристика мащення елементів редуктора та способів регулювання зазорів.

Кінематичний та силовий розрахунок редуктора.

Висновки:

підпис студента

Робота прийнята з оцінкою __________________________ підпис викладача

Лабораторна робота №9. Вивчення конструкцій муфт різного типу.

Мета роботи: Ознайомитися з конструкцією та елементами основних типів муфт.

Обладнання: Муфти, штангенциркуль, масштабна лінійка, довідники.

1. Теоретичні відомості.

Пристрої, призначені для з'єднання двох валів між собою або з деталями, насадженими на вал, з метою передавання обертального моменту, називають муфтами Функціональне призначення муфт різне. Деякі трансмісії потребують регульованих або запобіжних муфт, а також муфт, які можуть легко з'єднувати або роз'єднувати вали, з'єднувати вали різного діаметра або віддалені кінці валів.

У машинобудуванні застосовують багато різних механічних муфт (електричні, гідравлічні та інші муфти тут не розглядаються), деякі умовно можна поділити на чотири класи: І. Муфти нерозчіпні (постійно діючі) з'єднують вали так, що їх роз'єднати можна тільки після зупинки машини

Мал. 1 Мал. 2

демонтажем муфти. Муфти цього класу поділяють на жорсткі, компенсуючі і пружні. II. Муфти керовані призначені для з'єднання або роз'єднання валів при зупинці або навіть під час роботи машини. До цього класу входять синхронні і фрикційні (асинхронні) муфти. III. Муфти самодіючі. Ці муфти автоматично виконують включення і виключення при заданій швидкості (відцентрові муфти), передавання моменту тільки в одному напрямі (обгінні муфти), обмеження передаваного моменту (запобіжні муфти). IV. Інші муфти являють собою конструктивне поєднання різних муфт.

Основні типи нерозчіпних, керованих і самодіючих муфт. Нерозчіпні муфти. Є три основні різновиди жорстких муфт, що потребують точної співвісності з'єднуваних валів. Найпростішою з них є втулкова муфта, яку закріплюють на валах за допомогою призматичних або клинових (рідше) шпонок (мал. 1, а) або конічних штифтів (мал. 1, б). Втулкові муфти застосовують порівняно рідко, оскільки крім загального недоліку, характерного для жорстких муфт,— вимоги точної співвісності осей з'єднуваних валів — вони незручні при складанні і розбиранні.

Втулки муфт виготовляють із сталі або чавуну. При застосуванні сталі 45 рекомендується приймати (для d = 20...100 мм)

D = (1,7... 1,5) d; L =3d;

Для названих втулкових муфт поки що зберігаються нормалі машинобудування МН 1068—60, 1067—60 і 1069—60 для з'єднання шліцьових валів.

Фланцева муфта (ГОСТ 20761—80) складається з двох півмуфт (мал. 2), що мають форму фланців з коловим виступом на одній із півмуфт і западиною (виточкою) на другій, які забезпечують співвісність фланців при складанні. Фланцеві муфти надійно з'єднують співвісні вали і можуть передавати великі моменти; вони прості за конст­рукцією, дешеві і можуть з'єднувати вали різних діаметрів.

Матеріал цих півмуфт — чавун СЧ 21-40, а при колових швидкос­тях на зовнішніх поверхнях фланців υ > ЗО м/с — сталь 40 або стальне литво.

Мал. 3 Мал. 4

Півмуфти з'єднані між собою болтами, частину з яких установлюють в отвори з-під розвірчування, і вони працюють на зріз. Решту болтів установлюють в отвори з зазорами: муфти розраховані так, що сили тертя, які виникають при затяганні цих болтів, не беруть участі в передаванні моменту.

Жорсткі муфти застосовують там, де потрібна максимальна крутильна жорсткість з'єднання або відповідне фазове співвідношення ведучого і веденого валів.

Поздовжньо-скручувана (поздовжньо-рознімна) муфта складається з двох половин з внутрішніми напівциліндричними поверхнями (мал. 3), які охоплюють консольні частини з'єднуваних валів і стягнуті болтами. Болти, що стягують півмуфти, працюють на розтяг, тобто їх треба затягти так, щоб створити між поверхнями півмуфт й охоплюваних валів сили тертя, які забезпечують передачу заданого моменту.

Складання і розбирання цієї муфти прості її можна зняти без осьового переміщення валів. Як і всі жорсткі муфти, поздовжньоскручувана потребує точної співвісності з'єднуваних валів і, як і втулкова муфта, призначена звичайно для з'єднання валів однакового діаметра. Поздовжньо-скручувані муфти звичайно виготовляють із чавуну СЧ 21-40 відповідно до ГОСТ 23106—78.

Компенсуючі самоустановні муфти застосовують для компенсації помилок відносного положення з'єднуваних валів — радіального зміщення центрів; неспіввісності (взаємний нахил осей валів); осьового зміщення та інших похибок, які можуть бути наслідком неточності обробки і монтажу, виникнення деформацій і зміни температури.

Мал. 5 Мал. 6

Мал. 7

До компенсуючих самоустановних муфт належать: 1) кулачково- розширювальна муфта (мал. 4), яка компенсує незначні осьові переміщення;

2) кулачково-дискова муфта (ГОСТ 20720—81), що складається з двох півмуфт (мал. 5), насаджених з натягом на кінці валів, і середнього диска з двома взаємно перпендикулярними виступами (кулачками). Тертьові поверхні цієї муфти змащують, і вона компенсує радіальні Δ_∑≤(0,02...0,04)d і кутові γ_Σ <15' ... ЗО' зміщення осей валів, d— діаметр вала;

3) зубчаста муфта (мал. 6) компенсує радіальне Δ_∑<1,5 мм і кутове γ_∑<ЗО зміщення осей валів. Застосовують для передавання великих моментів без ударів і різких поштовхів

4) ланцюгова муфта (мал.7), яка має таке саме призначення, що й зубчаста, але передає менші моменти (ГОСТ 20742—75 регламентує ланцюгові однорядні муфти): Δ_∑ ≤ 1 мм, γ_∑ ≤ 1° 5) хрестово-і шарнірна муфта (універсальна муфта Кардана — Гука, (мал.8), що дуже поширена в автомобільній та авіаційній промисловості і в приладобудуванні. Складається з двох вилок і хрестовини. Вилки насаджують на з'єднувані кінці валів, а хрестовина шарнірно з'єднує вилки. Компенсує значні кути нахилу осей валів (до 30°). Дві послідовно з'єднувані муфти компенсують великі зміщення осей валів.

Мал. 8 Мал. 9

Втулково-пальцьова пружна муфта (МУВП за ГОСТ 21424—75) складається з двох півмуфт (мал. 9) і з'єднувальних пружних елементів. У цих муфт болти, які з'єднують півмуфти-фланці, заміняють стальними пальцями з надітими на них гумовими втулками, що мають прорізи трапецієвидного перерізу. Ці втулки компенсують похибки складання, пом'якшують поштовхи й удари при передаванні моменту.

За ГОСТ 14084—76 виготовля­ють муфти, в яких пружним елементом є гумова зірочка (мал. 10, а). Для цих муфт: Δ_∑≈0,1...0,2 мм, γ_∑≤ ЗО', ω_∑≤ З мм.